Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №175/9955/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7366/26 Справа № 175/9955/25 Суддя у 1-й інстанції - Томинець О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 175/9955/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Остапенко В.О.,

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Акціонерне товариство «Універсал Банк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» таАкціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Томинцем О.В у с-щі Софіївка Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 05 травня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 жовтня 2024 року, близько 17:22 год., на її мобільний телефон зателефонувала невстановлена особа чоловічої статі, представився працівником оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар», повідомив про закінчення терміну дії сім-картки, яка перебуває в її користуванні та під приводом поновлення дії послуг оператора стільникового зв`язку запропонував його продовжити дистанційно, шляхом введення на мобільному телефоні комбінації: * НОМЕР_1 #.

Позивачка виконала ці дії, після чого невстановлена особа, шляхом отримання доступу до сім-картки з її фінансовим номером телефону, безперешкодно зайшла до її застосунку Приват24, внаслідок чого отримала доступ до її банківських рахунків.

Зокрема невідома особа о 18:18 годині 21 жовтня 2024 року оформила через вказаний застосунок кредит готівкою у розмірі 161 000 грн, шляхом здійснення переказу з емітованої на її ім`я банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» - Золота «Універсальна» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на картковий рахунок ПАТ «Банк Восток», який відкритий на ім`я ОСОБА_2 .

Також на валютній картці АТ КБ «ПриватБанк» перебували особисті кошти ОСОБА_1 , у розмірі 63 406 грн, які невідомими особами спочатку були переведені на згадану вище її банківську карту Золота «Універсальна» № НОМЕР_2 , а в подальшому зняті та перераховані на рахунки, які належать невідомим особам.

Крім того, невідома особа, шляхом отримання у загаданий вище спосіб, доступ до сім-картки з її фінансовим номером телефону, також безперешкодно зайшла до її застосунку «Монобанк», внаслідок чого отримала доступ до її банківських рахунків. Зокрема, з банківської карти АТ «Універсал Банк» НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) з 18:40 по 18:44 год. невідома особа заволоділа належними їй грошовими коштами ще у розмірі 83 500 грн.

Отже, шахрайськими діями невідомих осіб ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 297 006 грн.

22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУНП Дніпропетровській області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення за фактом викрадення із її банківських рахунків грошових коштів шахрайським способом.

22 жовтня 2024 року слідчим відділом вказаного відділення поліції за зверненням ОСОБА_1 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041580000215 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.

07 грудня 2024 року ОСОБА_1 було направлено вимогу до ПАТ «Банк Восток» про повернення безпідставно набутих коштів, отриманих шахрайським шляхом, які були перераховані на розрахунковий рахунок без її згоди, на ім`я ОСОБА_2 , в загальному розмірі 150 100 грн. Проте така її вимога вказаною банківською установою була проігнорована.

Таким чином, в результаті незабезпечення АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» безпеки даних клієнта, грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 213 506 грн та 83 500 грн відповідно були використані поза її волею сторонньою особою, що призвело до втрати її особистих коштів та виникнення у неї кредитної заборгованості.

Позивачка вважає, що кредитні договори, які були укладені від імені ОСОБА_1 з АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» є такими, що порушують права позивачки, як споживача, та підлягають визнанню недійсними з тих підстав, що вони не містять жодних правових підстав та не можуть слугувати доказом безспірності укладення договорів позики, оскільки було порушено порядок укладання їх між сторонами договору, а саме договори укладено шляхом вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 .

На підставі наведенного вище позивачка просила суд: визнати кредитні зобов`язання, між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» такими, що не підлягають виконанню в частині знятих коштів з моменту незаконного заволодіння персональними даними ОСОБА_1 ; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 кошти у розмірі 213 506 грн., які ОСОБА_1 зобов`язана сплатити через шахрайські дії з фінансовим номером; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» списати відсотки, нараховані на підставі кредитних зобов`язань, які виникли з моменту незаконного заволодіння персональними даними ОСОБА_1 ; визнати кредитні зобов`язання між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» такими, що не підлягають виконанню в частині знятих коштів з моменту незаконного заволодіння персональними даними ОСОБА_1 ; зобов`язати АТ «Універсал Банк» повернути ОСОБА_1 кошти в розмірі 83 500 грн., які ОСОБА_1 зобов`язана сплатити через шахрайські дії з фінансовим номером; зобов`язати АТ «Універсал Банк» списати відсотки, нараховані на підставі кредитних зобов`язань, які виникли з моменту незаконного заволодіння персональними даним» ОСОБА_1 .

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів (кредитної лінії) на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , (картка Золота Універсальна» № НОМЕР_2 ) до стану, який був перед проведенням несанкціонованих платіжних операцій на 18 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року.

Зобов`язано Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» скасувати заборгованість по картковому рахунку № НОМЕР_3 , (картка Золота Універсальна» № НОМЕР_2 ), яка утворилася внаслідок несанкціонованих платіжних операцій у період з 18:02 по 18:22 год. 21 жовтня 2024 року.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 54 000 грн.

Визнано відсутнім права вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», як кредитора, та відсутнім обов`язку ОСОБА_1 , як боржника, за кредитним договором від 21 жовтня 2024 року на суму кредиту 161 000 грн.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Універсал Банк» відновити залишок кредитних коштів (кредитної лінії) на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , (картка НОМЕР_4 ) до стану, який був перед проведенням несанкціонованих платіжних операцій на 18 год. 40 хв. 21 жовтня 2024 року.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Універсал Банк» скасувати заборгованість по картковому рахунку № НОМЕР_5 , (картка НОМЕР_4 ), яка утворилася внаслідок несанкціонованих платіжних операцій у період з 18:40 по 18:45 год. 21 жовтня 2024 року.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 5 324 грн 80 коп.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню та невірно застосовано правову позицію Верховного Суду у справах подібної категорії (кредити з шахрайством), зокрема висловлену в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 .

Суд першої інстанції не застосував наступні норми матеріального права, пункти 2-4 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», пункти 136, 140 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, якими передбачено, що користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.

Тобто Закон та Верховний Суд звертають увагу на обов`язок користувача банківських послуг не тільки не повідомляти власні персональні дані чи ПІН коди, але ж ж й не повідомляти будь яку іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Натомість, докази у справі, яким була надана неналежна оцінка судом першої інстанції в порушення норм процесуального права - ст. ст. 76-80, 89 ЦПК України. Зокрема, письмові пояснення ОСОБА_1 від 07 грудня 2024 року до банку «Восток», Витяг з ЄРДР від 22 жовтня 2024 року, письмове опитування як свідка ОСОБА_1 , усні пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, лист-відповідь від мобільного оператора позивача «Київстар» від 06 листопада 2025 року № 33982/01.

Наявні в матеріалах справи докази, в їхній сукупності, свідчать про те, що ОСОБА_1 ввела певну комбінацію цифр (ОТП-пароль) на фінансовому телефоні, після чого втратила доступ до мобільного зв`язку і додатку «Приват24» і після спілкування зі зловмисником, в неї виявилась заблокованою СІМ-картка фінансового номера НОМЕР_6 , тобто відбулася заміна СІМ-картки через відправку СМС-повідомлення. Крім цього, у листі «Київстар» від 06 листопада 2025 року № 33982/01 зазначено, що електронні комунікаційні послуги по фінансовому телефону НОМЕР_6 (станом на 21 жовтня 2024 року) надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання договору в письмовій формі або реєстрації. За жодною особою номер зареєстрований не був.

Отже, клієнт/користувач порушила обов`язок, що передбачений пунктом 3 частини 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», відповідно до якого користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.

Суд не звернув увагу, що навіть на офіційному інтернет сайті Київстар: https://kyivstar.ua/about/important-data/stop-cheating (скріншоти з сайту мобільного оператора долучено до відзиву на позов) зазначено, яким чином абонент може захистити себе від мобільного шахрайства, серед основних: «Аби вберегти свій мобільний номер від шахраїв, що прив`язаний до інтернет-банкінгу, перейдіть на контракт або зареєструйте свій номер на паспорт - це можна зробити у будь-якому магазині «Київстар». Однак, ОСОБА_1 цього не зробила та не захистила свій фінансовий телефон, що надало можливість шахраям випустити дублікат СІМ-картки її фінансового телефону та увійти до її аккаунта Приват24.

Суд першої інстанції повинен був врахувати обставину, яка є дуже важливою у подібних справах - це час здійснення спірних транзакцій та повідомлення клієнтом Банк про шахрайство час і застосувати відповідні норми матеріального права та правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року по справі № 334/2492/21 (провадження № 61-5427св22), від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21 (провадження № 61-9278св22), а також від 24 вересня 2025 року по справі № 184/1539/24 (провадження № 61-5070св25). Так, у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року по справі № 334/2492/21 провадження № 61-5427св22 суд робить висновок про те, що важливим є час звернення до Банку з повідомленням про шахрайські дії-«ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за операції, здійснені до моменту повідомлення банку, несе саме клієнт «.

У відзиві на апеляцінйу скаргу АТ КБ «ПриватБанк» представник позивачки просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, неповно з`ясував всі обставини справи, не надав оцінки всім доказам у їх сукупності наданим відповідачем, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, при цьому висновки зроблені судом не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду з метою ухилення від взятих на себе зобов`язань за Договором про надання банківських послуг, а не з метою захисту своїх прав.

В другому абзаці позовної заяви позивачка зазначила, що ввела на телефоні код (комбінацію з цифр, який починається з спеціального символу «*» і закінчується символом «#»), продиктований невідомою їй особою і в такий спосіб шахраї заволоділи її обліковими даними. Тобто сама позивачка в позовній заяві зазначила, що самостійно передала доступ невідомій їй особі до свої облікових даних, шляхом введення продиктованого їй спеціального коду, після чого відбулись спірні операції з грошовими коштами на її банківських рахунках.

Таким чином, позивачка не виконала свого обов`язку щодо збереження в таємниці індивідуальної облікової інформації, використання якої дало змогу отримати банківські послуги, в тому числі ініціювати фінансові операції.

Між тим, позивачку було ідентифіковано відповідно до умов укладеного договору з дотриманням вимог чинного законодавства, як клієнта Банку.

Позивачка не повідомляла АТ «Універсал Банк» до проведення спірних операцій про підозри в шахрайстві, втрату контролю над своїми індивідуально-обліковими даними (фінансовий номер телефону, електронна пошта, мобільний телефон, мобільний застосунок, ПІН код, дані карток), а тому у Банку не було підстав для відмови у наданні банківських послуг та невиконання ініційованих клієнтом операцій в силу положень ч. 1 ст. 1074 ЦК України та умов укладеного договору.

АТ «Універсал Банк» не порушував прав позивачки, діяв відповідно до умов укладеного договору про надання банківських послуг та з дотриманням вимог чинного законодавства України. Спірні операції здійснювались банком з проведенням посиленої автентифікації (тобто з проведенням ідентифікації при дистанційному обслуговуванні), а тому відповідальність за їх проведення покладається саме на позивачку і виключає відповідальність Банку.

У відзиві на апеляцінйу скаргу АТ КБ «ПриватБанк» представник позивачки просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, представника АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката Якушева С.О., який підтримав доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», та просив її задовольнити, представника АТ «Універсал Банк» - адвоката Попова В.О., який підтримав доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк», та просив її задовольнити, представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Жовту А.С., яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг відповідачів та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користувачем послуг банку. На ім`я позивачки відкрито у тому числі рахунок НОМЕР_3 (платіжна картка «Золота Універсальна»» № НОМЕР_2 (том 1 а.с.61-83).

Крім того, позивачка є клієнтом АТ «Універсал Банк», уклавши договір про надання банківських послуг «Монобанк». На підставі цього договору було відкрито поточний рахунок в на її ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_5 та встановлено 23 квітня 2024 року кредитний ліміт на суму 80 000 грн (том 1 а.с.164-244).

Відповідно до витягу з ЄРДР від 22 жовтня 2024 року за № 12024041580000215, внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 190 КК України, за фактом того, що 22 жовтня 2024 року до чергової частини ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 21 жовтня 2024 року близько о 17:22 год. на її мобільний телефон НОМЕР_7 надійшов телефонний дзвінок з номеру: НОМЕР_8 від особи чоловічої статі, який представився представником ПрАТ «Київстар» та повідомив, що строк дії її сім-карти завершився та запропонував його продовжити шляхом введення комбінації на мобільному телефоні: * НОМЕР_1 #. Після уведення зазначеної комбінації, 18:02 год. 21 жовтня 2024 року з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» - Золота «Універсальна» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_9 ) невідома особа заволоділа грошовими коштами у сумі 63 406 грн. Після чого, о 18:18 годині 21 жовтня 2024 року з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» - Золота для виплат № НОМЕР_10 невідома особа заволоділа грошовими коштами на загальну суму 150 100 грн. 23 жовтня 2024 року у за стосунку «Монобанк» виявила, що з банківської картки НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) з 18:40 по 18:44 год. невідома особа заволоділа грошовими коштами у сумі 83 500 грн. Шахрайськими діями невідомої особи заявниці було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 297 006 грн (том 1 а.с.9).

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться слідчим відділенням ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. На час розгляду цієї цивільної справи досудове розслідування триває, підозрюваних осіб не встановлено, цивільний позов потерпілою не подавався (том 3 а.с.17).

З виписки АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку позивачки по кредитній картці № НОМЕР_2 вбачається, що 21 жовтня 2024 року були здійснені три нетипові перекази кредитних коштів за рахунок кредитного ліміту, а саме: о 18:02:58 год. у розмірі 991,89 грн.; 18:03:49 год. - 31 053,47 грн. та 18:04:05 год. - 31 053,47 грн (том 1, а.с.53,57).

Службою безпеки банку встановлено, що всі перелічені три транзакції з кредитної банківської карки позивачки були переведені на картки банку емітента «МоноБанк/Універсал Банк». Подальший рух коштів та власників карткових рахунків не встановлено. Вищевказані операції з переказу коштів на картки Монобанку з кредитної картки НОМЕР_2 позивачки ОСОБА_1 були проведені в Приват24 клієнта з коректним ручним введенням номера картки з використанням фінансового номеру телефону клієнта НОМЕР_6 , на який надходила інформація про списання коштів за фінансовими операціями.

Крім того, у додатку Приват24 ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року о 18:04:40 год було укладено кредитний договір «Кредит готівкою» на суму 161 100 грн. Операція при оформленні договору «Кредит готівкою» була підтверджена з боку клієнта введенням ОТР-пароля, який надійшов їй в СМС-повідомленні на фінансовий номер НОМЕР_6 клієнта. (том 1, а.с. 84-107).

Кредитні кошти у розмірі 161 100 грн, як видно з виписки, були перераховані на карту для виплат ОСОБА_1 за № НОМЕР_10 (том 1, а.с.54).

В подальшому з цієї суми, кошти у розмірі 150 100 грн в Приват24 клієнта ОСОБА_1 через сервіс «Платежі» були переведені на рахунок НОМЕР_11 , який відкрито в ПАТ «Банк Восток» на ім`я ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_12 ). А решта суми, 11 000 грн, була переведена на кредитну картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 (том 1, а.с.56,109-111).

Також встановлено, що 21 жовтня 2024 року о 18:39 год. у мобільному застосунку «Монобанк» активовано пластикову картку НОМЕР_13 шляхом сканування QR-коду на упаковці картки та змінено кредитний ліміт, з якого у подальшому 21 жовтня 2024 року в період часу з 18:40 до 18:44 з рахунку НОМЕР_5 з використанням пластикової картки АТБ було знято готівку у банкоматі на загальну суму 80 400,00 грн (+ комісія 3 103,53 грн), а саме: 1) о 18:40:42 год у розмірі 20 000 грн (+ комісія 687,53 грн); 2) 18:41:37 год. - 20 800 грн (+комісія 800 грн); 3) 18:42:32 год. - 20 800 грн (+комісія 800 грн); 4) 18:43:26 год. - 20 800 грн (+комісія 800 грн) та 5) о 18:44:30 год. - 400 грн (+комісія 16 грн) (том 1, а.с.246 на звороті - 249).

З наданих відповідачем АТ «Універсал Банк» документів слідує, це стало можливим завдяки зміни у клієнта ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року о 18:40 год. фінансового номеру з НОМЕР_6 на НОМЕР_14 , зміни о 18:38 год. з третього разу довіреного пристрою - мобільного телефону Samsung SM-M336B на мобільний телефон Redmi 23108rn04y ; введенням правильного ПІН-код для доступу до мобільного застосунку «Монобанк», який увесь цей час не змінювався; зміною о 18:39 год. адресу електронної пошти з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 та активуванням у додатку «Монобанк» пластикової картки № НОМЕР_16 (том 1, а.с.245,246, 251,253).

Згідно відомостей ПрАТ «Київстар» від 06 листопада 2025 року, витребуваних за ухвалою суду, електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_6 станом на 21 жовтня 2024 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації, відповідно до «Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг», затвердженого постановою від 07 грудня 2022 року № 235 та за жодною особою номер зареєстрований не був. Згідно з даними, що містяться в інформаційних системах Компанії, 21 жовтня 2024 року о 17 год. 22 хв. зафіксовано вхідний дзвінок на номер НОМЕР_6 з телефонного номеру НОМЕР_17 , який не належить до номерного ресурсу ПрАТ «Київстар», не здійснював перенесення номеру та в мережі ПрАТ «Київстар» не обслуговувався, відповідно встановити хто саме телефонував з цього номеру Компанія не має можливості. Зазначено, що під час відновлення (заміни) сім-карти знеособленого (незареєстрованого) абонента передплаченої форми обслуговування, ідентифікація особи-користувача не потребує пред`явлення заявником документу, що посвідчує особу, а відбувається за унікальною інформацією, яку особа надає по абонентському номері. Також абонент має можливість самостійного (дистанційного) відновлення (перевипуску) сім-карти. Згідно з даними системи, 21 жовтня 2024 року, о 17 год 39 хв. здійснено заміну сім карти з телефонним номером НОМЕР_6 на нову sim-карту з таким самим телефонним номером. Заміну сім-карти було здійснено віддалено без залучення фахівців будь-якого з магазинів ПрАТ «Київстар». 21 жовтня 2024 року абонент номеру НОМЕР_6 не звертався до ПрАТ «Київстар» з вимогою/проханням заблокувати вказаний номер телефону. В інформаційних системах Компанії відомості про зміст (текст, звукозаписи) смс-повідомлень, вхідних та вихідних дзвінків абонентів не фіксується обладнанням та не зберігається, оскільки це суперечило б ст. 32 Конституції України. Оператор може встановити лише факт отримання смс-повідомлень проте не може підтвердити, що отриманні повідомлення містили коди/паролі для входу в мобільний додаток, зокрема у «Мій Київстар» (том 2, а.с.44-46).

Згідно письмової заяви позивачки ОСОБА_1 , наданої суду 28 листопада 2025 року, у порядку ст. 93 ЦПК України у якості свідка, остання, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, зазначила, що 21 жовтня 2024 року приблизно о 17:22 годині на її номер телефону надійшов виклик з мобільного номеру НОМЕР_8 . Піднявши слухавку, до неї звернулася невідома особа чоловічої статі, представився співробітником ПрАТ «Київстар» і запевнив, що строк дії її сім-карти завершився і для продовження строку дії сім-карти запропонував їй підійти до найближчого центру обслуговування ПрАТ «Київстар» задля залишення заявки, але через пізню годину вона відмовилася від даної пропозиції. Після її відмови, особа, зловживаючи довірою та ввівши її в оману, повідомила, що продовжити строк дії сім-карти можна і дистанційно, а саме вести певну комбінацію символів на мобільному телефоні. Після введення відповідної комбінації, вона ОСОБА_1 , автоматично втратила доступ до свого мобільного номеру телефону, електронної пошти та банківських мобільних додатків. Отже, всі подальші дії, були здійснені шахраями від її імені, але без її згоди. Наголосила, що під час вказаної телефонної розмови не було передано третій особі жодних персональних даних. Зокрема, вона не повідомляла своїх ідентифікаційних відомостей, паспортних даних, номерів банківських рахунків, реквізитів платіжних карток, ПІН-кодів, паролів чи іншої інформації, що може бути використана для доступу до її фінансових або персональних ресурсів. Будь-яка конфіденційна інформація з її боку не передавалася. Крім того, виявивши втрату доступу до своїх особистих акаунтів (в т. ч. банківських рахунків), вона відразу повідомила про це представників АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», зокрема і підтверджується наданими АТ «Універсал Банк» аудіо-записами, де на всі запитання представників стосовно кредитної заборгованості, вона відповідала, що особисту згоду на отримання кредитних коштів не надавала, бажання отримувати кредит від АТ «Універсал Банк» не виявляла, будь-які кредитні договори не підписувала, а лише зіштовхнулася зі шахрайськими діями, в результаті яких з`явилась кредитна заборгованість (том 2, а.с.100-102).

З відомостей, отриманих від АТ «ВСТ БАНК», правонаступника ПАТ «Банк Восток», слідує, що дійсно 22 жовтня 2024 року відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню від платника ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_18 , грошових коштів в сумі 150 000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_19 (980), відкритого на ім`я ОСОБА_2 . З огляду на те, що вищезазначена операція підпадала під категорію таких, що несла неприйнятно високий ризик, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», банком було прийнято рішення про припинення ділових відносин із ОСОБА_3 в односторонньому порядку, а кошти в розмірі 150 000,00 грн. перенесено 11.11.2024 на рахунок обліку коштів за не діючими рахунками: № НОМЕР_20 , які обліковуються там же до цього часу, натомість рахунок № НОМЕР_18 був закритий 12.11.2024 згідно ст. 15 згаданого Закону (том 3, а.с.46-47).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини у справи переконливо свідчать про наявність факту порушення прав позивачки, яка не мала наміру та волевиявлення на отримання кредитних коштів та їх використання, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла розголошенню особистих даних, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, третіх осіб на вчинення таких дій не уповноважувала, після виявлення списання коштів з її рахунку відразу звернулася із заявою до поліції та повідомила банк.

Колегія суддів не поже погодитись з таким встновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, така обставина підлягає доказуванню. Таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК Україниу разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Держателем платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту (п. 7 ч. 1ст. 1 Закону).

Згідно з п.п. 57, 42 ч. 1 ст. 1 Закону платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Постановою правління Національного банку України 29 липня 2022 року № 164 затверджено Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів (далі Положення), яке встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

Відповідно до п. 136 Положення, користувач зобов`язаний, зокрема, зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно з п. 138 Положення, емітент зобов`язаний: забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення); зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту тощо.

Пунктом 140 Положення визначено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації, ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Згідно з п. 141 Положення, емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення). Емітент під час видачі платіжного інструменту зобов`язаний поінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу.

Відповідно до п. 146 Положення, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Колегія суддів зазначає, що наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 686/17744/21, вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначенні того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку, ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з ЄРДР від 22 жовтня 2024 року за № 12024041580000215, внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 190 КК України, за фактом того, що 22 жовтня 2024 року до чергової частини ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 21 жовтня 2024 року близько о 17:22 год. на її мобільний телефон НОМЕР_7 надійшов телефонний дзвінок з номеру: НОМЕР_8 від особи чоловічої статі, який представився представником ПрАТ «Київстар» та повідомив, що строк дії її сім-карти завершився та запропонував його продовжити шляхом введення комбінації на мобільному телефоні: * НОМЕР_1 #. Після уведення зазначеної комбінації, 18:02 год. 21 жовтня 2024 року з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» - Золота «Універсальна» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_9 ) невідома особа заволоділа грошовими коштами у сумі 63 406 грн. Після чого, о 18:18 годині 21 жовтня 2024 року з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» - Золота для виплат № НОМЕР_10 невідома особа заволоділа грошовими коштами на загальну суму 150 100 грн. 23 жовтня 2024 року у за стосунку «Монобанк» виявила, що з банківської картки НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) з 18:40 по 18:44 год. невідома особа заволоділа грошовими коштами у сумі 83 500 грн. Шахрайськими діями невідомої особи заявниці було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 297 006 грн.

З виписки АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку позивачки по кредитній картці № НОМЕР_2 вбачається, що 21 жовтня 2024 року були здійснені три нетипові перекази кредитних коштів за рахунок кредитного ліміту, а саме: о 18:02:58 год. у розмірі 991,89 грн.; 18:03:49 год. - 31 053,47 грн. та 18:04:05 год. - 31 053,47 грн (том 1, а.с.53,57).

Службою безпеки банку встановлено, що всі перелічені три транзакції з кредитної банківської карки позивачки були переведені на картки банку емітента «МоноБанк/Універсал Банк». Подальший рух коштів та власників карткових рахунків не встановлено. Вищевказані операції з переказу коштів на картки Монобанку з кредитної картки НОМЕР_2 позивачки ОСОБА_1 були проведені в Приват24 клієнта з коректним ручним введенням номера картки з використанням фінансового номеру телефону клієнта НОМЕР_6 , на який надходила інформація про списання коштів за фінансовими операціями.

Крім того, у додатку Приват24 ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року о 18:04:40 год було укладено кредитний договір «Кредит готівкою» на суму 161 100 грн. Операція при оформленні договору «Кредит готівкою» була підтверджена з боку клієнта введенням ОТР-пароля, який надійшов їй в СМС-повідомленні на фінансовий номер НОМЕР_6 клієнта. (том 1, а.с. 84-107).

Кредитні кошти у розмірі 161 100 грн, як видно з виписки, були перераховані на карту для виплат ОСОБА_1 за № НОМЕР_10 (том 1, а.с.54).

В подальшому з цієї суми, кошти у розмірі 150 100 грн в Приват24 клієнта ОСОБА_1 через сервіс «Платежі» були переведені на рахунок НОМЕР_11 , який відкрито в ПАТ «Банк Восток» на ім`я ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_12 ). А решта суми, 11 000 грн, була переведена на кредитну картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 (том 1, а.с.56,109-111).

Також встановлено, що 21 жовтня 2024 року о 18:39 год. у мобільному застосунку «Монобанк» активовано пластикову картку НОМЕР_13 шляхом сканування QR-коду на упаковці картки та змінено кредитний ліміт, з якого у подальшому 21 жовтня 2024 року в період часу з 18:40 до 18:44 з рахунку НОМЕР_5 з використанням пластикової картки АТБ було знято готівку у банкоматі на загальну суму 80 400,00 грн (+ комісія 3 103,53 грн), а саме: 1) о 18:40:42 год у розмірі 20 000 грн (+ комісія 687,53 грн); 2) 18:41:37 год. - 20 800 грн (+комісія 800 грн); 3) 18:42:32 год. - 20 800 грн (+комісія 800 грн); 4) 18:43:26 год. - 20 800 грн (+комісія 800 грн) та 5) о 18:44:30 год. - 400 грн (+комісія 16 грн) (том 1, а.с.246 на звороті - 249).

З наданих відповідачем АТ «Універсал Банк» документів слідує, це стало можливим завдяки зміни у клієнта ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року о 18:40 год. фінансового номеру з НОМЕР_6 на НОМЕР_14 , зміни о 18:38 год. з третього разу довіреного пристрою - мобільного телефону Samsung SM-M336B на мобільний телефон Redmi 23108rn04y ; введенням правильного ПІН-код для доступу до мобільного застосунку «Монобанк», який увесь цей час не змінювався; зміною о 18:39 год. адресу електронної пошти з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 та активуванням у додатку «Монобанк» пластикової картки № НОМЕР_16 (том 1, а.с.245,246, 251,253).

Згідно відомостей ПрАТ «Київстар» від 06 листопада 2025 року, витребуваних за ухвалою суду, електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_6 станом на 21 жовтня 2024 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації, відповідно до «Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг», затвердженого постановою від 07 грудня 2022 року № 235 та за жодною особою номер зареєстрований не був. Згідно з даними, що містяться в інформаційних системах Компанії, 21 жовтня 2024 року о 17 год. 22 хв. зафіксовано вхідний дзвінок на номер НОМЕР_6 з телефонного номеру НОМЕР_17 , який не належить до номерного ресурсу ПрАТ «Київстар», не здійснював перенесення номеру та в мережі ПрАТ «Київстар» не обслуговувався, відповідно встановити хто саме телефонував з цього номеру Компанія не має можливості. Зазначено, що під час відновлення (заміни) сім-карти знеособленого (незареєстрованого) абонента передплаченої форми обслуговування, ідентифікація особи-користувача не потребує пред`явлення заявником документу, що посвідчує особу, а відбувається за унікальною інформацією, яку особа надає по абонентському номері. Також абонент має можливість самостійного (дистанційного) відновлення (перевипуску) сім-карти. Згідно з даними системи, 21 жовтня 2024 року, о 17 год 39 хв. здійснено заміну сім карти з телефонним номером НОМЕР_6 на нову sim-карту з таким самим телефонним номером. Заміну сім-карти було здійснено віддалено без залучення фахівців будь-якого з магазинів ПрАТ «Київстар». 21 жовтня 2024 року абонент номеру НОМЕР_6 не звертався до ПрАТ «Київстар» з вимогою/проханням заблокувати вказаний номер телефону. В інформаційних системах Компанії відомості про зміст (текст, звукозаписи) смс-повідомлень, вхідних та вихідних дзвінків абонентів не фіксується обладнанням та не зберігається, оскільки це суперечило б ст. 32 Конституції України. Оператор може встановити лише факт отримання смс-повідомлень проте не може підтвердити, що отриманні повідомлення містили коди/паролі для входу в мобільний додаток, зокрема у «Мій Київстар» (том 2, а.с.44-46).

Наявні в маетріалах справи докази, в їхній сукупності, свідчать про те, що ОСОБА_1 ввела певну комбінацію цифр (ОТП-пароль) на фінансовому телефоні, після чого втратила доступ до мобільного зв`язку і додатку «Приват24» і після спілкування зі зловмисником, в неї виявилась заблокованою СІМ-картка фінансового номера НОМЕР_6 , тобто відбулася заміна СІМ-картки через відправку СМС-повідомлення.

Позивач в позовній заяві та своїх писмових поясненнях, наданих в якості свідка зазначала, що після введення відповідної комбінації, вона ОСОБА_1 , автоматично втратила доступ до свого мобільного номеру телефону, електронної пошти та банківських мобільних додатків.

Матеріалами справи втсановлено, що 21 жовтня 2024 року, о 17 год 39 хв. здійснено заміну сім карти з телефонним номером НОМЕР_6 на нову sim-карту з таким самим телефонним номером.

При цьому позивачкою ОСОБА_1 не заперечувалось, а відповідач АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено, що звернення до банку (21 жовтня 2024 року) з повідомленням про шахрайські дії та необхідністю блокування її карток відбувся вже після того, як всі транзакції по зняттю коштів були здійсненні, тобто запізно. При цьому доказів звернення її до АТ «Універсал Банк», матеріали справи не містять.

Разом із тим, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (див. постанову Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21(провадження № 61-9278св22), постанову Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі № 184/1539/24 (провадження № 61-5070св25)).

Дослідивши вищевикладене, колегія суддів вважажє, що здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються позивачкою, покладається на саму позивачку.

Позивач не довела, що здійснені платіжні операції є неналежними платіжними операціями, оскільки, щоб операція вважалась неналежною, має бути дотримана диспозиція норм Закону України «Про платіжні послуги», а саме наявність вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, внаслідок чого здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у даній справі не надано доказів про порушення її прав та інтересів з боку відповідачів АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсал Банк», а відсутність таких порушень не породжує для неї права на захист в обраний спосіб та з вказаних у позові підстав. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги в зв`язку з відсутністю порушеного права з боку відповідачів, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Колегія суддів вважає, що відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються позивачкою, повністю покладається на саму позивачку.

При цьому, слід зауважити, що наявність кримінальної справи та визнання позивачки потерпілою особою захищають її порушені права, оскільки позивачка зможе стягнути збитки в порядку цивільного позову з шахраїв.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПІК України).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатній мірі не врахував надані відповідачем докази та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, не дивлячись на те, що у справі відсутні об`єктивні докази порушення прав позивача як споживача послуг АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк».

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг представника АТ КБ «ПриватБанк» та представника АТ «Універсал Банк» є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що постановлене з порушенням вимог матеріального права та приходить до висновку про його скасування з ухваленням нової постанови про відому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційних скарг відповідачів, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоовленні позовних вимог позивачки.

Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позивач, на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільнена від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено, тому необхідно компенсувати за рахунок держави судові витрати, понесені відповідачами при зверненні з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» таАкціонерного товариства «Універсал Банк»задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2026 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів- відмовити.

Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 389 (шість тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн 76 коп.

Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,Акціонерному товариству «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 194 (три тисячі сто дев`яноста чотири) грн 88 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: