Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №596/395/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. Справа № 596/395/26

Провадження № 1-кп/596/209/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селищі Гусятин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів кримінальне провадження №12025211140000148, внесене в ЄРДР від 16 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нижбірок, Гусятинського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів, свідомо допустив порушення нормативних актів та вчинив кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, за наступних обставин.

В третій декаді листопада 2025 року, в першій половині дня (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в лісосмузі, що розташована за межами населеного пункту Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, наприкінці листопада 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи в лісосмузі, що розташована за межами населеного пункту Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області, придбав 4 (чотири) боєприпаси, що є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, оборонними осколковими ручними гранатами Ф-1 та наступальною осколковою ручною гранатою М-67, привласнивши, взяв із собою, таким чином умисно своїми діями вчинив незаконне придбання та розпочав незаконно зберігати боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

Наприкінці листопада 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 вказані боєприпаси переніс до свого місця проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та таким чином умисно вчинив своїми діями незаконне носіння 4 (чотирьох) бойових ручних гранат, без передбаченого законом дозволу.

Прибувши до свого господарства, ОСОБА_4 заховав знайдені ним боєприпаси у будинку, на території житлового господарства по місцю свого проживання, тим самим почав умисно незаконно зберігати бойові припаси без передбаченого на це дозволу.

Окрім цього, в другій декаді грудня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел направлений на збут ОСОБА_5 (анкетні дані змінені), вищевказаних боєприпасів - наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, задля чого домовився з ним про зустріч 14 січня 2026 року в лісосмузі, що поблизу с. Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 14 січня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, забравши з місця схованки вказані боєприпаси, незаконно зберігаючи їх при собі, направився до узгодженого із ОСОБА_5 (анкетні дані змінено) місця в лісосмузі, що поблизу с. Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області.

Перебуваючи в лісосмузі, що поблизу с. Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_4 , близько 16 години 30 хвилин 14 січня 2026 року, зустрівся із ОСОБА_5 (анкетні дані змінено) і в той же час, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, умисно збув ОСОБА_5 (анкетні дані змінені), боєприпаси - наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 і оборонну осколкову ручну гранату Ф-1.

Відповідно до ч.2 ст.178 Цивільного кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав, зберігав, переносив та збув бойові припаси, чим порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за №901-VIII від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України за №2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року.

Окрім цього, в третій декаді січня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел направлений на збут ОСОБА_5 (анкетні дані змінені), вищевказаних боєприпасів - оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та наступальної осколкової ручної гранати М-67, задля чого домовився з ним про зустріч 31 січня 2026 року в лісосмузі, що поблизу с.Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 31 січня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, забравши з місця схованки вказані боєприпаси, незаконно зберігаючи їх при собі, направився до узгодженого із ОСОБА_5 (анкетні дані змінено) місця в лісосмузі, що поблизу с. Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області.

Перебуваючи в лісосмузі, що поблизу с. Нижбірок, Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_4 , близько 09 години 57 хвилин 31 січня 2026 року, зустрівся із ОСОБА_5 (анкетні дані змінено) і в той же час, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за грошові кошти в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень, умисно збув ОСОБА_5 (анкетні дані змінені), боєприпаси-оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 та наступальну осколкову ручну гранату М-67.

Відповідно до ч.2 ст.178 Цивільного кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав, зберігав, переносив та збув бойові припаси, чим порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за №901-VIII від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України за №2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнавав повністю та погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового слідства, які підтверджують його вину згідно пред`явленого обвинувачення і щиро розкаявся у вчиненому, вважав недоцільним досліджувати письмові докази. Підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини вчинення злочину та показав, що дійсно знайшов чотири боєприпаси, що є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, оборонними осколковими ручними гранатами Ф-1 та наступальною осколковою ручною гранатою М-67 і приніс по місцю свого проживання, де їх зберігав. Потім продав одну гранату за 4000,00 грн., а другу за 5000,00 грн. Про те, що це бойові припаси знав. Шкодує про вчинене, просить його суворо не карати, наміру вчиняти кримінальні правопорушення надалі немає. Планує продовжити військову службу.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, які надійшли на підтвердження події кримінальних правопорушень, з якими обвинувачений ознайомився після закінчення досудового розслідування і повністю визнав їх у судовому засіданні, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння та вважає їх об`єктивними та достовірними, відмовившись від їх дослідження під час судового провадження.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази необхідно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє об`єктивне підтвердження.

Вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 діяння вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, оскільки ОСОБА_4 незаконно придбав, носив, зберігав та збував бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, особу винного і обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставин, передбачених ст.67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Крім цього, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує особу винного, зокрема, те що за місцем проживання характеризується позитивно, за службовою характеристокою зарекомендував себе посередньо, в психіатричному та наркологічному кабінетах КНП «Гусятинська КЛ» Гусятинської селищної ради під спостереженням не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення та обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

З урахуванням особи винного, пом`якшуючих вину обставин, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.ст.75, 76 КК України його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Питання про речові докази вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Згідно ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6(шість) місяців.

В силу п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази по кримінальному провадженні:

- корпус бойової гранати РГД-5, який упаковано в сейф-пакет № 01111132872; запал до гранати із запобіжним кільцем із маркуванням УЗРГМ - 68 583, який упаковано в сейф-пакет №SUD1112359; корпус бойової гранати Ф-1, який упаковано в сейф-пакет №CRI1133006; запал до гранати із запобіжним кільцем із маркуванням УЗРГМ - 95, який упаковано в сейф-пакет № CRI1133005; корпус наступальної осколкової ручної гранати М-67, який упаковано в сейф-пакет №6132262; запал до гранати із запобіжним кільцем FUZE М213, який упаковано в сейф-пакет №6132263; корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який упаковано в сейф-пакет №6132260; запал до гранати із запобіжним кільцем із маркуванням УЗРГМ, який упаковано в сейф-пакет №6132261, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області - знищити;

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави процесуальні витрати за проведення:

- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/120-26/827-ВТХ від 22.01.2026 року в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок;

- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/120-26/832-ВТХ від 23.01.2026 року в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок;

- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/120-26/1603-ВТХ від 10.02.2026 року в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок;

- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/120-26/1605-ВТХ від 11.02.2026 року в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_6