Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №714/1062/15-ц — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Чернівці Справа № 714/1062/15-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Лисака І.Н.,

суддів: Кулянда М.І., Литвинюк І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Сарган Ю.В.,

заявник: начальник Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецької районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

боржник: ОСОБА_1 ,

при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Єфтемія С.М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року начальник Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецької районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа №2/714/414/15 від 25.05.2016 року.

В обґрунтування заяви вказував, що на виконанні Герцаївського ВДВС перебувало ВП №54573954, за яким начальником відділу винесено постанову від 30.01.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Надалі, 07.04.2025 року стягувач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося із заявою про направлення на його адресу постанови про повернення разом із оригіналом виконавчого документа, однак, шляхом моніторингу АСВП встановлено, що такий знищено.

На підставі наведеного просив заяву задовольнити.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року заяву задоволено, видано дублікат виконавчого листа на підставі рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2015 року по цивільній справі №714/1062/15-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись із ухвалою суду боржник оскаржив її, подавши апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Стверджує, що боржник не був залучений до участі у справі.

Провадження №22-ц/822/1472/26

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону №1404-VIII).

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз змісту пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дає змогу дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний / приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Стверджує, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Наголошує на тому, що 08 грудня 2015 року було ухвалено рішення про стягнення кредитної заборгованості, таке набрало законної сили 05.01.2016 року, виконавчий лист було видано 25 травня 2016 року, строк пред`явлення виконавчого листа 05.01.2019 року. 30.01.2018 року було винесена постанова про закриття виконавчого провадження, тобто видача дублікату відбулась після спливу 7 років без поновлення строку, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з відмовою в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та скарги, поданої до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи ухвалу щодо задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд виходив з втрати виконавчого листа та необхідності виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу незалучення ОСОБА_1 до участі у справі.

Згідно з п.3 та п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Так, дійсно знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги стосовно незалучення апелянта до участі у справі.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема, принципів рівності та змагальності сторін.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2025 року начальник Герцаївського ВДВС звернувся до суду із вищевказаною заявою.

В оскаржувані ухвалі суду від 20 травня 2025 року відомості щодо повідомлення сторін відсутні.

Матеріали справи не містять доказів залучення та належного повідомлення ОСОБА_1 й направлення йому документів по цій справі, що є порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті вимог заяви.

Щодо розгляду заяви по суті.

Так, з відомостей ЄДРСР та матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2015 року Герцаївським районним судом Чернівецької області ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість по кредитному договору №1074 від 28 квітня 2007 року на загальну суму 320 492,82 грн та судові витрати.

22 серпня 2017 року начальником відділу Герцаївського районного ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54573964 на підставі виконавчого листа №2/714/414/15 виданого 25 травня 2016 року Герцаївським районним судом Чернівецької області про стягнення боргу у сумі 320 492,82 грн з ОСОБА_1 (а.с.7-8).

30 січня 2018 року начальником відділу Герцаївського районного ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім іншого вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 30.01.2021 року (а.с.4-5).

З акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення ВДВС Герцаївського РУЮ за 2018 рік від 06 травня 2022 року встановлено, що такий складено про те, що проведено знищення проваджень, завершених у 2018 році, через закінчення строків зберігання, серед яких міститься в/лист 2/714/414/15 від 05.05.2016 року (а.с.9-10)

Згідно з частинами першою та другою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби органи державної виконавчої служби дозволяли, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

На час набрання законної сили рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2015 року у вказаній справі був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV. Тоді, як на час звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення діє Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій про трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст.23 Закону №606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII (в редакції, що діяла на час повернення стягувачу виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.5 вказаної статті, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Пунктом 5 статті 37 Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд, відповідно, відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.

Відповідно до ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

З огляду на зазначене, строк потрібно відраховувати саме з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, виконавчий документ було повернуто стягувачу постановою державного виконавця 30.01.2018 року.

Таким чином, відповідно до статті 12 діючого Закону України «Про виконавче провадження» (у відповідній редакції) строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у стягувача закінчився у січні 2021 року.

Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду України від 18.01.2022 року у справі №34/425.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі №2-162/12.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11, у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 року по справі №750/13697/21 зроблено висновок, що «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 року у справі №201/4043/19-ц, від 30.08.2022 року у справі №757/14604/20-ц, від 06.11.2019 року у справі №2-1053/10, від 23.09.2020 року у справі №127/2-3538/10, від 26.06.2019 року у справі №0907/2-3576/2011.

Отже, тлумачення підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України та пункту 10 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що суб`єктами звернення (заявниками) про видачу судом дубліката виконавчого листа є стягувач або державний виконавець (приватний виконавець). Виконавець має право звернутись із такою заявою, якщо виконавчий документ втрачено під час здійснення виконавчого провадження цим виконавцем. Натомість стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При цьому, звертаючись до суду для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою/знищенням, саме заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено/знищено, подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката подається і заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007).

Заявник зазначив, що у зв`язку з тим, що 07.04.2025 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до відділу державної виконавчої служби із заявою щодо направлення їм постанови про повернення виконавчого документу разом із оригіналом виконавчого листа через його відсутність у стягувача, виконавцем з`ясовано, що такий було знищено (матеріали справи не містять копії відповідної заяви ТОВ «Кредитні ініціативи»).

Актом від 06 травня 2022 року, складеним ВДВС, встановлено факт знищення виконавчого листа №2/714/414/15, виданого 05.05.2016 року.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що стягувач, будучи обізнаним з наявністю виконавчого провадження, не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до державного виконавця щодо вчинених ним дій та процесуальних рішень у виконавчому провадженні більше 7 років.

Постанова про повернення виконавчого провадження винесена державним виконавцем 29.12.2018. Вказані відомості є у вільному доступі Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Згідно з Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Таким чином, сторона виконавчого провадження може користуватись ідентифікатором доступу для відстеження виконавчих дій у межах виконавчого провадження, де є стягувачем чи боржником.

У свою чергу державний виконавець, подаючи заяву про видачу дублікату виконавчого листа з підстав звернення до Герцаївського ВДВС стягувача, не обґрунтував належним чином підстав для поновлення строку, а саме не зазначив непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення заявника і були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у визначений законом строк, матеріалами справи не встановлено, так і не просив такий поновити.

Окрім того, колегія суддів констатує, що звернення виконавця із заявою про видачу дублікату, який був знищений самим ВДВС, з огляду на сплив строків давності його пред`явлення без подання заяви про поновлення строку, та відсутність судового рішення про поновлення таких строків, є формою порушення засад законності. Такі дії державного виконавця через 7 років після завершення виконавчого провадження постановою про повернення виконавчого документа стягувачу без дотримання визначеної законом процедури поновлення строків пред`явлення документа до виконання прямо суперечать статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У межах примусового виконання судових рішень принцип законності та верховенства права вимагає від посадових осіб державної виконавчої служби неухильного, суворого та точного дотримання імперативних приписів матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що заявником не ставилося питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, не існувало окремого судового рішення про поновлення строку щодо пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про видачу дубліката знищеного виконавчого документу.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи зазначене, з Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецької районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оплата яких підтверджена відповідними платіжними документами (а.с.29).

Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2025 року скасувати.

У задоволенні заяви начальника Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецької районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату виконавчого листа №2/714/414/15 від 25.05.2016 року, відмовити.

Стягнути з Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецької районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.Н. Лисак

Судді: М.І. Кулянда

І.М. Литвинюк