Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №463/7177/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7177/26

Провадження №3/463/1415/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., за участі потерпілої ОСОБА_1 , особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з протоколом проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 24 липня 2026 року о 23 год. 45 хв. у АДРЕСА_2 , застосував відносно ОСОБА_1 психологічне та фізичне домашнє насильство, завдавши шкоди її психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення заперечив. Вказав, що у них з потерпілою виникло непорозуміння на гурті побутової суперечки. Між ними була перепалка, однак не мав умислу заподіяти потерпілій фізичного чи психологічного насильства. Також зазначив, що під час вказаних подій вони обоє були в стані сп`яніння, а тому не пам`ятають точно, що відбувалось під час приїзду поліції. Додатково вказав, що на даний час проживає за місцем свого зареєстрованого проживання. Окрім того на запитання суду вказав, що у нього на даний час відсутній дохід, є безробітним, його утримують батьки.

Потерпіла ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій повідомляє, що конфлікт, який стався 25 липня 2026 року, мав виключно емоційний побутовий характер і не був пов`язаний із реальним нанесенням їй фізичного, емоційного або економічного насилля. Стверджує, що поліцію викликала на емоціях, не усвідомлюючи юридичних наслідків. Зазначає, що на момент розгляду справи конфлікт повністю вичерпано, вони примирились та будь-яких претензій фінансового або майнового характеру вона не має. Враховуючи викладене, факт їх примирення, просить закрити провадження у справі на підставі ст. 22 КУпАП як малозначне або на підставі ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 підтримала подану заяву та також вказала, що на даний час конфлікт вичерпано та претензії у неї відсутні. Стверджувала, що відбулась емоційна сварка, психічного чи фізичного насилля щодо неї не було. Після роз`яснення судом наявності адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції на запитання суду щодо дійсних причин виклику такої вказала, що вони штовхнули один одного в процесі сварки, тому викликала поліцію.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому відповідно до п. 14 такої психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

А згідно з п. 17 фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пунктів 12, 13 Розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 6 листопада 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому.

Згідно з п. 15 такого до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №128924 від 25 липня 2025 року, таким ОСОБА_2 вміняється вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення 24 липня 2026 року о 23 год. 45 хв. у АДРЕСА_2 , психологічного та фізичного домашнього насильства відносно його співмешканки ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 вказаний протокол підписав, в графі пояснень такого зазначив, шо він «був притягнутий до ситуації, в якій його колишня дівчина дала йому по обличчю».

Згідно з рапортом інспектора взводу 2 роти батальйону 2 УПП у Львівській обл. ДПП старшого лейтенанта поліції від 25 липня 2026 року ними 24 липня 2026 року було отримано виклик про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою до них звернулась заявниця ОСОБА_1 про те, що її співмешканець ОСОБА_2 здійснював відносно неї домашнє насильство, а саме психологічне та фізичне, яке проявлялось в тому, що він словесно ображав її, шарпав за руки, штовхав та ловив за шию.

В своїх письмових поясненнях від 25 липня 2026 року потерпіла ОСОБА_1 вказала, що 24 липня 2026 року близько півночі почалась суперечка на фоні ревнощів з партнером, в ході якої він вчинив до неї дії такого характеру: принижував, неправильно відтворював події, кидав її на землю на вулиці, вдома бив її в голову, знімав її на відео.

Також потерпіла ОСОБА_1 25 липня 2026 року подала заяву, в якій просила прийняти міри до її співмешканця ОСОБА_2 , який здійснював відносно неї психологічне і фізичне насилля.

Стосовно ОСОБА_2 було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №112715 від 25 липня 2026 року у зв`язку з вчиненням ним 24 липня 2026 року о 23:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства, а саме ображав, погрожував, штовхав, чим завдав шкоду фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Згідно з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25 липня 2026 року, складеної за результатами проведеної з потерпілою ОСОБА_1 бесіди встановлено високий рівень небезпеки вчинення кривдником ОСОБА_2 домашнього насильства щодо останньої. Поліцейським було відзначено, що обидві особи, які проживають разом, конфліктують тільки коли в стані сп`яніння, випивають раз на тиждень, конфліктують рідко, однак постраждала боїться, що кривдник може побити її коли випиває.

Як вбачається з долучених до протоколу запису з портативних відеореєстраторів№471670 та №471913, працівники поліції прибули на виклик за адресою: м. Львів, вул. Студентська, 4, 25 липня 2026 року близько 1:30 год. (час по відеозапису), біля будинку їх чекали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснив працівникам поліції, що вони побились під час п`янки. Потерпіла ОСОБА_1 перебувала в явному стані емоційного стресу, плакала, вказала працівникам поліції, що ОСОБА_2 був дуже агресивним та «прикладався» до неї, створював для неї фізично небезпечну ситуацію, погрожував та принижував її, тому хотіла написати заяву та просила «забрати» ОСОБА_2 від неї. ОСОБА_2 стверджував, що у них відбулась словесна перепалка після того, як вони напились, в ході якої ОСОБА_1 вдарила його по обличчю.

Відтак факт вчинення ОСОБА_2 психологічного домашнього насильства щодо співмешканки ОСОБА_1 , а відтак вина у вчиненні правопорушення вказаного правопорушення окрім зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №128924 від 25 липня 2026 року, стверджується: записами з портативних відеореєстраторів №471670 та №471913, рапортом інспектора взводу 2 роти батальйону 2 УПП у Львівській обл. ДПП старшого лейтенанта поліції від 25 липня 2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25 липня 2026 року, письмовими поясненнями та заявою потерпілої ОСОБА_1 від 25 липня 2026 року, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ №112715 від 25 липня 2026 року.

Суд критично ставиться до пояснень потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не було вчинено до неї психічного чи фізичного насилля, та не бере до уваги подану нею заяву аналогічного змісту, оскільки такі спростовуються іншими матеріалами справи, зокрема її ж заявою та письмовими поясненнями, наданими 25 липня 2026 року, а також поясненнями, які були надані нею працівникам поліції, що прибули на виклик, зафіксованими на відеозаписі.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приміткою до статті 22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, положення цієї статті не застосовуються зокрема до правопорушень, передбачених статтею 173-2 цього Кодексу.

Окрім того положеннями ст. 247 КУпАП, якою визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, не передбачено можливості закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з примиренням. Оскільки правопорушення за ст. 173-2 КУпАП посягає на громадський порядок та інституцію сім`ї, держава здійснює переслідування незалежно від подальшої зміни позиції потерпілого.

Також статтею 55 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, ратифікованої Законом України №2319-IX від 20 червня 2022 року, визначено зокрема, що сторони забезпечують, щоб розслідування або кримінальне переслідування правопорушень, установлених відповідно в тому числі до статті 35 цієї Конвенції – «Фізичне насильство», не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою, якщо правопорушення було вчинено цілком або частково на її території, і щоб провадження могло продовжуватися навіть, якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу.

Факт вичерпання конфлікту між сторонами станом на час розгляду справи судом не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення та складу такого в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час вчинення такого.

Відтак вважаю, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та відтак клопотання потерпілої про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, зокрема те, що у такого відсутній власний дохід, тяжкість скоєного, вважаю за неможливе застосування до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, та приходжу до висновку, що з метою забезпечення виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення ним нових правопорушень, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт на мінімальний строк, визначений санкцією статті.

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Стрепко Н.Л.