Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №728/1676/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1676/26

Номер провадження 3/728/669/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.

за участі:

секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин встановлених судом.

1. Згідно з протоколом від 15.06.2026 серії ВАД № 774505, який складено стосовно ОСОБА_1 (далі також - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), яким останньому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення згідно з частиною першою статті 184 КУпАП, а саме що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, 29.05.2026 о 18 год 19 хв в АДРЕСА_3 телефонував своїй колишній дружині та погрожував забрати дітей, чим ухиляється від виконання батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, щодо життєдіяльності своїх неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме тисне своїми діями на них та колишню дружину ОСОБА_5 .

2. Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 184 КУпАП.

ІІ. Рух справи.

3. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також - Суд), їх розгляд було призначено на 31.07.2026 у судовому засіданні о 10 год 20 хв.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

4.У судове засідання, призначене на 31.07.2026 о 10 год 20 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`явився та надав пояснення зі змісту яких вбачається, що він свою вину у інкримінованому правопорушенні повністю не визнає. Пояснив, що з дітьми спілкується, активно приймає участь у їх вихованні.

ІV. Досліджені докази.

5. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 серії ВАД № 774505;

- витяг із застосунку "Дія" свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий № 95;

- копія паспорта громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серія НОМЕР_1 ;

- рапорт поліцейського ГРПП ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 04.06.2025;

V. Оцінка Суду.

6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

7. Щодо суті інкримінованого правопорушення, що згідно зі статтею 6 Конвенції кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

8. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття "кримінальне обвинувачення" має "автономне" значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць ("Блохін проти Росії" (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; "Адольф проти Австрії" (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення "кримінального" характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке "обвинувачення".

9. Зокрема, у § 49 справи "Озтюрк проти Німеччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

10. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

11. Також підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень ("Пелісьє та Сассі проти Франції" (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; "Камасінський проти Австрії" (Kamasinski v. Austria), § 79).

12. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про «характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів ("Матточча проти Італії" (Mattoccia v. Italy), § 59; "Пенев проти Болгарії" (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

13. Так, адміністративна відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

14. У теорії права під суб`єктом адміністративного правопорушення розуміють фізичну особу, яка вчинила адміністративне правопорушення у віці, з якого може наставати адміністративна відповідальність. При цьому, суб`єкт адміністративного правопорушення може бути спеціальним, тобто таким, що лише він може вчиняти відповідне правопорушення.

15. Суд відмічає, що з об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП є діянням, що виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

16.Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд зазначає, що суть правопорушення, викладена в протоколі, зводиться до того, що ОСОБА_1 телефонував своїй колишній дружині та погрожував їй забрати дітей, після того як його донька ОСОБА_2 зателефонувала йому та повідомила, що мати та бабуся знущається над нею та її братом ОСОБА_3 , чим ухиляється від виконання батьківських обов`язків передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України .

17. Тобто, не вказано у чому саме проявляється його ухилення, оскільки відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" воно має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

18.Слід зазначити, що згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вищевказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка враховується судом при здійсненні правосуддя.

19.Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

20. Суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

21. За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

22. Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

23. Підсумовуючи зазначене вище, Суд наголошує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

24. Окрім того, у справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України", заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), § 161).

25. З урахуванням викладеного, Суд доходить висновку, що у діях Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутні усі необхідні елементи складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, а саме - а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життєдіяльності неповнолітніх дітей.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

27. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 184, 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович