Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №723/1620/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

31 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Мізюка В.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушень, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Згідно з оскаржуваною постановою 28 березня 2026 року о 05 год. 00 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у прикордонній смузі, на відстані 4300 метрів до лінії державного кордону України на напрямку 768 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Красноїльськ було виявлено та затримано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . За вчинення злісної непокори незаконному розпорядженню військовослужбовців Державної прикордонної служби України в складі групи осіб, а саме на вимогу прикордонного наряду «Пред`явити документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи» - громадяни в зухвалій та агресивній формі відмовилися, нецензурно висловившись відносно прикордонного наряду та здійснили спробу втечі.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ст. 23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.185-10 ч.2 КУпАП.

ЄУНСС: 723/1620/26 Головуюча в І інстанції: Пташник А.М.

НП: 33/822/331/26 Головуючий в апеляційній ін-ції : Потоцький В.П.

Категорія: ч. 2 ст.185-10 КУпАП

На вказане рішення суду адвокат Мізюк В.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2026 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду обґрунтовував тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав тільки 13.06.2026 року, так як на момент складання протоколу він перебував за місцем свого проживання при проведенні обшуку на підставі ухвали слідчого судді, тоді як процесуальні дії проводились за іншою адресою, де він фактично та об`єктивно не міг перебувати, а тому просив врахувати дані обставини та поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Посилається на те, суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , які стали підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь які докази які б підтверджували перебування ОСОБА_1 на місці події, зокрема відсутні відеозаписи з бодікамер військовослужбовців, записів камер відеоспостереження, фотоматеріалів, які б підтверджували факт дій зазначених в протоколі.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мізюк В.В. до суду апеляційної інстанції не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 під час прийняття оскаржуваної постанови присутній не був, а оскаржену постанову отримав тільки 13 червня 2026 року, а тому апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду підлягає задоволенню.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Частиною 2 статті 185-10 КУпАП передбаченого адміністративну відповідальність, зокрема за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, вчинені групою осіб

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №002798Е, згідно якого, 28 березня 2026 року о 05 год. 00 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у прикордонній смузі, на відстані 4300 метрів до лінії державного кордону. України на напрямку 768 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Красноїльськ було виявлено та затримано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . За вчинення злісної непокори незаконному розпорядженню військовослужбовців Державної прикордонної служби України в складі групи осіб, а саме на вимогу прикордонного наряду «Пред`явити документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи» - громадяни в зухвалій та агресивній формі відмовилися, нецензурно висловившись відносно прикордонного наряду, та здійснили спробу втечі.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ст. 23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» від від 03.04.2003, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбаченаст.185-10 ч.2 КУпАП.

Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без зауважень.

Окрім цього, факт вчинення злісної непокори вимогам прикордонного наряду підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 28.03.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 був затриманий на строк до 3-х діб 28 березня 2026 року о 05 год. 00 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у прикордонній смузі, на відстані 4300 метрів до лінії державного кордону. України на напрямку 768 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Красноїльськ було виявлено та затримано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . За вчинення злісної непокори незаконному розпорядженню військовослужбовців Державної прикордонної служби України в складі групи осіб, а саме на вимогу прикордонного наряду «Пред`явити документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи» - громадяни в зухвалій та агресивній формі відмовилися, нецензурно висловившись відносно прикордонного наряду, та здійснили спробу втечі.

Вказані вище обставини також підтверджуються рапортом старшого офіцера ПОРВ (з м.д. н.п. Красноїльськ) ОСОБА_12 від 28.03.2026 року (а.с. 11).

В матеріалах справи також наявна заява ОСОБА_1 (а.с. 6), за змістом якої він вину у вчиненому визнає та просить справу розглянути за його відсутності, вказана заява підписана ОСОБА_1 .

Разом з цим, апеляційним судом було у повній мірі забезпечено право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та право на захист шляхом надання можливості взяти участь у судовому засіданні і надати пояснення та долучити докази.

Будь яких пояснень чи заперечень щодо обставин, викладених у вказаних документах, ОСОБА_1 не надавав.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 не доведена належним чином, а суд першої інстанції відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави вважати, що вказані доводи спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б доводи вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а саме фото-, відео фіксація, тощо, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки такі не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185-10, а додані до протоколу докази є достатніми для висновку про доведеність вини останнього.

Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони мають формальний характер, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому, апеляційний суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п.58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, наявні у справі докази є належними, достатніми, послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.

Отже, за результатами розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив наявні у справі докази і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у справі немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 294 КУпАП апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ

Поновити адвокату Мізюку В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Мізюка В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185-10 КУпАП без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В. П. Потоцький