Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №442/5373/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5373/26

Провадження №3/442/1128/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 липня 2026 року суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Медведик Л.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №709333 від 03.07.2026 року о 06 год 03 хв в м.Дрогобич, вул.Завіжна, 110/1, ОСОБА_1 , керував електроскутером в явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння та в закладі охорони здоров`я відмовився в установленому порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №709332 від 03.07.2026 року в м.Дрогобич, вул..Завіжна, 110/1, ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом, не виконав законну вимогу працівників поліції, які подали світловий сигнал червоного та синього кольору, а також звуковий спецсигнал про зупинку т/з та продовжував свій рух з порушенням ПДР України, відповідальність за що передбачена відповідальність за ст.122-2 КУпАП.

В судове засідання особа яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явився, забезпечив представництво своїх інтересів через – адвоката Шемеляка М.С.

Адвокат подав письмове клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке підтримав в судовому засіданні та додатково резюмував, що ОСОБА_1 , з одного боку не відмовлявся пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, а з іншого - йому і не було запропоновано проїхати в медзаклад для проходження його там.

Заслухавши пояснення адвоката, оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

При дослідженні відео файлів, доданих до протоколу вбачається:

1) 00:01:13 – 00:01:24 поліцейський пропонує їхати в лікарню для встановлення тілесних ушкоджень, заодно тест, каже інший, пройдете на стан алкогольного сп`яніння.

Виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, будь-ласка підійдіть до службового автомобіля.

файл 20260703061004_000147

2) Поліцейський запитує чи будете проходити тест на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не виходить з подвір`я. Тим часом інша особа(не їхала на скутері, мабуть донька) бере керівництво ситуацією в свої руки і наглухо зачиняє браму. Поліцейський повідомляє що Драгер на подвір`я не буде передавати. Наводять ознаки і ще раз пропонують вийти з подвір`я щоб пройти огляд. ОСОБА_1 стверджує, що йому погано і не виходить, хоче цілком нормально стоїть без будь-яких ознак кволості. Далі поліцейський попереджає, що буде розцінювати таку поведінку як відмову, але ОСОБА_1 ігнорує це і заходить до будинку. Файл 20260703061304_000148

3) Далі ОСОБА_1 виходить і каже: «Давайте я дую вам. Я не відмовляюся дути. Ходіть сюди (вказує на подвіря, за брамою) і я дую вам». Поліцейський наполягає відкрити хвіртку і вийти. Далі, поліцейська роз`яснює права, питає чи буде підписувати протокол. Наголошує, що тест проходиться тільки на місці зупинки транспортного засобу. файл 20260703061604_000149

Звертаючись до мотивів клопотання адвоката про закриття провадження в контексті протоколу складеного за ч.1 ст.130 КУпАП, то наведеними доказами спростовується неможливість ОСОБА_1 вийти за браму, тобто перейти на 1 метр вперед вже за браму і стати поруч зі своїм транспортним засобом і тут же пройти тест. Жодного поганого самопочуття і запаморочення при цьому не спостерігалося. В лікарню теж пропонувалось їхати й там пройти тест. Зважаючи на сумбур в бесіді значної кількісті непотрібно задіяних дійових осіб з обох сторін, центральна лінія діалогу то губиться, то відновлюється, але за сукупністю наведених вище доказів із відео файлів стверджується дотримання поліцейськими приписів ст.266 КУпАП, а відповідно і правомірність складання протоколу за ст. 130 КУпАП.

Тому, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання, а наведені вказують на вину особи, а відтак і необхідність притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, адвокатом також подано письмове клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення і за ч.1 ст.122-2 КУпАП, яке підтримав в судовому засіданні та додатково зауважив що ОСОБА_1 не мав законних підстав для зупинки, так, як поліцейським не було увімкнено світлових та звукових сигналів.

Натомість, при дослідженні відео файлів, доданих до протоколу вбачається:

1) початок руху службового автомобіля о 06:03:07, рух вслід за скутером і момент того коли поліцейські наздогнали ОСОБА_1 о 06:03:37 (файл Video).

2) 06:03:42 службовий автомобіль вирівнявся зі скутером і обоє зупинились рівно о 06:03:54. Розмови не чутно, але через п`ять секунд о 06:03:59 ОСОБА_1 з пасажиркою позаду продовжив рух тримаючи позаду себе поліцейський автомобіль до 06:05:00 год. (файл Video(3).

3) далі «протягнули» за собою поліцейський автомобіль до 06:05:25 год. (файл Video(1).

4) зупинились біля свого будинку о 06:05:37 год. і поліцейська з пасажирського місця вибігла їх затримувати біля брами (файл Video(2).

5) поліцейська запитує «чи то нормально не виконувати вимогу про зупинку», її колега перепитує «що говорить червоно-синій маячок ?... правила дорожнього руху читали ?». ОСОБА_1 відповідає: «Я не розумію ваші правила». Однак не заперечує того, що вимога про зупинку в принципі була, лише стверджує: «Яку зупинку ?, то є скутер», мовляв на цей вид т.з. така вимога не розповсюджується. Дивується що потрібно мотошолом на такий скутер і каже, що тільки три дні як купив його. Намагається пройти до себе на подвір`я, але поліцейська загородила шлях. Згодом, коли вийшла дружина, ОСОБА_1 таки проскочив до будинку.

файл 20260703060703_000146

6) 00:02:10 - 00:02:20 Поліцейський каже: «Ви не виконали вимогу працівників поліції про зупинку. Вам були подані звукові сигнали». ОСОБА_1 не заперечує, але парирує «Ви людей з дороги збивали, ви це все фіксували?»

00:02:40 - 00:02:45 Далі питає: «Чого ви за мною гналися, за мотоциклістом і роверитом взагалі не гоняться» файл 20260703061304_000148.

Звертаючись до клопотання адвоката про закриття провадження в контексті протоколу складеного за ч.1 ст.122-2 КУпАП судом приймається до уваги те, що за недосконалості аудіо відеозапису, точніше відсутності запису звуку, сторона захисту може стверджувати, що не було включено звукового сигналу про зупинку т/з; також, що не було включено проблискові маячки згідно вимог ПДР про зупинку т/з. Але, ж в білий день, логічно що не буде відблиску проблискових маячків на оточуючих автомобіль предметах, хоч вони і включені. Тому, логіку адвоката про неможливість стверджувати включення поліцейськими сигналів про зупинку, зрозуміло. Та суд приймає до уваги в даному випадку те, що за об`єктивною картиною подій, при зупинці скутера о 06:03:54, його водій з величезною ймовірністю отримав навіть усну вказівку на зупинку. Проігнорував її і байдуже іще півтори хвилини продовжив рух з поліцейськими позаду себе з метою за будь-яку ціну добратись додому. Власне десь такий розвиток подій підтверджується іще одним побічним доказом – поліцейська при зупинці скутера з лівого боку, вибігла з салону в його напрямку.

Тому, не маючи прямих доказів дотримання поліцейськими правил вимог про зупинку, суд не отримав і доказів зворотного. Частково - об`єктивно, за наведених вище умов. Однак, за наведених шести побічних доказів, відчуття ситуації загального розвитку подій, суд переконаний в сприйнятті ОСОБА_1 вимог поліцейських про його зупинку і свідоме їх невиконання.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія ТЗ з метою виявлення стану сп`яніння, записами із диска.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 36 КУпАП, що вищевказані правопорушення вчинені однією особою та одночасно розглядаються одним і тим же органом, то адміністративні справи № 442/5373/26 та 442/5374 відносно ОСОБА_1 слід об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер № 442/5373.

У відповідності до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, ОСОБА_1 , з врахуванням його особи, характеру та обставин вчиненого правопорушення, слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.36,122-2, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи № 442/5373/26, провадження 3/442/1128/2026 та №442/5374/2026, провадження 3/442/1129/26 відносно ОСОБА_1 , присвоївши єдиний номер № 442/5373/26, провадження 3/442/1128/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя __________ Медведик Л.О.