Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №589/1200/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №589/1200/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Курбанова А. Р.

Номер провадження 33/816/1349/26 Суддя-доповідач Косолап М. М.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю секретаря судового засідання – Леоненко К.С., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.06.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження в справі у зв`язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.

Судом установлено, що 07.12.2025 року о 07 год. 10 хв. в м. Шостка Сумської області по вул. Свободи біля буд. 33/2, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем SKODA Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , у дворі будинку 33/2 по вул. Свободи, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №604636 від 02.03.2026 року, після вищевказаних дій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.2.10 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

22.06.2026 особа, яку притягнуто до адміністративною відповідальністю ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.06.2026, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.06.2026 оскаржується ОСОБА_1 в частині визнання винним за ст. 124 КУпАП, в іншій частині не оскаржується.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно визнав його винним у вчиненні ДТП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд першої інстанції не врахував факт того, що:

- на відео не зафіксовано коливання автомобіля потерпілої, яке неминуче мало бути при механічному впливі одного автомобіля на інший;

- потерпіла відмовилась від оформлення європротоколу, оскільки по прибуттю комісара страхової виплив би факт, що пошкодження не відповідають умовам ДТП;

- ребро жорсткості крила пошкоджено із впливом на нього в напрямку зверху-вниз під кутом 60 градусів на висоті 92 см, частина арки крила під пошкодженням не має наслідків механічного впливу. Місце механічного впливу на ребро жорсткості знаходиться на 7 см від вертикальної осі края крила, але на його автомобілі відсутні виступаючі елементи кузова, які могли нанести такий механічний вплив, при тому не маючи наслідків пошкодження на його автомобілі;

- його автомобіль рухався з кількома зупинками, тому не можна вказувати про порушення ним пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху;

- зі слів потерпілої, його автомобіль був вище автомобіля потерпілої перебуваючи на твердому покритті, однак на відео зафіксовано, що задні колеса його транспортного засобу знаходять на землі на одному рівні із автомобілем потерпілої;

- швидкість, з якою він рухався заднім ходом, не могла пошкодити крило.

Вказував, що до протоколу не додано акту огляду його автомобіля, не витребувано експертизу та оцінку пошкодженого автомобіля потерпілої.

Зазначав, що характер руху транспортного засобу під його керуванням не є причиною виникнення ДТП та її наслідків.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Зазначав, що дійсно керував транспортним засобом 07.12.2025, однак факт спричинення ушкоджень транспортному засобу TOYOTA CAMRY заперечував, ударів не відчув, пошкоджень не помітив. Про ДТП дізнався від дружини 20.01.2026, оскільки остання не хотіла його хвилювати через перенесену операцію на серці у 2023 році. Чоловік потерпілої прийшов до його дружини 09.12.2025 та повідомив про пошкодження на їх автомобілі. До 02.03.2026 з потерпілою не спілкувався, оскільки їх автомобіль не був пошкоджений. Ребро жорсткості крила не могло бути пошкоджено його автомобілем, оскільки на ньому відсутні виступаючі елементи кузова, які могли нанести таке пошкодження без наслідків для його авто. До суду першої інстанції з клопотаннями про призначення експертизи не звертався. Звертався до експертів для огляду його та постраждалої автомобілів, однак транспортний засіб потерпілої отримав нові механічні пошкодження, тому надати висновок експерта апеляційному суду не має можливості. Судом першої інстанції не враховано довідку про технічний огляд його автомобіля.

Потерпіла ОСОБА_2 у судові засідання 20.07.2026, 31.07.2026 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає, що відповідно до частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Мотиви суду.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими доказами, яким надано належну оцінку: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604627 від 02.03.2026; схемою місця дорожньо-транспортної події від 02.03.2026, на якій зафіксовано двір будинку 33/2 по вул. Свободи в м. Шостка та пошкодження лівого водійського крила автомобіля потерпілої.

Судом першої інстанції установлено, що схема узгоджується з долученим до протоколу відеозаписом з камер зовнішнього спостереження VID_20260303_071828_087, яким зафіксовано ДТП, що мало місце 07.12.2025 о 7 год. 10 хв. у дворі будинку по АДРЕСА_2 . Судом двічі переглядався вказаний відеозапис, у тому числі у збільшеному форматі із застосуванням цифрових налаштувань підвищення чіткості зображення. Даним відеозаписом чітко зафіксовано рух автомобіля Skoda Fabia заднім ходом, траєкторію його маневрування та безпосередній момент фізичного контакту (зіткнення) з припаркованим автомобілем Toyota Camry (00:01хв. 00 сек. тривалості). На вказаному записі зафіксовано, як після ДТП ОСОБА_1 вийшов з водійського місця автомобіля SKODA Fabia, а ОСОБА_3 (співмешканка ОСОБА_1 ) обійшла автомобіль позаду. Після того вони разом пішли, потім повернулися з речами, які завантажили у багажник і поїхали.

Письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 02.03.2026 про те, що близько двох років підтримує дружні стосунки з родиною ОСОБА_5 та періодично користується їхнім автомобілем Toyota Camry. 07.12.2025 близько 16 – 00 год він брав автомобіль та їздив по своїх справах, ввечері того дня ОСОБА_6 повідомив, що зранку сталась ДТП і авто пошкоджене, про факт ДТП він не знав до того і тому користувався автомобілем.

Фотознімками та відеозаписами, наданими ОСОБА_1 , на яких зафіксовані ушкодження автомобіля потерпілої та чітко видно, що вм`ятина, яка виникла від удару (місце безпосереднього контакту), розташована одразу над колесом, тобто значно нижче, ніж місце злущення лакофарбового покриття, що утворилося на ділянці вище вм`ятини через «перенапруження» відповідного ребра на крилі.

Поясненнями ОСОБА_1 про те, що під час маневрування жодного удару, тріску чи іншого звуку, який би свідчив про зіткнення транспортних засобів, він не чув. На його автомобілі будь-які механічні пошкодження відсутні, а пошкодження, наявні на автомобілі потерпілої, не могли виникнути внаслідок контакту з бампером його транспортного засобу. Зазначав, що автомобілі мають різну висоту, відповідно, пошкодження на автомобілі потерпілої не могли бути спричинені його автомобілем.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 06.12.2025 залишила свій автомобіль у дворі будинку №33/2 по вул. Свободи. Наступного дня, 07.12.2025, транспортним засобом ніхто не користувався. Близько 14-00 год. їй зателефонувала сусідка та повідомила, що автомобіль пошкоджено. Близько 16-00 год. особисто оглянула автомобіль і виявила механічні пошкодження: вм`ятину з лівого боку біля водійського дзеркала, подряпини та пошкодження лакофарбового покриття. Після виявлення пошкоджень вона почала опитувати сусідів та переглядати записи камер відеоспостереження. Показавши відеозапис мешканцям будинку, дізналася, кому належить зафіксований на ньому автомобіль та де працює ОСОБА_3 . Після цього її чоловік звернувся до останньої та запитав, чи належить їй відповідний транспортний засіб. ОСОБА_3 підтвердила це та повідомила, що вони поспішали та збиралися виїжджати за кордон, а також пообіцяла відшкодувати завдані збитки. Поліцію одразу не викликали, оскільки намагалися вирішити питання мирним шляхом. Доступ до автомобіля мали вона, її чоловік та ще декілька осіб, однак до 16:00 год. 07.12.2025 транспортний засіб ніхто не використовував. Щодо доводів ОСОБА_1 про різницю у висоті між пошкодженнями і бампером автомобіля останнього пояснила, що її автомобіль був припаркований дещо нижче автомобіля ОСОБА_1 (знаходився на нижчій ділянці місцевості), тоді як автомобіль останнього під час ДТП рухався по заасфальтованій поверхні, розташованій вище. Після виявлення пошкоджень її чоловік разом із ОСОБА_7 відвідали СТО, яке обрав останній, де було проведено огляд автомобіля та оцінено характер пошкоджень. За результатами огляду працівники СТО повідомили, що внаслідок механічного удару змістилися фара, капот та бампер. Крім того, потерпіла зазначила, що в листуванні ОСОБА_3 визнавала факт дорожньо-транспортної пригоди та наявність пошкодження у вигляді вм`ятини на лівому крилі автомобіля.

Поясненнями свідків:

- ОСОБА_3 , про те, що проживає однією сім`єю з ОСОБА_1 09.12.2025 близько 11:00 год. до неї на роботу прийшов ОСОБА_8 та повідомив, що має відеозапис, на якому зафіксовано, як вони з ОСОБА_9 завантажують речі до свого автомобіля. Після того, як вона підтвердила, що на відео дійсно вони, ОСОБА_10 повідомив, що їхнім автомобілем було пошкоджено його транспортний засіб, та запропонував оглянути пошкодження. Автомобіль ОСОБА_5 знаходився у дворі будинку. Він показав пошкоджене крило, бампер та зазначив, що від удару змістився капот. Ні вона, ні ОСОБА_1 під час руху жодного удару не чули. Зі слів свідка, ОСОБА_10 запропонував вирішити питання мирним шляхом, а згодом надав перелік ремонтних робіт орієнтовною вартістю близько 30 000 грн, пояснивши, що така сума була визначена на першому СТО, куди він звернувся. Про цю ситуацію певний час не повідомляла ОСОБА_1 . Надалі вона сплатила вартість регулювання розвалу-сходження, придбання крила та його фарбування. Встановити крило не встигли через значну чергу на СТО. Також зазначила, що працівники СТО під час ремонту висловлювали думку про те, що такі пошкодження не могли виникнути внаслідок удару, про який йдеться. У січні 2026 року ОСОБА_10 повідомив, що, крім вартості ремонту, необхідно відшкодувати йому додаткові витрати, пов`язані з пошуком винуватця ДТП, а також оплатити фарбування капота. 19.01.2026 року відбулася зустріч за участю ОСОБА_11 та його дружини. Під час зустрічі просила написати розписку про отримання коштів, однак вони відмовилися, зазначивши, що в разі несплати компенсації, звертатимуться до суду;

- ОСОБА_7 , про те, що тривалий час знайомий як із ОСОБА_2 , так і з ОСОБА_1 , а також займається ремонтом автомобілів. Зазначив, що до нього звернулася ОСОБА_3 з проханням допомогти в організації ремонту автомобіля ОСОБА_2 . Після цього він зустрівся з чоловіком потерпілої ОСОБА_12 . Останній скаржився на вібрацію під час руху автомобіля та те, що транспортний засіб відводить убік. Спочатку вони звернулися на шиномонтаж, де було проведено огляд коліс, однак жодних несправностей не виявлено. Надалі провели розвал-сходження, було встановлено, що причиною вібрації є коробка передач. Зі слів працівників СТО, вказана несправність не була наслідком дорожньо-транспортної пригоди. При цьому підтвердив наявність пошкодження крила автомобіля потерпілої.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що досліджені письмові, електронні докази та покази свідків не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і у їх сукупності у взаємозв`язку та спростовують доводи ОСОБА_1 про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку, що 07.12.2025 року о 07 год. 10 хв. в м. Шостка Сумської області по вул. Свободи біля буд. 33/2, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем SKODA Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , у дворі будинку 33/2 по вул. Свободи, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

Пунктом 2.3 «б» ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 10.9. ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Необґрунтованим є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу правопорушення через відсутність на відеозаписі фіксації коливання автомобіля потерпілої та мінімальну швидкість руху заднім ходом, оскільки факт фізичного контакту (зіткнення) автомобілів чітко зафіксовано на відеозаписі з камер спостереження.

Для кваліфікації правопорушення за статтею 124 КУпАП визначальним є сам факт порушення правил дорожнього руху, яке перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження майна, зокрема іншого транспортного засобу.

Маневрування з зупинками жодним чином не звільняє водія від обов`язку бути максимально уважним, безперервно стежити за дорожньою обстановкою та, відповідно до вимог пункту 10.9 ПДР, не здійснювати рух заднім ходом, не переконавшись у його повній безпечності, тому твердження про те, що транспортний засіб рухався заднім ходом із кількома зупинками і тому не порушував вимог пункту 2.3 «б» ПДР, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність пошкоджень на автомобілі SKODA Fabia аналогічні його доводам, яким суддя місцевого суду дала належну оцінку.

Так, сам факт відсутності пошкоджень на одному з транспортних засобів не виключає настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження іншого транспортного засобу.

При цьому наявність механічних пошкоджень автомобіля Toyota Camry підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , яка оглядала пошкодження після події, а також показами свідка ОСОБА_7 , який підтвердив наявність пошкодження крила автомобіля потерпілої, фото і відезаписом, наданими ОСОБА_1 .

З таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції надано належну оцінку доводам ОСОБА_1 про невідповідність висоти розташування пошкоджень на автомобілі TOYOTA CAMRY та відсутності виступаючих частин на автомобілі SKODA Fabia, які є аналогічні доводам апеляційної скарги і з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Автомобіль потерпілої ОСОБА_2 в момент події стояв на нижчій ділянці місцевості, тоді як автомобіль ОСОБА_1 рухався по розташованій вище заасфальтованій поверхні, тому статичні вимірювання на рівній площині не мають вирішального значення. Крім того, безпосередня вм`ятина (точка контакту) розташована одразу над колесом, а пошкодження лакофарбового покриття та деформація ребра жорсткості вище є вторинними наслідками перенапруження металу крила від механічного тиску знизу. Крім того, суддя зазначила, що під час механічного впливу на певну частину транспортного засобу навантаження не завжди локалізується виключно в місці безпосереднього контакту. Внаслідок деформації крила та передачі механічного навантаження на суміжні елементи конструкції пошкодження можуть виникати не лише в точці прикладення сили, а й на певній відстані від неї. Тому саме по собі розташування окремих пошкоджень вище місця первинного контакту не свідчить про неможливість їх утворення внаслідок досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Неспроможними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд мав би призначити судову експертизу, оскільки відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

ОСОБА_1 , на реалізацію прав передбачених статтею 268 КУпАП, клопотання про залучення експерта не заявляв ні суду першої, ні апеляційної інстанцій. У наданий за клопотанням ОСОБА_1 час він відповідного висновку експерта суду не надав.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення суд позбавлений можливості з власної ініціативи збирати докази, на що неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини (див. рішення у справі «Гайдашевський проти України» від 06.02.2025, заява №11553/21).

Твердження ОСОБА_1 про неврахування судом першої інстанції довідки про технічний огляд № 3 від 17.04.2026 (а.с.65) є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції вказаному документ надано належну правову оцінку в сукупності з іншими доказами та вмотивовано відхилено висновки, зазначені в довідці, оскільки вони спростовуються дослідженим відеозаписом.

У даній справі учасники дорожньо-транспортної пригоди не скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо цих обставин на увагу не заслуговують.

Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянула справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Також апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв`язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 07.12.2025 і на момент розгляду справи в суді першої інстанції, визначений у частині 2 статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.06.2026 стосовно ОСОБА_1 в оскаржуваній частині – залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.