Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №708/1387/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/297/26 Справа № 708/1387/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Попельнюх А. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю захисника Поліщука А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 07.11.2025 о 19 год 05 хв в с. Тіньки по вул. Бужинська керував електроскутером марки Сrosser потужністю понад 250 ВТ, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння. Мав нечітку мову, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме за допомогою алкотестера Драгер водій відмовився. Подія зафіксована на нагрудну боді камеру 2434, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:

Скасувати постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від березня 2026 р., про притягнення до адміністратив відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а проваджен у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом першої інстанції не вірно досліджені наявні в матеріалах справи докази, і суд взяв до уваги докази, які є неналежними та недопустимими та, як вони отримані в непередбачений Законами України спосіб та доказамі взагалі не являються.

Вказує, що в матеріалах справи, відсутні докази того, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідалтності вбачаються подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він порушив п. 2.5. ПДР України, який міститься у розділі 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. З матеріалів справи вбачається, що він керував електросамокатом, проте яким саме незрозуміло, чи був він оснащений двинугом, жодного документа з даного приводу в матеріалах не міститься.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 07.11.2025 о 19 год 05 хв в с. Тіньки по вул. Бужинська керував електроскутером марки Сrosser потужністю понад 250 ВТ, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння. Мав нечітку мову, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме за допомогою алкотестера Драгер водій відмовився. Подія зафіксована на нагрудну боді камеру 2434, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 506321 від 07.11.2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 07.11.2025 о 19 год 05 хв в с. Тіньки по вул. Бужинська керував електроскутером марки Сrosser потужністю понад 250 ВТ, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння. Мав нечітку мову, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме за допомогою алкотестера Драгер водій відмовився. Подія зафіксована на нагрудну боді камеру 2434, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.(а.с.2);

- даними рапорту ВПД №2 (м. Чигирин) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області патрульного поліції Луговського Р.О. від 07.11.2025, де зазначено, що 07.11.2025 року о 19:45 год., надійшло повідомлення про те, що зупинено електромопед Сrosser, без реєстраційного номеру, яким керував ОСОБА_1 у нетверезому стані. Від проходження останній відмовився.(а.с.4) ;

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ЧБЛ від 07.11.2025, щодо ОСОБА_1 . Результати огляду – відмова.(а.с.5);

- даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння..(а.с.8).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 скутером в стані алкогольного сп`яніння, відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 506321 від 07.11.2026 року, даними рапорту ВПД №2 (м. Чигирин) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області патрульного поліції Луговського Р.О. від 07.11.2025, даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ЧБЛ від 07.11.2025, щодо ОСОБА_1 даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 07.11.2025 року о 19:12 год., патрульний автомобіль рухається за скутером, яким керує водій та його дії за кермом є хаотичними, нестійкими та не тримає рівновабу (баланс). Після зупинки водія, ним виявився ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка вимова, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Крім того, наданий доказ беззаперечно підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам КУпАП, є необґрунтованими та оцінюються критично, оскільки наданий суду протокол містить відомості про місце вчинення правопорушення, пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .

Доводи апелянта, про те, що він не їхав на скутері, а перекочував його та лише відштовхувався ногами від землі, є необґрунтованими, оскільки з дослідженого відео установлено, що ОСОБА_1 під час руху втрачав рівновагу, тому розводив ноги у сторони та відштовхувався від землі для вирівнювання рівноваги під час руху. Зафіксовані на відео рухи ногами виключають можливість приведення у рух керованого ним транспортного засобу такими рухами через їх епізодичність та відсутність значних зусиль, характерних для поштовху. Крім того, швидкість руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 значно перевищувала швидкість рухів ногами, що також спростовує версію сторони захисту щодо перекочення.

Доводи апелянта, щодо віднесення транспортного засобу до таких, керування якими у стані алкогольного сп`яніння не може створювати склад адміністративного правопорушення, є також необґрунтованими.

Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає можливість настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так сама за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Визначення транспортного засобу надано у Правилах дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до якого транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

Мопедом є двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Чинна редакція Правил дорожнього руху наразі не має визначення електроскутера, але виходячи із наявних визначень цього транспортного засобу – це транспортний засіб на двох або трьох колесах, що приводиться в рух електричним мотором.

Тобто наразі наявна потужність електродвигуна транспортного засобу може впливати на його віднесення до конкретної категорії транспортних засобів, що у свою чергу впливає на вимогу мати певну категорію посвідчення водія для особи, яка ним керує. У свою чергу віднесення того чи іншого транспортного засобу до однієї чи іншої категорії транспортних засобів не впливає на можливість притягнення водія до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, наданим у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, у якій зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 Цивільного кодексу, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Ураховуючи наведене та наявні у справі докази у їх сукупності, наявні підстави стверджувати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом».

Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 04.03..2026 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок