Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №466/4155/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4155/26

Провадження № 2/466/3097/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28липня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря судового засідання Малаковської І.А.,

справа №466/4155/26

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

08.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив розірвати шлюб, зареєстрований 26.01.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №51.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає про те, що у даному шлюбі народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте останнім часом відносини подружжя погіршились. Внаслідок протилежних поглядів на життя в їхніх стосунках неодноразово виникали конфлікти та непорозуміння, що вплинуло на їхні сімейні стосунки, та призвело до втрати почуття любові один до одного. Вони не можуть злагоджено та безконфліктно спілкуватись та вести спільне господарство. Відтак подальше перебування у такому шлюбі суперечить інтересам позивача.

З врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що між сторонами наступив розлад, який носить стійкий і тривалий характер, сторони тривалий час не підтримують пожружні відносини, сім`я розпалась остаточно, примирення неможливе, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року справа №466/4155/26 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, в позовних вимогах просить розірвати шлюб, справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, належно та вчасно була повідомлена про день і час розгляду справи.

09.06.2026 від відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначене 11.06.2026 у зв`язку з плановим прийомом у лікаря. Долучила довідку від 09.06.2026, яка видана головним лікарем клініки стоматології "Dentalcourt", згідно якої ОСОБА_2 розпочала підготовку до хірургічного втручання з щотижневою періодичністю відвідування. Хірургічне втручання призначене 10 липня 2026 року, яке потребує післяопераційного відновлення 15 днів.

Також, 20 липня 2026 року судом одержано клопотання від відповідачки про відкладення розгляду справи до завершення лікування та післяопераційного відновлення. Долучили довідку від 09.07.2026, яка видана головним лікарем клініки стоматології "Dentalcourt", згідно якої операційне втручання ОСОБА_2 перенесено на 31 липня 2026 року.

Відповідно до даних документів, відповідачка мала змогу з`явитися в судові засідання, які призначалися на 30.06.2026 та 28.07.2026.

ОСОБА_2 не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача. Протягом встановленого строку зазначеного в ухвалі суду про прийняття позовної заяви до розгляду відзиву на позовну заяву не подавався.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом, позивач і відповідачка перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.01.2013 року. В шлюбі у подружжя народились діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між ними фактично припинені через різні погляди на сімейне життя. Сторони не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер та його збереження є неможливим, оскільки це суперечить інтересам позивача.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою.

Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Таким чином, суд вважає, що їх сім`я розпалася і зберегти її неможливо, тому згідно ст.110, 112 СК України позовна заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, їх дітей і мають істотне значення.

Позивач про розподіл судових витрат по справі суд не просив.

Керуючись ст. 76, 81 89, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 26.01.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №51 - розірвати.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РОНКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя П. С. Невойт