Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №537/6465/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/6465/25 Номер провадження 22-ц/814/1831/26Головуючий у 1-й інстанції ДРЯХЛОВ Є. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.

суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю представника ОСОБА_1 , адвоката Титаренко Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Романіва Антона Анатолійовича

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Дряхлова Є.О. повний текст судового рішення виготовлено - 09.12.2025

у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.02.2022 між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.

07.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № 002/14203796-CK_SB, за яким відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні, надано кредитну картку типу «Master Card World» та встановлено кредитний ліміт до 50 000 грн 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом, які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців.

Укладений між сторонами договір складається із Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 05.02.2022 та Кредитного договору № 002/14203796-CK_SB.

Відповідач з умовами договору ознайомилася, договір нею підписаний 05.02.2022 о 07:43:39 в мобільному додатку шляхом накладення електронного підпису.

ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути суму кредиту, відсотків, відповідно до укладеного договору проте свої зобов`язання за кредитним договором не виконала у повному обсязі.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 22.09.2025 становить 106 285 грн 68 коп. і складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 49 930 грн 84 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 56 354 грн 84 коп. Вказану заборгованість позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 002/14203796-CK_SB від 07.02.2022 в розмірі 43 795,58 грн

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 998 грн. судового збору.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 880 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржив представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвокат Романів А.А. просив рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року в частині відмови в стягненні заборгованості у розмірі 62 490 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Відмовити у стягненні витрат на правову допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» судові витрати.

Зазначає, що сторони кредитного договору в належний спосіб досягли домовленості про умови кредитування, у тому числі щодо процентів, що свідчить про обґрунтованість всіх заявлених вищезазначених позовних вимог банку до відповідача ОСОБА_1 .

Також вказує, що витрати на правову допомогу, заявлені адвокатом відповідача ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому не підлягають відшкодуванню.

11.03.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Яресько Т.В. надав Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Романіва Антона Анатолійовича на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.Стягнути з АТ «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача адвоката Титаренко Н.Б., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.02.2022 між позивачем та відповідачем було підписано Заву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування (надала за тестом – Заява-договір).

В подальшому 07.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено сам Кредитний договір № 002/14203796-CK_SB, за яким відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні, надано кредитну картку типу «Master Card World» та встановлено кредитний ліміт до 50 000 грн 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом, які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців.

Укладений між сторонами договір складається із Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 05.02.2022 та Кредитного договору № 002/14203796-CK_SB. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору. Датою укладення договору є дата підписання клієнтом договору.

Відповідач з умовами договору ознайомилася, договір нею підписаний 05.02.2022 о 07:43:39 в мобільному додатку шляхом накладення електронного підпису.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала у повному обсязі.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 22.09.2025 становить 106 285 грн 68 коп. і складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 49 930 грн 84 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 56 354 грн 84 коп.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Позиція апеляційного суду

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що пред`являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № 002/14203796-CK_SB від 07.02.2022 просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 56 354 грн 84 коп.

Суд першої інстанції критично віднісся до наданої позивачем заяви –договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 05.02.2022 адже вказана заява не містить відомостей про розмір відсотків, порядок повернення кредиту, розмір та порядок сплати комісії, штрафів, пені чи інших платежів.

Згідно п.14 Заяви – договору, позичальника повідомлено лише про орієнтовну реальну річну процентну ставку за кредитом у розмірі 43,96 %.

Колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що вказану умову не можна вважати такою, що визначає погоджену процентну ставку за кредитом, оскільки вказано, що вона є орієнтовною та посилається до паспорта споживчого кредиту, який відсутній у матеріалах справи.

Суд зазначає, що орієнтовну реальну річну процентну ставку, яка, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Положення НБУ № 141 від 08.06.2017, є інформаційним (орієнтовним) показником, що відображає загальну вартість кредиту для споживача з урахуванням усіх супутніх платежів.

Орієнтовна реальна річна ставка не є процентною ставкою за користування кредитом, не визначає розміру процентів, не містить формули їх розрахунку чи порядку сплати, тому її зазначення в договорі не може свідчити про погодження сторонами істотної умови договору щодо процентної ставки

З наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відсотки по вказаному кредиту нараховувались позивачем, виходячи із річної ставки в розмірі 37,00%, яка не передбачена умовами Заяви-договору від 05.02.2022.

До позовної заяви додано витяг із публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у межах проєкту «izibank» у редакції від 22.05.2023, тоді як Заява-договір укладена між сторонами 05.02.2022.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду першої інстанції.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З наведеного вбачається, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів на власну користь та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції адвокатом Яреськом Т.В., надано суду наступні докази: копія Додатку № 2 до Договору про надання правничої (правової допомоги № 25179 від 23.10.2025; копію розрахункової квитанції № 23/10/25 від 23.10.2025; копію акту наданих послуг № 1 від 06.11.2025; копія свідоцтва та ордеру.

З Акту про прийняття-передачу наданих послуг вбачається, що загальна вартість наданих послуг складає 8 000 грн.

Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1 статті 270 ЦПК України).

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із частотною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Водночас, згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів, з урахуванням наведеного вище та з урахуванням конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності понесених Шевченко Н.Л. витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, вважає що з АТ «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 підлягають до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 367,374,375, 383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Романіва Антона Анатолійовича - залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2025 року - залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року.

Головуючий суддя О.О. Панченко

Судді: Т.В. Одринська

В.П. Пікуль