Окрема думка від 27 липня 2026 р. у справі №697/523/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/633/26Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1

Справа № 697/523/26 Категорія: ч. 2 ст. 356 КК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

В порядку ст. 375 КПК України, як невід`ємна частина кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 червня 2026 року, якою закрито провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

28 липня 2026 року колегія суддів Черкаського апеляційного суду своєю більшістю частково задовольнила апеляційну скаргу потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скасувавши ухвалу Канівського міськрайонного суду від 17 червня 2026 року про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та призначила новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду висловлюю окрему думку, обґрунтовуючи її наступним.

Статтею 415 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, проте на жодну з цих підстав колегія суддів не посилалась.

Посилання колегії суддів на вимоги ст. 375 КПК України вважаю безпідставними, оскільки вказана норма регулює порядок ухвалення рішення судом та його підписання.

Як вбачається з матеріалів провадження (Т.1 а.с. 245), суд першої інстанції після виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частину судового рішення, яке наявне в матеріалах провадження і вказаний процесуальний документ підписаний головуючим (Т.1 а.с. 246).

Вважаю непідписання головуючим оригіналу повного тексту судового рішення, за наявності підписаних його копій, які були вручені сторонам, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інтанції.

Велика Палата Верховного Суду в своєму рішенні по справі № 946/3565/24 сформувала підхід за яким застосування підстав для обов`язкового скасування судового рішення не може бути суто формальним. Відсутність підпису судді в повному тексті рішення не є автоматичною підставою для його скасування, якщо легітимність рішення підтверджена та відсутні сумніви щодо складу суду.

Таким чином Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на ту обставину, що скорочене судове рішення так само є судовим актом, який фіксує результат розгляду справи судом. Хоча подальше складання повного тексту рішення, яке включає його мотивувальну частину має істотне значення для забезпечення зрозумілості правових підстав рішення суду та для реалізації права учасників на оскарження, його виготовлення є стадією вже прийнятого та проголошеного судового рішення, а не повторним актом волевиявлення суду.

Натомість 28.07.2026 колегія суддів своєю більшістю скасувала ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 червня 2026 року, легітимність якої не викликає сумнівів, суто з формальних причин, що само по собі суперечить вимозі правової визначеності, як складової верховенства права та створює умови для порушення прав учасників процесу.

Суддя ОСОБА_5