Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №308/8878/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8878/26

3/308/2939/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської обл., мешканця за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

13.06.2026 о 21 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керував в. м. Ужгороді на вул. Доманинська, 281, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, керував транспортним засобом Landwind в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер». (результат 1,23 проміле).

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 вину визнав.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, а саме чеку за результатами проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, та акту огляду результат становив: 1,23 %.

Вина правопорушника ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №692369 від 13.06.2026, чеком за результатами проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, актом огляду на стан алкоголольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейського (DVD-додано до матеріалів справи).

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП доведена повністю, дії останнього працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковані вірно.

Враховуючи вищезазначене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність та з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про розстрочку визначеної суми штрафу суд зазначає наступне.

Згідно ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

За вимогами ч. 1 ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом 3-х місяців з дня винесення. У разі відстрочки виконання постанови перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Таким чином, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, у зв`язку з чим приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000,00 грн. одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню та вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на чотири місяці.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 268, 280, 284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ят) гривень 60 копійок.

Розстрочити виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2026 року у справі №308/8878/26 в частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на 4 (чотири) платежі зі сплатою рівними частинами по 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили цією постановою.

У відповідності дост.303 КУпАПу разі відстрочки виконання постанови відповідност.301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов