Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №314/3134/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3134/26

Провадження № 2-адр/314/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Шиш Антона Борисовича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, подану в порядку адміністративного судочинства,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, подану в порядку адміністративного судочинства – задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову № 19/2026 від 20.01.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП ухвалено закрити. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн.

Представник позивача, адвокат Шиш Антон Борисович, за допомогою системи «Електронний суд» 28.07.2026 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з бюджетних призначень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, в сумі 532,48 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 20000 грн. 00 коп..

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 цього Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При подачі позову до суду представник позивача зазначав про намір протягом 5 днів після ухвалення рішення суду подати суду докази понесених позивачем судових витрат.

Оскільки рішення Вільнянського районного суду Запорізької області ухвалено 22.07.2026, а заява про стягнення судових витрат представником позивача подана до суду 27.07.2026, суд вважає, що представником позивача дотримано строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, на подання доказів на підтвердження розміру понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, на підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: договору від 03.06.2026 про надання правової допомоги; додаткової угоди до договору від 03.06.2026 про надання правової допомоги; опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 27.07.2026; акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.07.2026 №03/06.

Дослідивши надані позивачем документи, суд зазначає наступне.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачеві суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи категорію справи, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, зміст поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2 000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів зі сплати судового збору, в сумі 532,48 грн, суд зазначає наступне.

Оскільки рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.07.2026 у справі №314/3134/26 ухвалено стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн, то у цій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 132,134,139,143,252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з бюджетних призначень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 2 000 грн.

В решті вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. В. Швець

31.07.2026