Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №445/1991/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1991/26

Провадження № 1-кп/445/382/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142210000090 від 21.07.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Струтин Золочівського району Львівської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Золочівського районного суду Львівської області від 15.09.2025 за ч. 1 ст. 357 КК України, тимчасово не працюючої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

20.07.2026 року близько 17 годин 30 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи на дитячому майданчику, неподалік продуктового магазину, що розташований по АДРЕСА_1 , вступила у словесний конфлікт із ОСОБА_4 , в ході якого, ОСОБА_5 діючи умисно, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 нанесла останній два удари кулаком правої руки в ділянку правого плеча та один удар правою ногою в праву частину живота. Внаслідок вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_5 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 у вигляді синців: в ділянці правого плечового суглобу, на правому плечі, на тулубі справа, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Частиною 2 ст.12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Отже, враховуючи, що санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК є кримінальним проступком.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_7 , та письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , якими вони погодились із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачена ОСОБА_3 також беззаперечно визнала свою винуватість.

Згідно з ч.1 ст.382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч.2 ст.382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові заяви, які додані до обвинувального акту, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження).

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , про винуватість останньої в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинуваченого, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання винного.

До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відносить рецидив злочинів.

Судом також враховується, що кримінальним проступком матеріальні збитки не спричинено, претензії до обвинуваченої з боку потерпілої відсутні.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для її виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді штрафу, в межах максимального розміру, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді штрафу повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять в ній готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку із чим не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній.

Визначаючи остаточне покарання ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

У випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Відтак, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує те, що вона вчинила кримінальний проступок після ухвалення вироку Золочівського районного суду Львівської області від 15.09.2025, яким вона була засуджена за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, але до теперішнього часу це покарання не відбуто нею повністю, та вона вчинила кримінальний проступок, за яким визнається винною у цьому провадженні в період відбуття вказаного покарання, тому остаточне показання за даним вироком ОСОБА_3 суд визначає із застосуванням положень ст. 71 КК України за сукупністю вироків, за принципом повного складання покарань у виді штрафу, зокрема шляхом приєднання до покарання у виді штрафу за цим вироком повністю невідбутого покарання у виді штрафу за попереднім вироком.

Саме таке покарання та принцип його призначення суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винної та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначені ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375, 381 382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком, приєднати повністю невідбуту частину покарання у виді штрафу за попереднім вироком Золочівського районного суду Львівської області від 15.09.2025 та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1