Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №428/10630/21 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/19/26 Справа № 428/10630/21 Суддя у 1-й інстанції - Курдюков Ж.І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2022 року, ухваленого суддею Кордюковою Ж.І., дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ракицька Я.М., звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУ ПФУ України в Луганській області) про стягнення недоотриманої пенсії померлою особою у порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2018 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 померли батьки позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

25.02.2021 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з якими спадщина складається з недоотриманої пенсії її батьком і матір`ю в сумі 53 646,19 грн. та 69 914,81 грн., відповідно. Позивач звернулася до відповідача за отриманням вказаних грошей, проте їй було виплачено лише 23 684,76 грн. та 60 274,09 грн. від пенсії її батьків. У виплаті решти грошових коштів відповідачем було відмовлено з посиланням на те, що сплинув трирічний термін до дня звернення за отриманням пенсії. Розмір недоплачених грошових коштів загалом становить 39 602,15 грн.

Просила суд стягнути з відповідача на користь позивача пенсію померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , успадковану, але не отриману ОСОБА_3 , в сумі 29 961,43 грн. та пенсію у розмірі 9640,72 грн. померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , успадковану, але не отриману ОСОБА_3 , у розмірі 9640,72 грн., що загалом складає 39 602,15 грн., у порядку спадкування за законом, а також судові витрати.

Рішенням Сєвєроддонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 пенсію померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , успадковану, але не отриману ОСОБА_3 , в сумі 29961,43 грн. та пенсію у розмірі 9640,72 грн. померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , успадковану, але не отриману ОСОБА_3 , у розмірі 9640,72 грн., що загалом складає 39602,15 коп., у порядку спадкування за законом, судові витрати в розмірі 3908,00 грн.

Не погодившись із ухваленим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що актами законодавства не визначено строки виплати пенсії внутрішньо переміщених осіб за минулий час. Таким порядок передбачений ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, відповідно до якої за минулий час без обмежень будь-яким строком виплачуються нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В інших випадках нараховані суми виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до частини 1 ст. 46 Закону України № 1058, де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами.

На підставі заяви позивача від 23.03.2021 року №651 щодо виплати недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на спадщину від 25.02.2021 року та надання передбачених законодавством документів позивачу була нарахована та виплачена сума недоотриманої пенсії, враховуючи вимоги ст. 46 Закону, за період з 22.03.2018 року по 30.11.2018 року в сумі 23 684,76 грн.

На підставі заяви позивача від 23.03.2021 року №650 щодо виплати недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на спадщину від 25.02.2021 року та надання передбачених законодавством документів позивачу була нарахована та виплачена сума недоотриманої пенсії, враховуючи вимоги ст. 46 Закону, за період з 22.03.2018 року по 30.11.2018 року в сумі 60 274,09 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не наданий.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 28.08.2020 року.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМР №662777, посвідченого 25.02.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 ; спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії в сумі 53646,19 грн. та спадкоємцем якого була ОСОБА_3 .

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМР №662776, посвідченого 25.02.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 ; спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої ОСОБА_3 пенсії в сумі 69914,81 грн.

ОСОБА_1 отримала частину недоотриманої пенсії померлих батька ОСОБА_2 в сумі 23684,76 грн. та матері ОСОБА_3 в сумі 60274,09 грн. Решту коштів відповідач відмовився виплачувати, посилаючись на те, що сплинув трирічний термін до дня звернення за отриманням пенсії. Вказані обставини підтверджуються копією листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.09.2021 року №1200-0402-8/34281.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості в повному обсязі.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не погоджується з доводами сторони відповідача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Відповідно до норм ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

У відповідності до положеньст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно норм ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до норм ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України №1058-ІУ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Окрім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Під час судового розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 отримала частину недоотриманої пенсії померлих батька ОСОБА_2 в сумі 23684,76 грн. та матері ОСОБА_3 в сумі 60274,09 грн. Решту коштів відповідач відмовився виплачувати, посилаючись на те, що сплинув трирічний термін до дня звернення за отриманням пенсії. Вказані обставини підтверджуються копією листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.09.2021 року №1200-0402-8/34281.

Відповідач, на підтвердження правомірності своїх дій посилається на положення ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Згідно пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім`ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.

При оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набула всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повністю узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Норми ЦК України не визначають строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч.2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Отже, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Норми ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною нормою ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу недоотримані суми пенсії померлих батька та матері у визначеному позивачем розмірі.

Перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про повне задоволення позову, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: