Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №442/4945/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4945/26

Провадження №3/442/1036/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 липня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Медведик Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694963 від 16.06.2026 року, ОСОБА_1 , 16.06.2026 року о 20 год 44 хв в с.Станиля, вул.Петриги, керував саморобною сільськогосподарською технікою без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на виявлення ознак сп`яніння відмовився, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що того дня 16.06.2026 року повернувся з роботи і відразу вирішив протестувати справність трактора після ремонту. Їдучи по дорозі побачив, що назустріч мчав поліцейський автомобіль. Намагаючись уступити йому дорогу зсунувся на тракторі в траншею. Після короткої бесіди, пішов додому дзвонити знайомив, що помогли витягнути. Приблизно за пів години домовився із сусідом що той витягне і візьме трос. Тож попрямував до того місця назад. По дорозі, вже у зворотному напрямку вертались ті самі поліцейські, зупинились біля нього та почали вимагати посвідчення. Він відповів, що може піти додому та взяти паспорт. Слово поза слово почалася шарпанина, яка перенеслась до сусіда на подвір`я. Тривало все недовго і закінчилось. А коли вже заходив додому то, вони йому в до гонку почали говорити що він відмовився від освідчення.З протоколом не згідний, не був у стані алкогольного сп`яніння.

Оглянувши протокол, додані до нього матеріали та відеодиск з відео файлами запису події судом за хронологією встановлено наступне.

1) поліцейський автомобіль кудись сильно поспішає, займає усю вузьку (на півтори машини) смугу. Трактор що рухається назустріч дає йому дорогу і зсувається в траншею на узбіччі(за часом 20:44:40). запис 2026-06-16 at 07.52. 25

2) 21:02:55 - 21:05:55 поліцейський на дорозі звертаючись до ОСОБА_1 каже надати документи. Той перепитує які. Той відповідає любі, а то будете затримані. ОСОБА_1 пропонує пройти додому і надати. Поліцейський наполягає дати будь-які документи для встановлення особи. Вдалині, за напрямком руху на узбіччі, видніється трактор. Починається шарпанина, далі ОСОБА_1 набирає когось на телефоні і дає апарат поліцейському. Розмовляють. запис 01655_00165520260616210251_0007А

3) 21:07:38 – 21:08:08 поліцейський здалеку тричі питає: «пане водій чи тест на стан алкогольного сп`яніння будете проходити?» Той заходить в будинок. Поліцейський йому кричить, що в такому випадку буде складено протокол за ст.130 КУпАП. запис 01655_00165520260616210737_0010А

4) поліцейський наодинці з напарницею складають протокол і озвучують свої дії і все сприйняте ними за останній період. Між іншим оголошує що дані водія встановлюються за допомогою бази ІТЗ, так як водій відмовився надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб.

запис export-jb7yz.

Судом для підтвердження чи спростування об`єктивної картини розвитку події двічі викликався в судове засідання поліцейський що складав протокол та його напарниця. Перший – супровідним і повісткою, на яку поліцейський ОСОБА_2 відреагував клопотанням про розгляд протоколу без нього. Другий – письмовою постановою суду на адресу керівництва Дрогобицького РВП ГУНП, яка взагалі залишилась без будь-якого реагування.

Тож вичерпавши усі можливі заходи, суд вирішує протокол за тими доказами, що наявні в матеріалах справи.

Отже, з оглянутого вбачається, що інтервал в часі між кінцем першого і початком другого запису становить близько 18 хвилин, що цілком відповідає твердженням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про перебування вдома в цей діапазон часу. А відповідно і відсутність до нього будь-яких претензій від поліцейських відразу після події.

Що відбувалось між другим і третім наведеним записом впродовж майже 2-ох хвилин невідомо.

Озвучені в четвертому наведеному записі дані про відмову водія надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб не відображені на жодному із долучених до протоколу відеофайлів.

У підсумку на місці події ОСОБА_1 зупинений не був. На місці зупинки транспортного засобу його освідчення не проводилось. Документи, «будь-які» вимагались поліцейським через 18 хвилин після події. Дана прогалина в часі та його відеофіксації створила сумніви щодо ОСОБА_1 як особи, яка чи то керувала т.з., чи як особи пішохода, що через 18 хвилин поверталася до свого покинутого транспортного засобу.

Відтак, освідування ОСОБА_1 не було проведено одразу після зустрічі з поліцейськими, біля транспортного засобу за встановленою законом процедурою. Алгоритму дій встановленого ст.266 КУпАП не дотримано, що тягне за собою наслідки, передбачені ч.5 цієї норми. Протокол, всупереч вимогам Кодексу складався без присутності особи. А враховуючи ще й заперечення особи з цього приводу, такі сумніви імперативно згідно Конституції України слід тлумачити на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов`язаний з`ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд, який викладено у постанові 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки не доводяться беззаперечними доказами.

У рішенні від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".

Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130, 247, 251, 266, 276, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Медведик Л.О.