Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №722/1236/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1236/26

Номер провадження 2/722/923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Припхан І.І.,

секретаря Присакар К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на земельну ділянку.

Позов мотивував тим, що йому на підставі рішення №13 Грубнянської сільської ради від 18.05.1993 року, за його заявою було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 . Дозволено ОСОБА_1 будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі згідно затвердженого проекту на виділеній земельній ділянці.

Однак, позивачем в силу об`єктивних обставин та відсутності фінансової можливості не було завершено процес приватизації та відповідно належного оформлення права власності. За таких умов позивач не має можливості розпоряджатися власною земельною ділянкою. Про те, що земельна ділянка належить позивачу свідчить вище вказане рішення сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 з метою належної реєстрації права власності звернувся до приватного підприємства «Велес 2011» задля розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), з метою визначення координат, внесення відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрового номера.

За результатами чого, було встановлено межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у натурі (на місцевості), визначено координати, внесено відомості до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 7324084000:01:001:0881.

3 01 січня 2013 року земельні ділянки як об`єкти права реєструються в ДЗК, а права на них (власності, користування тощо) - у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК. Отже, за даних умов, державний акт про право власності на земельну ділянку у позивачки відсутній, а підтвердити право власності на землю і в подальшому розпоряджатися нею можливо лише за рішенням суду.

Просила суд визнати за ним право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7324084000:01:001:0881, площею 0,25 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з видом цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.2 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення №13 Грубнянської сільської ради від 18.05.1993 року, за його заявою було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 . Дозволено ОСОБА_1 будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі згідно затвердженого проекту на виділеній земельній ділянці.

Відповідно до виписки із погосподарської книги № 519/19-21/5 від 08.06.2026 року ділянка для обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у користуванні ОСОБА_1 .

Рішенням Сокирянської міської ради № 183/21-22 від 11.10.2022 року АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 .

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), встановлено межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у натурі (на місцевості), визначено координати.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-1400106512026 встановлено, що внесено відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 7324084000:01:001:0881.

Відповідно до ч.2 ст.116, ст.152 ЗК України набуття права власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування і власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Відповідно до статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно по закону, а згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. «б», «в», «г» ч. 1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

До 01.01.2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 01.01.2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Отже, державний акт про право власності на земельну ділянку у позивача відсутній, а підтвердити право власності на землю і в подальшому розпоряджатися нею можливо лише за рішенням суду.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Таким чином, існують законні та достатні підстави для задоволення позовних вимог, а саме про визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, яка належить позивачу на підставі рішення №13 Грубнянської сільської ради від 18.05.1993 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,76,141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області 28.07.1997 року, зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7324084000:01:001:0881, площею 0,25 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , з видом цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), передану йому у приватну власність на підставі рішення №13 Грубнянської сільської ради від 18.05.1993 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: