Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №444/2078/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2078/26

Провадження № 1-кп/444/347/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141400000251 від 14.04.2025 року, щодо ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Артасів, Жовківського району Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працює, одружений, з середньою-спеціальною освітою, паспорт НОМЕР_1 ),

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.153 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_5 , законний представник потерпілої ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 25.03.2025 близько 20 години 35 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Зелена-Ярослава Мудрого у м. Жовква, Львівського району Львівської області, побачив раніше незнайому йому неповнолітню ОСОБА_7 , яка поверталась додому, підійшов до неї та розпочав розмову. В ході бесіди у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаного із проникненням в тіло іншої особи, а саме щодо неповнолітньої ОСОБА_7 , про неповнолітній вік якої йому було відомо, оскільки потерпіла про це йому повідомила. В подальшому, діючи умисно, з мотивів задоволення своєї статевої пристрасті, маючи намір на вчинення дій сексуального характеру, які здатні порушити нормальний фізичний, психічний, соціальний розвиток неповнолітньої ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, нехтуючи правом на статеву свободу та статеву недоторканість неповнолітньої потерпілої, використовуючи свою фізичну перевагу, ОСОБА_4 підійшов до неповнолітньої потерплої в супереч її бажанням, обійняв її за плечі, після чого схопив за руки та почав їх цілувати, що продовжувалось протягом декількох хвилин. Після цього в певний момент ОСОБА_4 повідомив неповнолітній потерпілій, що йому потрібно відійти та справити природну потребу, що він і зробив. Потерпіла, скориставшись цією можливістю, намагалась втекти з місця однак, побачивши її дії, ОСОБА_4 сів на свій велосипед та наздогнав потерпілу ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, підійшов до неповнолітньої ОСОБА_7 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість та з метою задоволення власної статевої пристрасті, почав цілувати її обличчя та шию, при цьому, з метою подолання опору останньої, тримав за руки та намагався зловити за талію, тим самим вчинив насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітньої, чим викликав у потерпілої ОСОБА_7 короткочасні переживання страху, смутку, обурення, образи та відрази, оскільки насильницькі протиправні дії сексуального характеру щодо неповнолітньої вчинив без її згоди, тим самим посягнув на її нормальний моральний, психологічний та соціальний розвиток.

В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що 25.03.2025 року він їхав додому по вул. Зеленій в м. Жовква. Він побачив жіночку, сказав Боже слово, потім поцілував її в руку та обняв за плече. Потім він відійшов в сторону по нужді. Щось його вернуло за нею. Він щось говорив, але нічого поганого робити не хотів. Вину свою визнав, заявив, що він щиро розкаявся. Вона йому казала, що вона молода і чого він до неї чіпляється. Одяг з неї він не знімав, вона його відштовхувала. Цивільний позов визнав частково у розмірі 50000,00 грн.

У судовому засіданні судом було досліджено:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.03.2025 року;

- відеозапис проведення допиту ОСОБА_7 , під час якого ОСОБА_7 пояснила, що 25.03.2025 року вона поїхала до Львова і потім верталася маршруткою, вийшла в Жовкві близько 20 год. 30 хв., може трохи пізніше і пішла додому. По дорозі додому вона зустріла обвинуваченого, його велосипед частково лежав на тротуарі. Обвинувачений до неї привітався і говорив декілька хвилин. Вона зразу йому сказала, що вона неповнолітня. Візуально він був випивший, хитався, нечітко говорив і від нього пахло алкоголем. Після декількох хвилин розмови вона сказала, що їй пора, і хотіла піти від нього, однак він почав затуляти їй прохід, не дав пройти. Обвинувачений говорив до неї доволі доброзичливо, але їй це все рівно було не приємно, він тримав її за руки, обіймав її, цілував в чоло і в шию. Вона його зразу відштовхувала від себе, казала, що їй це не подобається і просила зупинитися. По вулиці йшли люди, вона кричала, але напевно ніхто не чув. За деякий час він сказав їй попильнувати за його велосипедом, поки він відійде в туалет. Вона погодилася, то думала, що в неї буде кілька хвилин, щоб піти. Обвинувачений на вул. Зеленій пішов справляти природні потреби, а вона за цей час почала йти він нього. Він повернувся, побачив, що вона пішла і почав за нею йти. Вона це побачила і почала бігти. Тоді обвинувачений сів на велосипед і почав за нею їхати, наздогнав її і притис руками до паркану. Вона в цей момент дзвонила мамі. Обвинувачений почав на неї сваритися, що вона дзвонить мамі, намагався забрати її телефон. Обвинувачений далі її цілував, обіймав, почав тягнути за одяг, казав, що хоче молоду жінку. Потім прийшла її мама за кілька хвилин, допомогла їй, намагалася відтягти від неї обвинуваченого і викликала поліцію. Обвинувачений налякався тільки коли почув про поліцію, тоді сів на велосипед і почав тікати. Вони пішли додому. Спочатку вона від нього йшла, а потім бігла, однак в неї було незручне взуття і одяг. Вона була перелякана, їй було важно дихати, тому вона подзвонила мамі. Коли обвинувачений її цілував, їй було страшно і гидко. Тепер їй стало ще страшніше ходити по вулиці ввечері;

- протокол огляду предмету (аудіозапису телефонного дзвінка, який надійшов на спецлінію 102) від 08.05.2025 року;

- постанову про визнання речовим доказом від 08.05.2025 року;

- висновок експерта від 11.12.2025 року № СЕ-19/123-25/7298-ПС, відповідно до якого у підекспертної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні індивідуально-психологічні особливості: психофізіологічний розвиток відповідає віковим особливостям; -має риси ектоморфного типу - характерні худорлявість, худе обличчя, вузька грудна клітина, тонкі кінцівці, відрізняється церебротонією. Це люди загальмовані й інтровертні, нетовариські, потайливі. У їхній поставі відчувається скутість. У важких ситуаціях схильні до самоти. Голос тихий, надмірна чутливість до болю, хронічна втома; у ОСОБА_7 було виявлено наявність ознак, які свідчать про відповідність розвитку нормативам відповідного вікового періоду. ОСОБА_7 здатна зосередитись на виконанні завдань та управляти довільними процесами під час виконання завдань, відповідно до вікових особливостей. Мовлення вдосконалене, наявна виразність, точність, лаконічність у висловлюванні думок. Сформоване вміння точно висловлювати абстрактні поняття, користується усним мовленням як засобом спілкування; концентрація, стійкість та об`єм уваги в нормі; - обсяг слухомовної пам`яті відповідає нормі - пам`ять тренована, утримує сприйняту інформацію, володіє та відтворює її; у підекспертної висока здатність до оперування просторовими образами та високий темп розумових операцій, висока здатність до абстрагування і оперування вербальними поняттями; фіксованість уявлень слабка, гнучкість уяви середня, наявна схильність до художньої діяльності; у підекспертної середній рівень розвитку інтелектуальних здібностей; емоційна сфера підекспертної - тривожність середня, допустимого рівня, середній рівень самооцінки, має місце фрустрація, агресивність - спокійна, стримана, середній рівень ригідності; за типом темпераменту у підекспертної наявні ознаки «типового невротика» - характеризується емоційною несталою сферою особистості. Люди цієї групи вирізняються нестабільністю, легко збуджуються, їм притаманні часта зміна настрою. Чутливість, примхливість, нерішучість, схильність до песимізму; акцентуація характеру за типами «тривожний» та «екзальтований» - властива боязкість, лякливість, сором`язливість. Притаманна тенденція переживати почуття власної меншовартості, невпевненості у собі, низька контактність, монотонний настрій. Характерне бурхливе реагування на зовнішні події, темп наростання реакцій та їх зовнішні прояви відрізняються надзвичайною інтенсивністю. Однаково легко впадає у захват від радісних подій та у відчай від сумних. Потребує підтримки і визнання людей. Часто сперечається, проте не доводить справу до відкритого конфлікту; рівень особистісного розвитку (етап психосексуального розвитку - психосексуальної орієнтації) у підекспертної ОСОБА_7 сформований; у підекспертної особи сформована статеворольова поведінка, обізнана у питаннях статі (біологічної суті статевих відносин, прийнятих способів їх вияву). У підекспертної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наявні наступні характеристики та симптоми психотравми: невербальні прояви - контакт очима з експертом не підтримувала, погляд вниз, ноги заклала одна на одну, руки на колінах, рухи пальцями рук, під час зустрічі завмирала, мовлення спокійне, під час запитань про подію, що з нею відбулась 25 березня 2025 року - схлипувала, були сльози на очах, плач, що свідчить про емоційний стан тривоги, невпевненості, неспокою, «зараз тут мені нормально. Теми на які ми говорили мені не дуже комфортні, даже якісь такі слова вживати, мені соромно, я переживаю, трохи хвилююся» - сором перед експертом; за дитячою шкалою впливу подій - опитувальник СRІЕS-8, у підекспертної найбільш вираженою є шкала «інтрузії», тобто повторне переживання травматичної події, яка проявляється у вигляді нав`язливих спогадів, флешбеків або кошмарів, що виникають мимовільно, часто супроводжуються сильними емоційним та фізичним дистресом; за тестом на визначення рівня стресу (за ОСОБА_9 ) у підекспертної наявні: Інтелектуальні ознаки стресу - переважання негативних думок, труднощі зосередження, постійне і безплідне обертання думок навколо однієї проблеми, підвищене відволікання, труднощі прийняття рішень, тривалі коливання при виборі, погані сни, кошмари, пасивність, бажання перекласти відповідальність на когось іншого. Поведінкові ознаки стресу - втрата апетиту або переїдання, тремтіння голосу, хронічна нестача часу, зменшення часу, що приділяється на спілкування з близькими і друзями, низька продуктивність діяльності, порушення сну. Емоційні симптоми - занепокоєння, підвищена тривожність, підозрілість, відчуття постійної туги, депресія, емоційна «тупість», байдужість, зменшення задоволеності життям, почуття відчуженості, самотності, втрата інтересу до життя. Фізіологічні симптоми - болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі, прискорений або неритмічний пульс, порушення процесів травлення (запор, діарея, підвищене газоутворення), порушення свободи дихання, підвищена стомлюваність, зниження імунітету, часті нездужання; за опитувальником депресії Бека у підекспертної наявні симптоми важкої депресії; за методом кольорових виборів - модифікація восьмикольорового теста Люшера - проведено два вибори, які співпадають. Наявні - реакція пасивно-протестна (змішаний тип реагування, характерний особам зі схильністю до розвитку фізичних недомагань у ситуації емоційної напруженості), виражена нестійкість стану, незбалансованість емоційно-вегетативного тонусу. Незадоволеність і протест проти обставин, що склалися, знижений фон настрою, що поєднується з протестними реакціями. Потреба у вирішенні нестерпної ситуації та відчуття її нерозв`язності. Усвідомлений контроль над ірраціональними (які не піддаються розумінню) поведінковими реакціями. Зіткнення конфліктних мотивів, що призводить до емоційної напруженості, яка, не маючи можливості бути відреагованою назовні, проявляється психосамотичними розладами. Пасивність і обережність заважають гармонізації відносин, яким надається ідеальне забарвлення. Прагнення змиритися з труднощами і знайти оптимальну зону комфорту. Заблоковано потребу в самореалізації, дистрес, тривожність і занепокоєння. Високий рівень претензій та потреба у визнанні стикаються з протидією, що викликає невпевненість у можливості успіху. Схильність бачити себе в ролі жертви власної довірливості; психологічне, фізичне та сексуальне насильство - наявність посягань на особистісну, фізичну недоторканість підекспертної. Зазначені симптоми вказують на стан сильного стресу, для успішного подолання якого бажана допомога психолога або психотерапевта. Така величина стресу говорить про те, що організм вже близький до межі можливостей чинити опір стресу. Підекспертна ОСОБА_7 знаходиться на даний час на стадії відновлення (від 6 місяців) - по суті це завершальний процес адаптації, що має суттєвий вплив на формування особистості. Травма акумулюється в глибинних шарах психіки на підсвідомому рівні. На цій стадії дитина вчиться жити з новоутвореннями в структурі особистості, які утворилися внаслідок сексуального насильства. Конструктивність або деструктивність новоутворень залежить від зовнішніх чинників: підтримка з боку релевантного оточення, відсутність інших психотравмувальних чинників, мінімізація залучення в процес розслідування, надання кваліфікованої допомоги тощо. За результатами дослідження виявлено достатній комплекс ознак, який притаманний розповіді дитини (16 років на момент події, 17 років на момент дослідження) про психотравмувальну подію, а саме сексуального насильства, що виявляється в: наявна стадія «вільної розповіді, кількість деталей, невербальні прояви, розповідь потерпілої логічна, слова, які використовує потерпіла, характерні для її віку, рівня освіти, ознаки спонтанності дитини до розповіді – повтори, повернення до попередньо сказаного; самостійне коригування речень, фраз, наявність незавершених речень, опис взаємодії, відтворення розмов, пояснення психічного стану нападника, опис свого емоційного стану під час події, осуд дій нападника. Ознак, які б вказували на наявність навіювання дорослих з боку релевантного оточення щодо досліджуваної ситуації, не виявлено. Підекспертна ОСОБА_7 перебуває в емоційному стані, який супроводжується наступними почуттями - паніка, страх, огида, сум, самотність, злість. У підекспертної ОСОБА_7 в зв`язку з ситуацією, яка розслідується в матеріалах кримінального провадження наявні: негативні переживання, відчуття дискомфорту, зміни у соціальному функціонуванні особистості, посягання на особисту недоторканість та свободу. Отже, враховуючи вищезазначене, можна констатувати наявність у потерпілої ОСОБА_7 змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню та психологічному благополуччю, які виникли внаслідок ситуації, що розслідується в матеріалах кримінального провадження;

- досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ;

- витяг з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;

- виписку № 253 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 від 03.04.2026 року;

- вимогу про судимість, згідно якої ОСОБА_4 раніше не судимий;

- відомості КНП «Жовківська лікарня» від 05.03.2026 року про неперебування ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

- копію довідки від лікаря-дерматовенеролога для ОСОБА_4 від 19.03.2026 року;

- копію ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 18.03.2026 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Встановлені судом обставини підтверджуються наданими у судовому засіданні показаннями обвинуваченого, потерпілої, які є логічними та послідовними та узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.03.2025 року, протоколом огляду предмету (аудіозапису телефонного дзвінка, який надійшов на спецлінію 102) від 08.05.2025 року, висновком експерта від 11.12.2025 року № СЕ-19/123-25/7298-ПС.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, вирішив наступне.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 Кримінального кодексу України – вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаного із проникненням в тіло іншої особи. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів діяльності), особу винного – його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, за відсутності обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, тому приходить до висновку про необхідність застосування покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого.

Керуючись ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (тяжкий злочин), особу винного та інші обставини справи (вік обвинуваченого, який в судовому засіданні свою вину визнав, попросив вибачення, частково відшкодував завдані ним збитки, відсутність обставин, які обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до кримінального правопорушення та поведінку після вчинення злочину), суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.3 ст. 88 КПК України докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного, обвинуваченого є допустимими для доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.

Суд враховує постанову Жовківського районного суду Львівської області від 31.08.2021 року у справі № 444/2615/21, відповідно до якої ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22.08.2021 року близько 20 год. 00 хв. перебуваючи в АДРЕСА_2 , в під`їзді будинку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, висловлювався нецензурними словами до ОСОБА_10 , шарпав її за одяг, чим вчинив дрібне хуліганство та адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як доказ певної звички ОСОБА_4 .

За таких обставин суд приходить до переконання, що для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідно застосувати максимальний іспитовий строк.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Потерпіла подала цивільний позов до обвинуваченого, який мотивувала наступним. Внаслідок вчиненого щодо ОСОБА_7 кримінального правопорушення їй завдано значних моральних страждань та психоемоційних розладів, що підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження, зокрема висновком судово-психологічної експертизи. У потерпілої зафіксовано: стійкий стан тривоги, що продовжуються з 25.03.2025 по теперішній час; виражену шкалу «інтрузії» (повторне переживання прагматичної події у вигляді нав`язливих спогадів, флешбеків, кошмарів): симптоми важкої депресії за опитувальником Бека; інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні ознаки стресу; пасивно-протестну реакцію та незбалансованість емоційно-вегетативного тонусу; зниження мотивації досягнення та пізнавальної активності (суттєве погіршення успішності під час складання НМТ - зі 180-200 до 100-140 балів); соматичні прояви (часті застуди, порушення сну, розлади травлення). Після пережитого потерпіла стала уникати виходу з дому після 8:00, навіть для відвідування магазину поряд з домом; почала носити виключно закритий одяг, носила із собою перцевий балончик; відчуває тривогу та страх при знаходженні на вулиці самостійно у вечірній час; зазнала значних обмежень у соціальному функціонуванні. Вчинене кримінальне правопорушення мало для ОСОБА_7 суттєвий психотравмуючий вплив, призвело до тривалих емоційних страждань, порушення адаптивного рівня життєдіяльності та соціального функціонування, наслідки якого потерпіла відчуває й досі. Враховуючи характер правопорушення, його спрямованість проти неповнолітньої особи, тяжкість наслідків для психічного та емоційного стану потерпілої, глибину її моральних та душевних страждань, тривалість їх переживання, а також необхідність подальшої психологічної реабілітації, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає у сумі 100 000,00 грн. Зазначена сума відображає обсяг завданих моральних, втрат, тривалість і глибину психоемоційних переживань, а також включає компенсацію та необхідність психологічної реабілітації, спрямованої на відновлення психічного та емоційного стану потерпілої.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що цивільній позивачці, яка зазнала душевні страждання, протиправними діями з вини цивільного відповідача ОСОБА_4 , було завдано моральну шкоду, яка перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із діями цивільного відповідача.

Факт заподіяння моральної шкоди підтверджено документально, а саме висновком експерта від 11.12.2025 року № СЕ-19/123-25/7298-ПС.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених потерпілою у зв`язку із вчиненням насильницьких дій сексуального характеру, характер немайнових втрат позивача (що полягає суттєвому психотравмуючому впливі, тривалих емоційних стражданнях, порушенні адаптивного рівня життєдіяльності та соціального функціонування, наслідки якого потерпіла відчуває й досі), стан її здоров`я, майновий стан відповідача, а також враховуючи інші обставин, які мають істотне значення, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю у розмірі 100 000,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.

Майно, на яке накладено арешт, відсутнє.

Питання про документи та речові докази потрібно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про документи потрібно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати потрібно вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ - диск із аудіозаписом телефонного дзвінка на лінію «102» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення експертизи від 11.12.2025 року № СЕ-19/123-25/7298-ПС в розмірі 28524,80 грн.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Жовківський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо судове рішення не скасовано після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1