Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 липня 2026 р.
Справа: №477/1242/26
Суддя: Шаманська Н. О.
31.07.26
33/812/328/26
Справа № 477/1242/26
Провадження № 33/812/328/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Шаманської Н.О.
за участю секретаря Богуславською О.М.
захисника особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності Сидоренка О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подану його захисником Сидоренком Олегом Андрійовичем, на постанову судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
у с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №548248 від 23 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року о 00:13 годині, на дорозі Н-11 268 км+200 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen CC державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в медичному закладі в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник ОСОБА_1 – Сидоренко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є недоведеним, відеозапис, здійснений на нагрудну камеру працівників поліції, не є належним доказом у справі оскільки не є безперервним.
Посилався на порушення вимог законодавства під час складання матеріалів, а саме, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не складено акт його огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 процедуру проходження огляду та наслідки порушення порядку його проведення.
Заслухавши пояснення захисника Сидоренка О.А., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі – Правила) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).
Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Судом встановлено, 23 грудня 2025 року о 00:13 годині, на дорозі Н-11 268 км+200 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen CC державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в медичному закладі в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 548248 від 23 грудня 2025 року.
До протоколу долучено відеозйомку подій 23 грудня 2025 року, якою підтверджуються обставини, викладені у протоколі.
Щодо доводів захисника Гамівки С.П. щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen CC слід зазначити наступне.
З відеозапису, здійсненого на нагрудну камеру працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 сидить за кермом транспортного засобу з увімкненим двигуном. На прохання працівника поліції виходить з транспортного засобу саме з-за керма водійського сидіння, будь- які інші особи в салоні автомобіля відсутні. ОСОБА_1 особисто зазначав, що їде додому (00:26:55). За такого, доводи про недоведеність факту керування спростовуються матеріалами справи.
Також в ході спілкування з працівниками поліції він підтвердив, що вживав алкогольні напої. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер та в найближчому закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога (18:30) ОСОБА_1 категорично відмовився. Далі працівники поліції роз`яснили водію права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що його відсторонено від подальшого руху за кермом транспортного засобу і необхідність викликати тверезого водія.
В подальшому на відеозаписі (40:00) зафіксовано, як складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали надані водію на ознайомлення, які останній відмовився підписувати, будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції, ОСОБА_1 у протоколі не вказав.
Щодо заперечень захисника про те, що ОСОБА_1 не був роз`яснений порядок проходження огляду, а також його права та обов`язки, суд зазначає, що відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Отже, такі роз`яснення надаються у разі погодження особи на проходження огляду на стан сп`яніння. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги про неналежність як доказу – відеозапису подій, здійсненого на нагрудну камеру працівників поліції через його не безперервність не заслуговують на увагу. Події зафіксовані на відеозаписі є послідовними, логічними та узгоджуються між собою. Не безперервність запису подій не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі.
Крім того, відеозапис є не єдиним доказом у справі та в сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, обґрунтовано оцінені суддею місцевого суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не видано направлення для проходження медичного огляду в медичному закладі апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного. Як вбачається з відеозапису працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки від чого останній відмовився. Також працівником поліції було запропоновано їй пройти огляд в закладі охорони здоров`я на що ОСОБА_1 теж відповів відмовою.
Згідно положенням Інструкції №1452/735 поліцейським має виписуватись направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння у разі бажання особи пройти огляд в медичному закладі, проте водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння не тільки на місці зупинки транспортного засобу, а і в закладі охорони здоров`я.
Тому доводи захисника про необхідність складання направлення на проходження огляду у медичному закладі, у випадку відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, є помилковим тлумаченням діючих положень Інструкції №1452/735.
Доводи ОСОБА_2 про те, що у матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп`яніння суд вважає необґрунтованими.
Так розділом IІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 передбачено, що акт огляду складається поліцейським за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведеного поліцейським. Враховуючи, що ОСОБА_1 не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, у працівника поліції не було підстав складати та вручати копію такого акту огляду.
Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну та обґрунтовану постанову.
Тому підстав для скасування постанови судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Сидоренком Олегом Андрійовичем, залишити без задоволення.
Постанову судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Шаманська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua