Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №461/5756/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/5756/26

1-кп/461/575/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у спрощеному провадженні обвинувальний акту кримінальному провадженні № 461/5756/26 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з повною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

28 липня 2026 року приблизно о 17 годині 45 хвилин, перебуваючи на вулиці Шота Руставелі біля будинку № 18 у місті Львові, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи умисно, цілеспрямовано, незаконно, протиправно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю потерпілій ОСОБА_4 , значно переважаючи потерпілу у фізичній силі, підійшов до останньої, яка в цей момент йшла спиною до нього, та обома долонями рук штовхнув її в задню верхню частину спини, від чого остання впала на асфальтовану поверхню, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_4 отримала садна на обличчі зліва у виличній ділянці, на верхній губі, в ділянці підборіддя, на правій і лівій кистях, в ділянці правого колінного суглобу, крововилив і садно на слизовій оболонці верхньої губи, рану на верхній губі, крайовий дефект ріжучого краю 1-го верхнього зуба справа, синці на правій і лівій кистях, в ділянці правого ліктьового суглобу, в ділянках правого і лівого колінних суглобів, підшкірні крововиливи в ділянці лівого колінного суглобу на фоні синця, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На виконання вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту долучено заяву обвинуваченого щодобеззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, за його відсутності. Заяву підписав захисник. У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання вини обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також на виконання вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту долучено заяву потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК Українивиконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України, тобто у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданн, і за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що 28 липня 2026 року ОСОБА_3 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше, згідно зі ст. 89 КК України, не судимий.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в межах санкції вказаної статті, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не пред`являвся.

Запобіжний захід обвинуваченому по даній справі не обирався.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1