Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №537/7039/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/7039/25 Номер провадження 11-кп/814/1253/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025175500000698 за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 на вирок Крюківського районного суду міста Кременчука від 02 березня 2026 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

засуджено за:

- ч.1 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду;

- ч.4 ст. 358 КК України до покарання у виді на 1 року 1 місяця пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді на 1 року 1 місяця пробаційного нагляду.

Покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

ОСОБА_7 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у невстановленому місці отримав у розпорядження його офіційний документ – паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , після чого у ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на підроблення знайденого паспорта, а саме не вклеювання фотокарток зі своїм зображенням з метою подальшого використання цього документа у власних цілях. У період часу з 31.03.2025 по 13.10.2025 ОСОБА_7 , перебуваючи вдома за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , дістав паспорт громадина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданий 14.10.2011 Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, а також підготовлені заздалегідь клей для паперу і власні фотокартки та, знаходячись за місцем проживання власноручно вклеїв на першу сторінку вказаного паспорта громадянина України фотокартку зі своїм зображенням, попередньо відклеївши з першої сторінки фотокартку власника паспорту ОСОБА_9 , після чого на сторінці № 11 у графі відбитка прямокутного штампу дописав до первинної цифри «0» іншу цифру «6» і тим самим підробив офіційний документ, з метою його подальшого використання у власних цілях.

Окрім того ОСОБА_7 , діючи умисно, знаючи, що отриманий ним документ, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 14.10.2011 Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, є підробленим, прибув 13.10.2025 до адміністративної будівлі «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який розташований за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Покровська, буд.14, де, маючи на меті отримання довідки – витягу з реєстру територіальної громади про місце реєстрації, пред`явив та надав його працівнику вказаної державної установи, тим самим використав підроблений ним раніше документ.

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування судом закону, який підлягає застосуванню, ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за:

- ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду, відповідно до п. п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- ч.4 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця пробаційного нагляду, відповідно до п. п. 1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 1 місяць. Відповідно до п. п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд при призначенні покарання за кожен злочин не поклав на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України, що є обов`язковим, так як таке покарання, як пробаційний нагляд не може існувати без визначених судом обов`язків, які є невід`ємними елементами цього виду покарання.

При цьому суд, визначивши обвинуваченому остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглиненням більш суворим покаранням менш суворого, суд зазначив про покладення на обвинуваченого обов`язків, які не визначив за кожною з частиною відповідної статті, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, за які його засуджено, за обставин, встановлених судом першої інстанції, є правильним, ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах та учасниками не оспорюється.

Оскільки обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин висунутого обвинувачення, у зв`язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Згідно зі ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, на підставі ч.1 ст.413 цього Кодексу, є, зокрема, не застосування закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Призначене обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 358 ч.4 ст. 358 КК України відповідає вимогам ст.65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів і строк цього покарання ніким із учасників провадження не оспорюється.

Разом з тим, доводи прокурора про не застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів є слушними.

Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Тобто, чиним законодавством передбачено, що у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду суд в обов`язковому порядку повинен визначити обов`язки, передбачені ч.2 ст. 59-1 КК України.

Вказаних норм суд першої інстанції не дотримався та помилково при призначенні покарання за ч.1 та ч.4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду не застосував наглядові та соціально-виховні заходи за кожною з частин статті 358 КК України.

Враховуючи викладене вище, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

З огляду на вказане апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Крюківського районного суду міста Кременчука від 02 березня 2026 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 засудити за:

- ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду, відповідно до п. п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- ч.4 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця пробаційного нагляду, відповідно до п. п. 1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 1 місяць. Відповідно до п. п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4