Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №712/1788/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/900/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/1788/25 Категорія: 302000000 Троян Т.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.,

за участю секретаря Костенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Черкаська міська рада, про виділ частки, визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні власністю, –

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є співвласниками 85/250 частини будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі: договору дарування від 27.04.2017 року - власник ОСОБА_1 , частка у праві власності складає 17/250 та договору купівлі-продажу від 16.05.2017 – власник ОСОБА_1 , частка у праві власності 51/250, а всього частка у праві власності складає 68/250.

ОСОБА_2 є власником 17/250 частин будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 01.02.2008 року.

Загальна частка позивачів у праві власності складає 85/250 частини будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яку вони бажають виділити в із спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності.

Іншими співвласниками по справі є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яким відповідно належать:

ОСОБА_3 – 9/20 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 – 42/400 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 – 21/400 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_6 – 21/400 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі вказували, що між позивачами та відповідачами склався порядок користування будинком, відповідно до якого позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користуються у будинку терасою, приміщеннями у прибудові літ. A1-1: приміщення 3-3, коридор площею 4,1 кв. м; приміщення 3-4, кухня площею 8,8 кв. м; приміщення 3-5, кімната площею 8,6 кв. м; приміщення 3-6, кімната площею 21,1 кв.м; приміщення 3-7, кімната площею 10,4 кв.м; у прибудові літ. А3: приміщення 3-1, коридор площею 3,5 кв. м; приміщення 3-2, котельня площею 4,1 кв.м; приміщення 3-8, ванна площею 3,1 кв., що разом складає 63,7 кв.м загальної площі та надвірні споруди літ. а4 - тераса, огорожа №5 /хвіртка/, огорожа №10 - 16,63 п.м., а відповідачі – іншими приміщеннями.

Зазначили, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без згоди позивачів побудували стіну між кімнатами 3-5 та 1-6 будинку, чим самовільно захопили частину земельної ділянки, перекрили доступ до цієї частини земельної ділянки, чим створили перешкоди в користуванні нею. Тому вказана забудова підлягає знесенню як самочинна.

За будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 1000 кв.м, яка надана в постійне користування, та 57 кв.м. - в короткострокове користування, а всього площею 1057 кв.м.

Оскільки порядок користування даною земельною ділянкою між власниками не встановлений, слід його встановити в судовому порядку в силу ст.116, 120 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до часток позивачам необхідно виділити в користування 85/250 частин земельної ділянки, а відповідачам 165/250 частин земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Так як для вирішення даного спору необхідні знання просили призначити у справі експертизу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Виділено в натурі у приватну власність належну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 85/250 частини будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , із спільної часткової власності, що складають відокремлені приміщення – квартира АДРЕСА_2 , а саме:

Житлова прибудова літ. A1-1: приміщення 3-3, коридор площею 4,1 кв. м; приміщення 3-4, кухня площею 8,8 кв. м; приміщення 3-5, кімната площею 8,6 кв. м; приміщення 3-6, кімната площею 21,1 кв.м; приміщення 3-7, кімната площею 10,4 кв.м;

Прибудова літ. А3: приміщення 3-1, коридор площею 3,5 кв. м; приміщення 3-2, котельня площею 4,1 кв.м; приміщення 3-8, ванна площею 3,1 кв., що разом складає 63,7 кв.м загальної площі та надвірні споруди літ. а4 - тераса, огорожа №5 /хвіртка/, огорожа №10 - 16,63 п.м.

Зобов`язано відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провести утеплення стіни будинку з зовнішнього боку кімнати, зазначеної в технічному паспорті «Літ.3-5».

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень, витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 8 842,25 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 6 250,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,60 гривень, витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 8842,25 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 6250 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, виходячи з аналізу вище зазначених норм, з врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, суд вважав за можливе виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 85/250 частин домоволодіння за вказаною адресою, що складають відокремлені групи приміщення відповідно та визнати за ними право власності на зазначені приміщення, припинивши право спільної часткової власності. За таких обставин, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо наявності підстав для встановлення порядку користування земельною ділянкою, то суд керувався тим, що земельна ділянка площею за адресою: АДРЕСА_1 , порядок користування якою просять встановити позивачі, ніколи не перебувала в користуванні чи власності окремих громадян (співвласників домоволодіння).

В даному випадку позивач не довів, що власники будинку по АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку набули права користування спірною земельною ділянкою, оскільки документ, що посвідчує таке право у співвласників домоволодіння відсутній, а тому в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції в частині відмови у визначенні порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду у даній частині є незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимогу про визначення порядку користування земельною ділянкою, встановивши порядок користування відповідно до варіанту №2 судової експертизи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що, відмовляючи в позові у даній частині, суд посилався на рішення Черкаської міської ради, відповідно до якого земельна ділянка по АДРЕСА_1 була закріплена за РЕУ-5. Однак, в рішенні №84 від 27.02.1996 року зазначено, що надано земельну ділянку площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 в постійне користування для обслуговування жилого будинку, господарських споруд.

Відповідно до листа Черкаської міської ради, на даний час РЕУ-5 м. Черкаси не існує, а земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності Черкаської міської територіальної громади.

Всі співвласники будинку АДРЕСА_1 користуються даною присадибною земельною ділянкою.

Беручи до уваги приписи статті 120 ЗК України, вважають, що позивачам має бути виділена земельна ділянка, яка відповідає їх частці у нерухомому майні.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржується лише в частині позовних вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, а тому перегляду судом апеляційної інстанції підлягає тільки у даній частині.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

При розгляді справи встановлено, що згідно з Договором дарування від 27.04.2017, зареєстрованого в реєстрі за №2-612, ОСОБА_1 прийняв у дар 17/250 часток в праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 16.05.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-684, ОСОБА_1 прийняв у власність 51/250 часток в праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору дарування частини будинку від 01.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №772, ОСОБА_2 прийняв у дар 17/250 часток в праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 30.01.2025 № 410559907, іншими співвласниками житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 є:

ОСОБА_3 – 9/20 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування частки в праві власності на житловий будинок №1-2236 від 11.092.2015 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори;

ОСОБА_4 – 42/400 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування №918 від 14.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Іващенко Г.М.;

ОСОБА_5 – 21/400 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 12.11.1997 року, виданого органом приватизації Соснівського районного виконавчого комітету;

ОСОБА_6 – 21/400 частин у праві власності будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 12.11.1997 року, виданого органом приватизації Соснівського районного виконавчого комітету;

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №06/25 – БТ, ЗТ від 05.09.2025, проведеного судовим експертом Оніщенко Н.С. встановлена можливість виділу позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в окремий об`єкт 85/250 частин домоволодіння, в АДРЕСА_1 , що складають відокремлені групи приміщення, а саме:

Житлова прибудова літ. A1-1: приміщення 3-3, коридор площею 4,1 кв. м; приміщення 3-4, кухня площею 8,8 кв. м; приміщення 3-5, кімната площею 8,6 кв. м; приміщення 3-6, кімната площею 21,1 кв.м; приміщення 3-7, кімната площею 10,4 кв.м;

Прибудова літ. А3: приміщення 3-1, коридор площею 3,5 кв. м; приміщення 3-2, котельня площею 4,1 кв.м; приміщення 3-8, ванна площею 3,1 кв., що разом складає 63,7 кв.м загальної площі та надвірні споруди літ. а4 - тераса, огорожа №5 /хвіртка/, огорожа №10 - 16,63 п.м.

Також даною експертизою на розгляд суду запропоновано два варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м. (надана в постійне користування) між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Перший варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 в частках 85/250 (частка позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) до 84/400 (частка ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ); частка 9/20 ( ОСОБА_3 ), відповідає фактичному порядку користування земельною ділянкою, що склався між співвласниками з відхиленням від часток у праві власності на домоволодіння.

Другий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 в частках 85/250 9частка позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) до 84/400 (частка ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ); частка 9/20 ( ОСОБА_3 ). розроблений у відповідності до часток співвласників у праві власності на домоволодіння.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Як установлено з матеріалів справи земельна ділянка під будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1057 кв.м. відповідно до Рішення виконавчого комітету №84 від 27.02.1996 в постійне користування закріплялась за Черкаським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням №5.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 №4-1343 «Про припинення комунальних підприємств житлово-комунального господарства міста» утворено комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради як правонаступник зокрема комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтне експлуатаційне управління №5».

Згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі №925/1401/22 від 02.05.2023, комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_7 .

Згідно зі статтями 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначені норми ЦК України та ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, при цьому передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року у справі № 569/14731/17.

Також у даній постанові Верховного Суду зазначено, що «за умови встановленого судами усталеного порядку користування спірною земельною ділянкою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні зустрічної позовної вимоги заявників з підстав відсутності доказів того, що ця земельна ділянка знаходиться у власності чи користуванні сторін. Суди не врахували обов`язкову умову для категорії таких спорів – лише тоді, коли погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Відсутність оформлення права користування чи права власності на спірну земельну ділянку у особи не є перепоною для визначення порядку її користування за умови належності такій особі на праві власності об`єкта нерухомого майна, що знаходиться на ній, з огляду на загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому посилання судів на відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою є неправильним».

У зв`язку з наведеним, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з недоведеністю обставини набуття власниками будинку по АДРЕСА_1 права користування спірною земельною ділянкою, оскільки сторони у справі є фактичними користувачами даною земельною ділянкою.

Однак, як зазначено вище, суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном лише за умови, коли погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає.

Судом апеляційної інстанції при встановленні обставин щодо наявності встановленого порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння заслухав пояснення надані учасниками справи, які заперечували факт наявності погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою.

З метою вирішення спору між співвласниками щодо порядку користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає, що слід врахувати запропоновані експертом варіанти встановлення користування земельною ділянкою.

При цьому, у зв`язку із виділом часток співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у домоволодінні АДРЕСА_3 , колегія суддів вважає, що встановлення порядку користування має бути проведений у відповідності до часток у праві власності на домоволодіння.

На вказаному варіанті встановлення порядку користування земельною ділянкою наполягають позивачі у справі.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині із постановленням нового рішення про задоволення позову про визначення порядку користування земельною ділянкою за другим варіантом запропонованим експертом.

Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову – судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З огляду на висновок щодо суті апеляційної скарги та прийняте колегією суддів рішення про задоволення позовних вимог в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою, витрати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді сплати судового збору та відшкодування витрат за проведення експертизи підлягають стягненню з відповідачів.

Таким чином на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір (за подання позовної заяви та апеляційної скарги) у розмірі 2209,60 грн. по 552,40 грн. з кожного відповідача.

На користь ОСОБА_2 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2209,60 грн. по 552,40 грн. з кожного відповідача.

Щодо витрат пов`язаних з оплатою експертизи, то позивачі за її проведення сплатили 35369 грн., а тому у зв`язку із задоволенням позовних вимог, на їх користь підлягають стягненню вказані витрати.

Щодо витрат на правничу допомогу, то їх розмір визначений судом першої інстанції з урахуванням принципів співмірності та обґрунтованості, а тому підлягає стягненню у визначеному судом розмірі. З огляду на задоволення вимог у повному обсязі, сума, яка підлягає до стягнення становить 25 000 грн.

Керуючись ст .ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2026 року про визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Черкаська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою – задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 за другим варіантом Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи №06/25-БТ, ЗТ від 05.09.2025 року.

Виділити у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дві земельні ділянки в наступних межах, частка в домоволодінні – 85/250:

І ділянка: 5.19х1.05х6.36х7.75х8.88х2.62 м., межа проходе по лінії розподілу житлової прибудови літ. «А1-І» та прибудови літ. «а»; по лінії розподілу житлової прибудови літ. «А1-І» та житлового будинку літ. «А-І» х 0.25х1.60х0.32х0.55х4.53х1.0х6.32м. Площа земельної ділянки складає – 0,0181 га.

ІІ ділянка: 5.18х1.11х3.58х2.93х0.64х5.65х7.55х2.09х0.35х7.80х2.32х13.81м. Площа ІІ земельної ділянки складає – 0,0154 га.

На план схемі зображено червоним кольором.

Виділити у користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 частину земельної ділянки в наступних межах: 5.84х2.26х4.44х6.32х1.01х7.14х1.04х1.85, межа проходе по лінії розподілу житлової прибудови літ. «А1-І» та житлового будинку літ. «А-І»; по лінії розподілу житлової прибудови літ. «А1-І» прибудови літ. «а», 2.62х2.32х12.55х4.19х7.95х10.98х6.09х6.18х11.58х2.32х7.80х0.35х2.09х7.55х5.65х0.64м. Площа земельної ділянки складає – 0.0656 га.

На план-схемі зображено синім кольором.

Для забезпечення доступу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для обслуговування та проведення ремонтних робіт, до зовнішньої стіни житлової прибудови літ. «А1-І» виділити ділянку спільного користування, що проходе в наступних межах: 1.01х7.14х1.04х1.85х0.25х1.60х0.32х0.55х4.53х1.0м. Площа ділянки спільного користування складає 0.0009 га.

На план-схемі зображено жовтим кольором.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суміжній огорожі, яка має довжину 1.0м влаштувати хвіртку.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП невідомий), ОСОБА_6 (РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2209,60 грн. по 552,40 грн. з кожного, витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 17684,50 гривень по 4421,13 грн. з кожного, витрати на правничу допомогу в розмірі 12500,00 грн. по 3125,00 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП невідомий), ОСОБА_6 (РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2209,60 грн. по 552,40 грн. з кожного, витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 17684,50 гривень по 4421,13 грн. з кожного, витрати на правничу допомогу в розмірі 12500,00 грн. по 3125,00 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Судді