Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №465/1578/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/1578/26

2/465/2960/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

03.07.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення (перерахунок) розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про збільшення (перерахунок) розміру аліментів. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За рішенням суду від 20.06.2018 року у цивільній справі №465/400/18 відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно на кожну дитину.

Як зазначає позивач, встановлений на даний час розмір аліментів у сумі 1000 грн. на кожну дитину є явно недостатнім та таким, що не відповідає вимогам законодавства України, оскільки відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Станом на час звернення до суду прожитковий мінімум для дитини відповідного віку є значно вищим, ніж сума у 1000 грн., а отже, фактично сплачувані аліменти є нижчими за гарантований державою мінімальний рівень забезпечення дитини.

Таким чином, зазначена сума не забезпечує належного рівня утримання дітей, їх повноцінного харчування, розвитку, лікування та інших необхідних потреб, що є підставою для збільшення розміру аліментів.

З огляду на викладене, вважає за необхідне здійснити перерахунок та збільшення розміру аліментів, які сплачує відповідач на утримання двох дітей, до розміру 1/3 частини (33%) від усіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 21.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні позивач уточнила, що за змістом позовної заяви, попри те, що остання іменується як заява про збільшення (перерахунок) розміру аліментів, вона фактично порушує питання про зміну способу стягнення аліментів, відповідно, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.06.2018 року у справі №465/400/18, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Відповідач в судові засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву, а також будь - яких клопотань на адресу суду не подавав.

Як вбачається із відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є наступна адреса: АДРЕСА_1 . За цією адресою відповідачу неодноразово надсилалася судові повістки про виклик до суду, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній". Разом із тим, повістку про виклик в судове засідання, призначене на 03.07.2026 року, відповідач отримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у своїй сукупності та взаємозв`язку, доходить переконання про наявність підстав для часткового задоволення вимог позовної заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 15.07.2025 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).

ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 15.07.2025 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.06.2018 року у справі № 465/400/18 постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24.01.2018 року і до досягнення нею повноліття. Окрім того, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24.01.2018 року і до досягнення нею повноліття.

27.02.2019 року мати дітей - позивач ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , у зв`язку з чим змінила прізвище на " ОСОБА_9 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 27.02.2019 року, виданим Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Нормою ст.180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому, право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Вказане узгоджується із висновком ВС, викладеним у постанові від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.

Таким чином, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.

Відповідно до ч.1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У даному випадку позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи рівність обов`язків батьків щодо матеріального утримання дитини, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум, у позивача є всі підстави для зміни способу стягнення аліментів на розмір - 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.

На переконання суду, у відповідача існує реальна можливість брати участь в утриманні дитини у більш справедливому та пропорційному розмірі ніж той, що визначений у твердій грошовій сумі, а саме 1000 грн. на кожну дитину щомісяця, що відповідає принципам справедливості, розумності та найкращого забезпечення інтересів дитини, закріпленим у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, статтях 7, 180, 182 Сімейного кодексу України. Це дозволить гарантувати отримання позивачем аліментів на утримання двох дітей в розмірі, не меншому від гарантованого законодавством мінімуму з урахуванням встановленого на 2026 рік прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Встановлення аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача забезпечить стабільне та реальне утримання дітей, а також унеможливить знецінення аліментних виплат у разі зростання доходів платника.

Відповідачем заперечень щодо позовних вимог, зокрема щодо зміни способу стягнення аліментів, суду не надано, окрім того, не надано доказів, які свідчили б про неможливість відповідачем сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частки від його доходу.

Разом із тим, позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з дня подання позову до суду.

Однак, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Тому суд не вбачає підстав допускати виконання рішення з часу подання позовної заяви, оскільки у даному випадку предметом позову є не стягнення аліментів, а зміна способу їх стягнення.

Окрім того, з дня набрання цим рішенням законної сили слід припинити стягнення аліментів на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.06.2018 року у справі №465/400/18.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення (перерахунок) розміру аліментів підлягають до часткового задоволення.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення (перерахунок) розміру аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.06.2018 року у справі №465/400/18.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набранням рішенням суду законної сили.

З дня набрання цим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.06.2018 року у справі №465/400/18.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду складено 08.07.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.