Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №726/2712/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2712/26

Провадження №2-о/726/70/26

Категорія 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., секретар судового засідання Житарь С.А., розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей про видачу обмежувального припису,-

ВСТАНОВИВ :

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Меленко О.М. звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, вказавши в заяві, що заявник та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 10.05.2023 р. у справі №726/965/23. Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_4 , 2019 р.н. Вказує, що під час спільного проживання з ОСОБА_3 , останній постійно підіймав на Заявницю руку, висловлювався нецензурною лайкою та завдавав їй тілесних ушкоджень. Постійні сварки та фізичне побиття з боку ОСОБА_3 стали безпосередньою підставою для розриву їхніх відносин. Втім, навіть після розлучення колишній чоловік не залишає у спокої Заявницю: весь час її переслідує, вислідковує на роботі та біля будинку за місцем її проживання. Кривдник систематично дзвонить, відслідковує та погрожує Заявниці. Попри те, що шлюбні відносини припинено, а спільне господарство не ведеться, колишній чоловік продовжує вчиняти стосовно Заявниці та їхньої малолітньої дитини акти домашнього насильства (фізичного, психологічного та економічного), що створює реальну загрозу їхньому життю та здоров`ю. Дитина панічно боїться батька та категорично не бажає з ним бачитися, тому що відчуває постійний страх і психологічну напругу. Заінтересована особа має стійку схильність до протиправної, антисоціальної поведінки та хронічного ігнорування правових норм. Так, вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21.02.2022 року у справі № 716/1703/21 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України (закінчений замах на грабіж). Наявність судимості за умисний злочин свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки кривдника та підтверджує обґрунтованість побоювань Заявниці щодо його непередбачуваності й агресивності.

Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_3 страждає на тяжку наркотичну залежність та регулярно вживає психоактивні речовини. Через це він неодноразово зупинявся працівниками патрульної поліції, які складали відносно нього адміністративні протоколи за керування транспортними засобами у стані наркотичного сп`яніння за ст. 130 КУпАП, про що свідчать судові справи: № 726/783/19, № 726/1457/17, № 726/845/17, № 727/12644/17, № 718/302/19. Незважаючи на те, що зазначені судові справи закривалися або поверталися з формальних підстав, сам факт систематичного перебування ОСОБА_3 під дією наркотичних речовин є каталізатором його неконтрольованої агресії. Перебуваючи в стані сп`яніння, він повністю втрачає самоконтроль, стає небезпечним для суспільства і, в першу чергу, для своєї колишньої родини. ОСОБА_3 влаштовує дебоші, здійснює жорсткий психологічний тиск, принижує людську гідність Заявниці, висловлюється брутальною нецензурною лайкою та висловлює прямі погрози фізичною розправою.

Свідком усіх цих епізодів та неадекватної поведінки батька є малолітня донька ОСОБА_5 , що згідно з ч. 5 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» автоматично визначає дитину як постраждалу (потерпілу) від домашнього насильства.

Крім того, посилається на те, що останній кричущий випадок стався 18.06.2026 року, коли ОСОБА_3 спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_6 вчинили черговий акт психологічного насильства, супроводжуваний нецензурною лайкою та прямими словесними погрозами життю та здоров`ю Заявниці. Оскільки виникла реальна загроза життю, Заявниця була змушена негайно викликати наряд поліції та подати заяву про вчинення правопорушення. Чернівецьким районним управлінням поліції ГУНП в Чернівецькій області дане звернення зареєстровано в ІКС ІПНП за № 33925 від 18.06.2026 (що підтверджується листів-відповіддю поліції № 69219-2026 від 10.07.2026).

Окрім цього, систематичне вчинення психологічного насильства з боку ОСОБА_3 підтверджується Проміжним висновком за результатами психологічної діагностики від 20.07.2026 року, складеним психологом служби «Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі» Чернівецького міського центру соціальних служб ОСОБА_7 . Відповідно до вказаного висновку, у Заявниці виявлено високий рівень ситуативної тривожності, занижену самооцінку та кумулятивну травму через систематичне психологічне насильство, а також встановлено високу ймовірність того, що її нестабільний психоемоційний стан є наслідком дій колишнього чоловіка.

Зазначає, що поведінка колишнього чоловіка Заявниці є системною, його агресія через наркотичну залежність прогресує, а погрози сприймаються Заявницею як реальні. Наявні заходи реагування не зупиняють кривдника, що викликає у Заявниці та дитини постійний страх, тривожність і обґрунтоване побоювання за власну безпеку.

У зв`язку з викладеним просить заяву ОСОБА_1 задовольнити та видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в інтересах потерпілих: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та малолітньої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) строком на 6 (шість) місяців. Просить встановити стосовно кривдника ОСОБА_3 такі заходи обмежувального припису: заборонити наближатися на відстань менше 100 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи постраждалих осіб; заборонити переслідувати постраждалих осіб та в будь-який спосіб спілкуватися з ними (особисто, через третіх осіб, телефоном чи засобами інтернету); заборонити вчиняти будь-які дії щодо пошуку постраждалих осіб, якщо вони за власною волею перебувають у місці, невідомому кривднику.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала свою заяву та надала пояснення відповідно до зазначених у поданій заяві. Зокрема зазначила, що ОСОБА_3 на постійній основі вживав і вживає наркотики та алкоголь. Пояснила також, що кожна телефонна розмова з ОСОБА_3 – це нецензурна лайка, погрози. Крім того, також вказала, що кривдник разом з його матір`ю приїхали до неї на роботу та влаштували скандал, всі скандали та знущання над нею відбуваються при дитині, яка неймовірно боїться свого батька. Також суду пояснила, що вона з дитиною вимушена була через неадекватну поведінку чоловіка ( ОСОБА_3 ) неодноразово вночі тікати з дому та жити в іншому місці. Також зазначає, що були випадки, коли ОСОБА_3 в стані наркотичного сп`яніння, погрожував пістолетом, який вони з свекрухою неодноразово ховали, а він знаходив і використовував для погроз розправою. Просила також суд долучити відеозаписи та аудіозаписи, як доказ.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , вважає, що її син на даний час не вживає наркотики та алкоголь, зазначає, що заявниця ОСОБА_1 сама провокує агресивну поведінку та нецензурні вислови сина. Іі син любить дитину, заявницю не ображає, грошима допомагає, він з часу ковіду не працює, тому вона перераховує аліменти на дитину.

Служба у справах дітей Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явились, з невідомих суду причин. Повідомлялись належним чином.

ОСОБА_3 належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані i підлягають задоволенню.

Так, встановлено, що згідно проміжного висновку за результатами психологічної діагностики ОСОБА_1 за період 02.07.2026 р. по 20.07.2026 р. психолог прийшла до висновку, що існує висока ймовірність того, нестабільний психоемоційний стан є наслідком вчиненого щодо неї психологічного насильства, що має повторний характер, через що роботу продовжено.

Відповідно до відповіді ГУНП в Чернівецькій області вбачається, що 18.06.2026 р. щодо прийняття мір до колишнього чоловіка ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_6 - наразі за вказаним зверненням триває перевірка.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 10.05.2023 р. шлюб між ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_3 розірвано.

Судом також досліджено та встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово притягався до відповідальності, зокрема кримінальної за ч. 1 ст. 186 КК України та до адміністративної ( 5 постанов про адміністративні правопорушення за ст.ст. 130 ч. 1 КУпАП).

Крім того, судом в судовому засіданні було досліджено відеозапис, на якому чітко вбачається неадекватна поведінка та ознаки психологічного насилля зі сторони ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_6 , які голосно кричали, виражались нецензурною лайкою в бік ОСОБА_1 та висловлювали погрози.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 систематично вчиняє насильство психічного та фізичного характеру, а саме умисно вчиняє сварки, погрожує, лякає, нецензурно виражається, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя як самої заявниці так і її дитини.

Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством - розуміються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Отже з огляду на встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 систематично вчиняє насильство щодо своєї колишньої дружини та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_3 , насильства щодо заявниці та її дитини і в майбутньому, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №2229-VIII про видачу обмежувального припису кривднику, суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

В силу ч.3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.

Згідно ч.4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Керуючись ст.ст. 350-1-350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 , що подана представником ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису – задовольнити повністю.

Видати обмежувальний припис строком 6 (шість) місяців стосовно кривдника – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити тимчасові обмеження:

- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатись на відстань менше 100 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи постраждалих осіб : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 переслідувати постраждалих осіб та в будь-який спосіб спілкуватись з ними (особисто, через третіх осіб, телефоном чи засобами інтернету);

- заборонити вчиняти будь-які дії щодо пошуку постраждалих осіб, якщо вони за власною волею перебувають у місці, невідомому кривднику.

Зобов`язати ГУНП в Чернівецькій області перевірити факт наявності та, відповідно, в разі наявності зброї, правомірності її отримання (наявність відповідних дозвільних документів) у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? який проживає в АДРЕСА_1 .

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Л. В. Байцар