Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №935/2771/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/2771/24 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 16 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шалоти К.В.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 935/2771/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Коростишівської міської ради Житомирської області про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Коростишівської міської ради Житомирської області про визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р. О..,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 16.11.2022 року є власником 24/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Власниками інших часток вищевказаного будинку є ОСОБА_2 , якому належить 53/100 ідеальних частин будинку, та відповідач ОСОБА_3 , якому належить 23/10 ідеальних частин будинку.

Даний будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1822510100:01:006:0107.

02.08.2021 року було складено технічну документацію із землеустрою для встановлення меж земельної ділянки натурі, загальною площею земельної ділянки 0,1000 га.

Вказала, що ОСОБА_2 постійно вчиняє дії, спрямовані на порушення норм звичаєвого права, добросусідства. В провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді справа №935/800/23 за її позовом про знесення самочинно збудованого нерухомого майна до ОСОБА_2 , який без згоди позивачки, без дозвільної документації самовільно зайняв земельну ділянку. Крім того, вона не має землі для обслуговування своєї частки житлового будинку, а відповідачі використовують земельну ділянку на свій розсуд, не допускаючи її до спільного користування. Вхід до кімнат, якими вона володіє, здійснюється з проїжджої частини провулку АДРЕСА_2 . Доступ до зовнішнього обслуговування кімнат у неї відсутній, оскільки інші співвласники встановили паркан та ворота, що повністю унеможливлює обслуговування її власності. Відповідачі використовують всю присадибну ділянку практично в рівних частинах. З даного приводу вона зверталася до комісії з питань розгляду та вирішення земельних спорів на території Коростишівської міської ради, за результатом чого складено протокол від 06.01.2023 року та рекомендовано набути право спільної сумісної власності на земельну ділянку згідно зі ст. 89 3К України, і лише після набуття такого права здійснювати розподіл земельної ділянки за домовленістю сторін або ж у судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд встановити наступний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером: 1822510100:01:006:0107 згідно з варіантом №2 висновку експерта: їй виділити земельну ділянку 0,0240 га – діл. №1, в тому числі земельна ділянка, обмежена в користуванні – 0,007 га) з урахуванням площі під АДРЕСА_3 – 0,0240 га (в тому числі земельна ділянка, обмежена у використанні – 0,0007 га) Лінія розподілу ділянки проходить по точках 2-3-4-5-6-7-а-б-8-31-30-29-28- 27-26-25-24-23-22-21-32-33-34-35-36-2=0,024га і на плані позначено ділянку зеленим кольором зі сторонами:1,48м-1,34м-0,23м-5,39м-0,09м-10,62м-2,00м-4,32м-9,02м-3,79м-5,47м-2,74м-5,7по стіні будівлі – (24-23-22-21-32-33-34)-1,42м-1,05м-3,86м. (земельна ділянка обмежена у використанні, вигрібна яма площею 0,0007 га проходить по точках а-б-в-г-а зі сторонами 2,00 м-3,36м-2,00м-3,43м)

ОСОБА_2 виділити земельну ділянку, площею 0,0530 га, що на схемі позначена під №2 – фіолетовий колір. Лінія розподілу ділянки проходить по точках: 8-9-10-11-12-13-14-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-8=0,0530 га і на плані ділянку позначено фіолетовим кольором зі сторонами: 4,00 м-21,52м-8,27м-21,25м-12,05м-6,46м-9,21м-6,56м-1,41м-по стіні будівлі – (18-19-20-21- 22-23-24) – 1,41м- 2,13м- 1,58м-5,76м-2,74м-5,47м-3,79м-9,02мм.

ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 0,0230 га, що на схемі позначена №3 білим кольором. Лінія розподілу ділянки проходить по точках: 1- 2-36-35-34-33-32-21-20-19-18-17-16-14-15-1=0,0230га і на плані ділянку позначено білим кольором зі сторонами: 9,67 м- 3,86м – 1,05м- 1,42м- по стіні будівлі – (34-33-32- 21-20-19-18) – 1,41 м – 6,56 м – 9,21м-8,63м-12,85м.

Окрім того, просила суд зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати навіс літ.”Д.” за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером: 1822510100:01:006:0107.

У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій зазначив, що ОСОБА_1 вважає, що можливим є визначення порядку користування земельною ділянкою, виходячи з розмірів часток співвласників житлового будинку. Однак такі позовні вимоги не можуть бути задоволені в силу відсутності підстав для вказаного способу визначення порядку користування земельною ділянкою з огляду на припинення права спільної часткової власності на цей будинок його співвласниками.

Вказав, що рішенням Коростишівського районного суду від 3 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, у справі № 935/177/23 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна в натурі поділено в натурі житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_2 , між всіма співвласниками, які є сторонами у цій справі.

Таким чином, кожна сторона даного спору має власний відокремлений об?єкт нерухомого майна.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107 площею 0,1000 га, на якій розташований будинок, перебуває у комунальній власності Коростишівської територіальної громади.

Після реєстрації права власності на житловий будинок, як окремий об?єкт нерухомого майна після поділу спільного майна він звернувся до Коростишівської міської ради із заявою про надання йому у власність земельної ділянки. Однак йому повідомили, що у зв`язку з тим, що вказаною земельною ділянкою користуються кілька осіб, тому необхідним є спочатку встановлення порядку користування цією ділянкою. У подальшому він звернувся до експертної установи з метою спільного погодження і вирішення цього питання. Однак ОСОБА_1 не бажала приймати пропозицію, що стало наслідком звернення до суду з позовом.

Вважає, що висновком експерта, що наданий до заяви про збільшення позовних вимог, запропоновані 3 варіанти встановлення порядку користування, які можливі при демонтажі (знесення, перенесенні) навісу «Д». Однак, експертним висновком не встановлено наявності правових чи будь-яких інших підстав для виникнення необхідності знесення навісу «Д», що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Таким чином, у кожному із запропонованих варіантів експерт передбачив пряме порушення права приватної власності одного із власників житлового будинку, що не може бути розглянуто як безальтернативний спосіб визначення порядку користування земельною ділянкою.

Вважає, що саме висновок, наданий ним, передбачає урахування усіх фактичних обставин, а також права власності сторін без необхідності здійснювати втручання у право власності будь-якого з користувачів земельної ділянки.

Тому з огляду на вказані обставини вважає, що для забезпечення користування земельної ділянкою слід врахувати саме варіант № 1 висновку експерта за результатами земельно-технічної експертизи від 23 вересня 2024 року №1897/09-2024.

Таким чином, просив суд встановити наступний прядок користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, провулок Березневий (до перейменування АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1822510100:01:006:0107, відповідно до варіанту № 1 висновку експерта за результатами земельно-технічної експертизи від 23 вересня 2024 року №1897/09-2024: за вказаним висновком ОСОБА_2 виділити у користування земельну ділянку площею 530,0 кв.м (0,0530 та), що на схемі позначена під № 1, яка проходить по точках: 2-7-8-9-10-11-12-13-14-15- 16-17-5-4-3-2 зі сторонами: 3,07м-21,25м-12,05м-6,73м-9,20м-6,39м-1,42м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку-1,42м-1,45м-8,38м-9,61м- 12,94м-3,91м-10,08м;

ОСОБА_1 виділити у користування земельні ділянки сумарною площею 240,0 кв.м (0,0240 га), що на схемі позначена під: №2 площею 81,0 кв.м, яка проходить по точках: 14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-14 зі сторонами: 1,42м-1,45м-8,38м-2,56м-5,39м-1,57м-0,98м-3,33м-2,18м - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку та під № 3 площею 159,0 кв.м (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-1 зі сторонами: 5,20м-10,08м-3,91м- 12,94м-8,86м-21,52м;

ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 530,0 кв.м (0,0530 га), що на схемі позначена під № 4, яка проходить по точках: 23-22-21-24-25-10-11-12-13-23 зі сторонами: 2,18м-3,33м-10,17м-12,85м-8,36м-9,20м-6,39м- 1,42м - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 1822510100:01:006:0107, що за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з варіантом №2 висновку експерта ОСОБА_5 за результатом проведення земельно-технічної експертизи від 23.01.2025 №558/25 (схема додаток №2 висновку), виділивши у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0240 га, що на схемі позначена під №1 (зелений колір)(в тому числі земельна ділянка, обмежена у користуванні, площею 0,0007 га), з урахуванням площі під будівлями, виділивши у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0530 га, що на схемі позначена під №2 (фіолетовий колір), з урахуванням площі під будівлями, виділивши у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0230 га, що на схемі позначена під №3 (білий колір).

Лінія розподілу ділянки площею 0,0240 га, що на схемі позначена під №1, - у користування ОСОБА_1 (в тому числі земельна ділянка, обмежена у використанні – 0,0007 га) проходить по точках: 2-3-4-5-6-7-а-б-8-31-30-29-28-27-26-25-24-23-22-21-32-33-34-35-36-2= 0,0240гa i на плані ділянку позначено зеленим кольором зі сторонами: 1,48м-1,34м-0,23м-5,39м-0,09м-10,62м-2,00м-4,32м-9,02м-3,79м-5,47м-2,74м- 5,76м-1,58м-2,13м-1,41м- по стіні будівлі - (24-23-22-21-32-33-34)-1,42м-1,05м- 3,86м. (земельна ділянка обмежена в користуванні, вигрібна яма, площею 0,0007га проходить по точках: а-б-в-г-а зі сторонами: 2,00м-3,36м-2,00м-3,43м).

Лінія розподілу ділянки площею 0,0530 га, що на схемі позначена під №2, - у користування ОСОБА_2 проходить по точках: 8-9-10-11-12-13-14-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-8= 0,0530га і на плані ділянку позначено фіолетовим кольором зі сторонами: 4,00м-21,52м-8,27м-21,25м - 12,05м-6,46м-9,21м-6,56м-1,41м- по стіні будівлі - (18-19-20-21-22-23-24) - 1,41м-2,13м-1,58м-5,76м-2,74м-5,47м-3,79м-9,02 м.

Лінія розподілу ділянки площею 0,0230га, що на схемі позначена під №3,- у користування ОСОБА_3 проходить по точках: 1-2-36-35-34-33-32-21-20-19-18-17-16-14-15-1=0,0230га і на плані ділянку позначено білим кольором зі сторонами: 9,67 м-3,86м-1,05м-1,42м- по стіні будівлі - (34-33-32-21-20-19-18) - 1,41м- 6,56м-9,21м -8,63 м-12,85м.

Зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати навіс літ. «Д.», що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1822510100:01:006:0107, що за адресою: АДРЕСА_4 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, а саме згідно з 1 варіантом висновку експерта ОСОБА_6 за результатом проведення земельно-технічної експертизи від 23.09.2024 №1897/09-2024, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 19 028 грн., тобто по 9514 грн. з кожного.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2024 року (справа № 935/2721/24, провадження № 2-з/935/29/24) у виді арешту та заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,100 га з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107, з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Коростишівської міської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Так, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважає, що запропонований варіант № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначений у висновку експерта від 23 січня 2025 року № 558/25, є максимально наближеним для забезпечення однакових умов для сторін з урахуванням розміру належних їм до поділу будинку часток у праві спільної часткової власності. Водночас, суд вважає, що такий варіант порядку користування виключає будь-які переваги для однієї із сторін та забезпечує однакові умови проходу та проїзду, а також безперешкодний доступ до ділянок, що можуть використовуватись під городництво та садівництво, встановлення необхідних комунікацій.

Забезпечення встановлення такого порядку можливе за умови демонтажу належного йому навісу «Д».

Не погоджується з такими висновками суду, оскільки суд своїм рішенням фактично вийшов за межі принципу пропорційності та за умови наявності альтернативних варіантів встановлення порядку користування ділянкою обрав той, який порушує його право власності.

Зокрема, рішенням Коростишівського районного суду від 3 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, у справі № 935/177/23 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна в натурі поділено в натурі житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказаним рішенням суду виділено ОСОБА_2 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 53/100 частин у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (дев`ять), а саме: 3-1J-- коридор площею 4,1 кв.м., 3-2 - санвузол площею 2,2 кв!м., 3-3 - передпокій площею 12,7 кв.м., 3-4 - житлова кімната площею 17,4 кв.м., 3-5 - житлова кімната площею 10,2 кв.м., 3-6- кухня площею 9,5 кв.м., сарай «В», сарай «Г», погріб «Пг», навіс «Д», 53/100 частини огорожі № 1-2. Таким чином, вказані складові виділеного в натурі об`єкта нерухомого майна, що є окремо зареєстрованим об`єктом, визначені судом та є невід`ємними.

Зауважує, що навіс «Д», який оскаржуваним рішенням зобов`язано його знести, є частиною об`єкта нерухомого майна, який виділений йому рішенням суду, належить йому на праві приватної власності та є приналежною річчю (складовою частиною) основного об`єкта - житлового будинку. Одне лише посилання на те, що ця споруда є тимчасовою, не є підставою вважати, що її демонтаж не матиме наслідків чи не нестиме шкоду власнику. Тому, вирішуючи питання про зобов`язання демонтувати складову частину житлового будинку з метою надання земельної ділянки, на якій розташований такий об`єкт, у користування іншій особі, суд порушив норми цивільного законодавства.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до права власності кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Отже, вказана норма ст. 377 ЦК України передбачає перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна (житловий будинок у тому числі з урахуванням господарський будівель та споруд). Ухвалюючи рішення про передачу частини земельної ділянки, на якій розташований належний йому навіс «Д», суд не застосовує цю норму, одночасно зобов`язуючи демонтувати цей об`єкт без належного правового обґрунтування такої вимоги.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд вказує, що навіс є тимчасовою спорудою та з огляду на конструктивні особливості може бути демонтований без шкоди його власнику, тому надмірного втручання у його право власності суд не вбачає.

Таке обґрунтування власного рішення не базується на нормах чинного законодавства і суперечить загальним принципам справедливості, пропорційності та недоторканості права власності. Можливість позбавити його права власності на належне йому майно суд не обґрунтовує, посилаючись на чинні норми права. Висновок суду про те, що ця споруда може бути демонтована без шкоди власнику взагалі немотивований, а доводи про те, що таке втручання у право власності не є надмірним, взагалі є абсурдним з огляду на те, що будь-яке втручання у право власності особи не може мати місця за умови альтернативних варіантів вирішення спору.

Такі висновки суд зробив через неповне з`ясування судом обставин у справі. Так, вказаний навіс «Д» споруджений для розміщення автомобіля, оскільки він не має гаража та не має можливості його збудувати. Навіс не є самовільною будовою, не збудований з порушеннями норм і правил, визначених законом, і не порушує прав та законних інтересів позивачки. Згідно з висновками експертів, що наявні у матеріалах справи, зокрема, з фототаблиць і схем, вбачається, що відстань між навісом «Д» та частини житлового будинку, що належить позивачці, становить більше 5 метрів, що надає змогу останній безперешкодно обслуговувати власний будинок, вказаний навіс «Д» не має капітальних стін, що могли б перешкоджати доступу, повітря, світла, звуку, тощо до частини будинку позивачки. Водночас, вказаний навіс виконаний з металевих конструкцій на монолітній основі (бетону). Перед навісом ним облаштовано ворота та хвіртку, від заїзду на земельну ділянку до навісу також облаштована бетонна основа. Ухвалюючи рішення та визначаючи, що демонтаж може бути здійснено без шкоди власнику, є помилковим, адже ним здійснено значні витрати на облаштування цього навісу, його демонтаж не лише матиме наслідком додаткові витрати, а й утворить необхідність організовувати додаткові заходи (з відповідними витратами) для розміщення його в іншому місці. При цьому, передаючи у користування позивачці частину земельної ділянки, суд одночасно неправомірно позбавляє його права власності на частину огорожі, яка також збудована та обслуговується ним. Тому, висновки суду щодо відсутності для нього шкоди і наслідків від демонтажу навісу є безпідставними.

Отже, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності повинна дотримуватися справедлива рівновага між інтересами суспільства та правами власника.

Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 910/5808/20.

Набута ним у власність житлова нерухомість, що є його єдиним житлом, - є майном, що набуто ним добросовісно на підставі рішення суду. Тим більше, враховуючи ту обставину, що він вільно, відкрито та безперешкодно володіє цим майном та користується ним упродовж багатьох років на правових підставах і не може бути позбавлений права власності на це майно, тим більше на підставі необґрунтованих вимог позивачки і наявності альтернативного варіанту визначення порядку користування ділянкою.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд не лише не здійснив посилання на норми чинного законодавства, позбавляючи його права власності, а й не визначив, чи буде таке позбавлення права власності співмірним і пропорційним з метою, яка ставилась перед судом під час розгляду цієї справи.

Порушуючи принцип пропорційності, суд, задовольняючи позов і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що варіант визначення порядку користування ділянкою, запропонований позивачкою, здійснений з врахуванням розміру належних сторонам до поділу житлового будинку часток у праві спільної часткової власності.

Проте за змістом рішення Коростишівського районного суду від 3 січня 2024 року у справі № 935/177/23 поділ спільного житлового будинку здійснений з відступом від ідеальних часток, тому визначення порядку і користування земельною ділянкою повинно враховувати не розмір часток співвласників до поділу, а право власності кожного власника окремого об`єкта, що утворився внаслідок поділу.

Водночас, запропонований судом варіант № 2 визначення порядку користування ділянкою, що визначений у висновку експерта від 23 січня 2025 року № 558/25, передбачає обмежене використання частини ділянки, на якій розташована вигрібна яма, яка є його |власністю. Визначаючи порядок користування ділянкою, суд не визначив, яким чином йому обслуговувати цю вигрібну яму, як йому отримувати доступ до неї, оскільки цей варіант передбачає перехід у користування позивачки частини земельної ділянки, на якій розташована вигрібна яма.

Відхиляючи запропонований висновком експерта № 1897/09-2024 від 23 вересня 2024 року варіант визначення порядку користування ділянкою, суд вказав, що за цим варіантом позивачці пропонується мінімальна частина земельної ділянки для доступу до вхідних дверей її частини будинку. З таким висновком суду неможливо погодитись, оскільки і згідно з варіантом, який запропонований висновком експерта від 23 січня 2025 року № 558/25 позивачці запропоновано такий самий спосіб доступу до входу до її частини житлового будинку. Це обумовлено самим розташуванням входу до частини будинку позивачки, який знаходиться близько до вулиці. Таким чином, висновок суду про те, що позивачці обмежується ділянка для доступу до входу у її будинок, є безпідставним.

Це ж стосується і доводів суду про те, що доступ до іншої частини ділянки (для садівництва) можливий виключно через надану у користування частину земельної ділянки, на якій розміщений навіс «Д». Суд не врахував, що до частини земельної ділянки, яку пропонується виділити у користування позивачці за висновком № 1897/09-2024 від 23 вересня 2024 року, є безперешкодний і вільний доступ з вулиці, без необхідності проходити через ділянку, що пропонується у користування йому. Таким чином, суд врахував те, що позивачка повинна проходити до іншої частини ділянки, проте не врахував, яким чином йому проходити до тієї частини ділянки, де розташована вигрібна яма.

Крім того, за висновками суду запропонований експертом у висновку від 23 вересня 2024 року варіант є непропорційним у частині забезпечення повноцінного користування частиною земельної ділянки позивачки з огляду на неприязні стосунки між сторонами, і такий варіант фактично зумовлений розміщенням на території навісу «Д», яка є тимчасовою спорудою, щодо розміщення якого також існує спір.

Дійсно, у провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 935/800/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Коростишівська міська рада про знесення самочинного збудованого нерухомого майна. Предметом заявлених позовних вимог, серед іншого, була і вимога про демонтаж ним навісу «Д» як самочинно збудованого майна.

Проте позивачкою не доведено суду, що це майно є самочинно збудованим, таким, що не належить йому чи таким, що порушує права та законні інтереси сторін. Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року провадження у цій справі закрито у зв`язку з відмовою позивачки від позову. Таким чином, вказаний в оскаржуваному рішенні спір щодо навісу «Д» не може бути підставою для прийняття рішення на користь позивачки, оскільки це порушує і принцип диспозитивності розгляду судом спорів.

Однак суд, посилаючись на існування цього спору, своїм рішенням необґрунтовано вирішив його, зобов`язавши його демонтувати належне йому майно. При цьому, суд не звернув увагу на те, що у власності позивачки також є тимчасова споруда - навіс «Е», який прибудований до житлового будинку, демонтаж якого так само дав би можливість кращого доступу до частини будинку позивачки.

Суд у своєму рішенні вказав, що такий порядок користування спільної земельною ділянкою виключає будь-які переваги для однієї із сторін, однак, задовольняючи такі вимоги, суд надає перевагу позивачці, у першу чергу, шляхом вирішення спору поза предметом розгляду справи.

Отже, доводи суду щодо непропорційності варіанту визначення порядку користування ділянкою, запропонованого висновком експерта № 1897/09-2024 від 23 вересня 2024 року, не ґрунтуються на нормах права, об`єктивних обставинах та жодним чином не виправдовують необхідності позбавлення його права власності на належне йому майно. Наявність альтернативного варіанту визначення порядку користування земельною ділянкою, що не передбачає позбавлення будь-якого зі сторін права власності на майно, дозволяє суду прийняти справедливе та ґрунтовне рішення, яке забезпечить рівні права та рівні умови усім користувачам ділянки. Проте, відхиляючи такий альтернативний варіант визначення порядку користування ділянкою, суд не визначив, яким чином буде максимально забезпечено баланс між правами та інтересами сторін у разі застосування іншого, ніж запропонованого ним варіанту.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Соломонюк С.А., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що в ході судового розгляду було досліджено та надано оцінку висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 23.01.2025 №558/25.

Вищевказаним висновком встановлено порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 1822510100:01:006:0107 площею 0,1000 га яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з врахуванням рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.01.2024 та з врахуванням окремо наданих адрес кожній частці співвласників у житловому будинку, з врахуванням можливості облаштування ОСОБА_1 колодязю або свердловини, каналізації.

Всі три варіанти встановлення порядку користування можливі при демонтажі (знесенні, перенесенні) навісу «Д». Збудований скаржником навіс перед вікнами належної частини будинку позивачки чинить перешкоди їй в здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, тому її права як власника домоволодіння підлягають захисту шляхом знесення самочинно побудованого навісу.

При цьому, скаржником не доведено, що знесення спірної споруди є крайньою мірою, оскільки ним не надано доказів того, що усунення порушення прав позивачки через здійснене скаржником будівництво можливе без знесення спірної споруди.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набула у власність 24/100 частини житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується договором дарування частки житлового будинку, укладеним 16.11.2022 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мошковською З.І. №976.

ОСОБА_2 набув у власність 53/100 частини житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 відповідно до договору дарування частки житлового будинку від 09 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори Мошковською З.І. реєстраційний запис №1-2834.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 січня 2024 року у справі № 935/177/23, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2025 року, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна в натурі задоволено. Вказаним рішенням суду ухвалено поділити в натурі між співласниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з першим варіантом, запропонованим експертом у висновку від 04.09.2023 №608/09-2023.

Виділено ОСОБА_3 в натурі 23/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,що складається з: 2-1 — веранда площею 9,0 кв.м., 2-2 - кухня площею 10,0 кв.м., 2-3 - житлова кімната площею 11,0 кв.м., сарай «Б», 23/100 частини огорожі №1-2.

Виділено ОСОБА_2 в натурі 53/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що складається з: 3-1 - коридор площею 4,1 кв.м., 3-2 - санвузол площею 2,2 кв.м., 3-3 - передпокій площею 12,7 кв.м., 3-4 - житлова кімната площею 17,4 кв.м., 3-5 - житлова кімната площею 10,2 кв.м., 3-6 - кухня площею 9,5 кв.м., сарай «В», сарай «Г», погріб «Пг», навіс «Д», 53/100 частини огорожі №1-2.

Виділено ОСОБА_1 в натурі 24/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що складається з: 1-1 – кухня площею 12,0 кв.м., 1-2 – житлова кімната площею 14,5 кв.м., 1-3 - житлова кімната площею 11,9 кв.м., навіс «Е», 24/100 частини огорожі №1-2.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та витягу з державного реєстру речових прав від 27.07.2024 року ОСОБА_2 на підставі рішення суду №935/177/23 зареєстрував право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею 56,1 кв.м., адреса об`єкту вказано: АДРЕСА_4 .

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав від 12.11.2024 року ОСОБА_3 на підставі рішення суду №935/177/23 зареєстрував 07.11.2024 року право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею 30 кв.м. адреса об`єкту вказано: АДРЕСА_4 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та витягу з державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , не перебуває у власності учасників справи. Відомості про зареєстровані права власності відсутні.

Як зазначено у протоколі №1 комісії з питань розгляду та вирішення земельних спорів Коростишіської міської ради від 04.01.2023 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо вирішення земельного спору з приводу користування спільною земельною ділянкою рекомендовано співвласникам житлового будинку по АДРЕСА_4 набути право спільної сумісної власності на земельну ділянку, згідно зі ст. 89 Земельного кодексу України, вказано про можливість визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою за домовленістю, без набуття права спільної сумісної власності на земельну ділянку.

2 серпня 2021 року за замовленням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,(попередніх власників) ОСОБА_2 складена технічна документація із земелеустрою щодо встановлення меж земельної дялянки в натурі на місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107, площею 0,100 га, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до довідки ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 12.12.2024 року №151 К-В, що видана ОСОБА_1 , вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_4 не газифікований.

Згідно з довідкою Коростишівського міського комунального підприємства «Водоканал» від 12.12.2024 року вбачається, що комунальним підприємством не надаються послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 117).

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку у спільній власності на землю або житловий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі № 489/2029/17 (провадження № 61-7504св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного із співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд встановлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 15 травня 2017 року в справі № 6-841цс16, від 01 листопада 2017 року в справі № 6-2454цс16 та Верховного Суду, викладеними у постановах від 05 лютого 2020 року в справі № 497/1137/17, від 03 листопада 2020 року в справі № 653/1760/16.

Відповідно до висновку експерта В. Лазарчук за результатом проведення земельно-технічної експертизи від 23.01.2025 №558/25 (складеного на замовлення ОСОБА_1 ) вбачається можливим встановити порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; 9-А та АДРЕСА_6 з урахуванням рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.01.2024 та з врахуванням окремо наданих адрес кожній частці співвласників у житловому будинку, з врахуванням можливості облаштування ОСОБА_1 колодязю або свердловини, каналізацію та нормативно-правових актів.

Експертом запропоновано три варіанти встановлення порядку користування земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107.

У варіанті №1 передбачено дві ділянки з обмеженим використанням. Це ділянка проходу та ділянка для обслуговування вигрібної ями гр. ОСОБА_2 .

Враховуючи конфігурацію та місцерозташування житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:006:0107 під?їзд до земельної ділянки ОСОБА_2 буде здійснюватися з АДРЕСА_2 та через землі міської ради

У варіанті №2 передбачено ділянку з обмеженим використанням. Це ділянка для обслуговування вигрібної ями гр. ОСОБА_2 .

У варіанті №3 передбачено ділянку з обмеженим використанням. Це ділянка для обслуговування вигрібної ями гр. ОСОБА_2 .. Даний варіант із невеликим відхиленням від частки у праві власності на житловий будинок.

Всі три варіанти встановлення порядку користування можливі при демонтажі (знесенні, перенесені) навісу «літ.Д».

Згідно з другим варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_1 пропонується надати у користування частину ділянки площею 0,0240 га, ОСОБА_2 пропонується у користування частину ділянки площею 0,0530 га, ОСОБА_3 пропонується у користування частину ділянки площею 0,0230 га.

Таким чином, згідно із запропонованим варіантом порядку користування у висновку експерта від 23.09.2024 року, наданим на замовлення ОСОБА_2 , та варіантом у висновку від 23.01.2025 року, наданим на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що площі користування для сторін є однаковими, такі висновки враховують ідеальні частки співвласників, різниця полягає лише у забезпеченні умов фактичного користування земельною ділянкою.

Запропонований експертом другий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою у висновку експерта від 23.01.2025 №558/25 максимально наближений для забезпечення однакових умов для сторін з урахуванням розміру належних їм до поділу будинку часток у праві спільної часткової власності. Такий варіант порядку користування виключає будь-які переваги для однієї із сторін та забезпечує однакові умови, проходу та проїзду, а також безперешкодний доступ до ділянок, що можуть використовуватися під огородництво та садівництво, встановлення необхідних комунікацій. Такий варіант враховує конфігурацію земельної ділянки та належний доступ сторін до своїх частин домоволодінь, у тому числі облаштування заїзду на надані у користування території земельної ділянки.

Крім того, з метою належного забезпечення встановлення порядку користування земельною ділянкою є необхідність у демонтажі навісу «Д». Колегія суддів погоджується, що навіс є тимчасовою спорудою та з огляду на конструктивні особливості може бути демонтований без шкоди його власнику.

Враховуючи, що спірний навіс за своєю правовою природою та конструктивними особливостями є тимчасовою спорудою (рухомим майном), яка не має капітального фундаменту, її демонтаж не призведе до безповоротної втрати самого майна чи руйнування основних житлових будівель відповідача. Відповідач не позбавляється права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи навісу після його знесення і може перевстановити його в іншому місці своєї ділянки з дотриманням правил добросусідства.

За таких обставин, знесення навісу у цьому випадку є пропорційним та виправданим заходом, оскільки захист гарантованого Конституцією права позивачки на безперешкодне користування своєю земельною ділянкою переважає над інтересом відповідача щодо збереження тимчасової споруди.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: