Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №643/17229/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/17229/25

Провадження № 2/643/1603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участю секретаря судового засідання Глушка С. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_2 в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №5 від 25.06.2024, про що надана розписка від 25.06.2026 у сумі 12 500 доларів США (основний борг), 848 доларів США 76 центів (штрафні санкції), загалом 13 348,76 доларів США.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.06.2024 уклав з відповідачем договір позики, згідно з умовами якого позикодавець в порядку і на умовах, визначених цим договором, передає позичальнику грошові кошти в сумі 12 500,00 доларів США, а останній зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в повному обсязі у визначений цим договором строк до 25.07.2024. Факт одержання суми позики та взагалі укладання договору позики додатково підтверджується розпискою, яка власноручно складено позичальником, в момент передачі йому суми позики. Таким чином, позивач виконав власні зобов`язання у повному обсязі.

В той же час позичальник зобов`язався повернути суму позики в повному обсязі в строк до 25.07.2025 позивачу ОСОБА_2 в строк та на умовах, визначених договором позики від 25.06.2024.

Позикодавець та позичальник погодили, що позика є безпроцентною, у разі неповернення суми позики позичальником в строки, передбачені в п. 3.4 договору, з наступного дня позичальник здійснює плату за користування сумою позики у вигляді відсотків від суми позики в розмірі 36% річних. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, крім сплати відсотків, відповідно до умов договору він повинен сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% від суми позики в якості штрафних санкцій за прострочення.

Однак власних зобов`язань відповідач не виконала, від зустрічей переховується, що зумовило звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до розрахунку ціни позову згідно з офіційним курсом іноземних валют НБУ заборгованість відповідача становить 13 348,76 доларів США, з яких: 12 500,00 доларів США – основний борг; 848,76 доларів США – штрафні санкції.

Ухвалою судді від 07.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 05.11.2025 представник позивача долучив до матеріалів справи оригінал договору позики від 25.06.2024 та оригінал розписки від 25.06.2024.

15.12.2025 від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи документа договору позики №5 від 25.06.2024 та розписки від 25.06.2024.

Ухвалою суду від 15.01.2026 клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено, призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

05.03.2026 з експертної установи надійшло клопотання експерта №2162 про надання додаткових матеріалів та рахунок вартості експертизи, яке було направлено учасникам справи, в тому числі відповідачу.

Ухвалою суду від 09.03.2026 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання для відібрання вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підпису та почерку відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до листа Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 16.04.2026 судову почеркознавчу експертизу за ухвалою суду від 15.01.2026 залишено без виконання та знято з провадження з підстав не оплати рахунку вартості робіт по проведенню експертизи №2162, невиконанням клопотання експерта.

Ухвалою суду від 29.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету в системі «Електронний суд», причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подала. Згідно з матеріалами справи відповідач отримала у своєму електронному кабінеті в системі «Електронний суд» позовну заяву з додатками 03.10.2025 (а.с.80) та ухвалу про відкриття провадження у справі 07.10.2025 (а.с.25). Крім того, від відповідача 01.12.2025 надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості укласти договір з адвокатом та підготувати правову позицію (а.с.37-а). Відзив на позовну заяву відповідач не подала.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомленого про судове засідання учасника справи в разі його неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

25.06.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики №5, відповідно до якого позикодавець в порядку, і на умовах, визначених цим договором, передає позичальнику грошові кошти у сумі 12 500,00 доларів США, а останній зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в повному обсязі у визначений цим договором строк (п. 1.1 договору) (а.с.13-15, а.с.29-31- оригінал).

Згідно з п. 2.1 договору позики встановлено строк надання позики позичальнику з моменту реальної передачі всієї грошової суми до 25.07.2024.

Умовами п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4 договору позики визначено, що позикодавець зобов`язується невідкладно передати суму позики, одразу після підписання цього договору сторонами. Грошові кошти суми позики надаються шляхом передачі готівкових коштів із рук позикодавця в руки позичальника. Факт одержання суми позики та взагалі укладання договору позики додатково підтверджується розпискою, яка власноручно складається позичальником в момент передачі йому суми позики. Позичальник зобов`язується повертати суму позики в повному розмірі в строк до 25.07.2025.

Згідно з п. 3.7 договору позики підтвердженням повернення суми позики є передача оригіналу розписки складеної позичальником у відповідності до положень п. 3.3 договору.

Відповідно до п. 3.11 договору позики наявність оригіналу розписки, переданої на підтвердження отримання позики, в позичальника, підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Положеннями п. 4.1, п. 4.2 договору позики передбачено, що позикодавець та позичальник погодили, що позика є безпроцентною, у разі неповернення суми позики позичальником в строки, передбачені в п. 3.4 договору, з наступного дня позичальник здійснює плату за користування сумою позики у вигляді відсотків від суми позики в розмірі 36% річних. В разі повернення позичальником суми позики до строку, передбаченого договором, відсотки не сплачуються позичальником.

Відповідно до п. 5.2 договору позики якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, крім сплати відсотків, відповідно до умов договору, він повинен сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% від суми позики в якості штрафних санкцій за прострочену суму.

Згідно з розпискою від 25.06.2024 ОСОБА_3 підтвердила факт отримання від ОСОБА_2 на виконання умов Договору позики від 25.06.2024 грошових коштів в розмірі 12 500,00 доларів США, які зобов`язалася повернути позивачу в строк та на умовах, визначених договором позики від 25.06.2024 зі змінами та доповненнями (а.с.16, а.с.32 - оригінал).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями ст. 545 ЦК України свідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

За приписами ст. 545 ЦК України кредитор, який прийняв виконання зобов`язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Так, наявність оригіналів розписок у позивача (позикодавця) свідчить про те, що відповідачем не виконане взяте на себе зобов`язання з повернення отриманої позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вказано у ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16.01.2019 року у справі № 373/2054/16-ц, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Як вбачається з умов договору позики, сторонами визначено грошовий еквівалент зобов`язання у іноземній валюті, а тому стягненню підлягають грошові кошти у іноземній валюті, а саме у доларах США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, у судовому засіданні підтверджено, що відповідач отримала позику у розмірі 12 500,00 доларів США, проте не виконала зобов`язання щодо повернення грошових коштів в передбачені строки, тим самим порушила права та законні інтереси позивача.

Також суд враховує ту обставину, що за клопотанням відповідача судом призначалася почеркознавча експертиза, яка, в свою чергу, не була проведена у зв`язку з неоплатою гарантованою відповідачем вартості експертизи та ненаданням зразків підпису відповідача.

При призначенні експертизи суд роз`яснив положення ст. 109 ЦПК України, що вбачається зі змісту ухвали суду від 15.01.2026.

Так, ч. 1 ст. 109 ЦПК України передбачає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки експертиза була ініційована відповідачем та не проведена в зв`язку з невчиненням нею дій, необхідних для проведення експертизи, суд визнає доведеним обставину укладення між сторонами договору позики, передання грошових коштів позивачем відповідачу у сумі та на умовах, зазначених у договорі, та їх не повернення.

ОСОБА_3 , будучи обізнаною з позовними вимогами та їх обґрунтуванням, не спростувала обставини, повідомлені позивачем.

Крім того, суд вважає законним нарахування на заборгованість процентів за користування позикою за період з 26.07.2025 по 03.10.2025 відповідно до умов п. 5.2 договору позики у сумі 848,76 доларів США.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості за договором позики від 25.06.2024 у сумі 13 348,76 доларів США, з яких: 12 500,00 доларів США – сума основного боргу; 848,76 доларів США – нараховані відсотки.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 4407,22 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 13 348,76 доларів США, з яких: 12 500,00 доларів США – сума основного боргу; 848,76 доларів США – нараховані відсотки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 4407,22 грн.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати за клопотанням представника позивача – адвоката Левкова Віталія Миколайовича на 07 вересня 2026 року 16 годину 45 хвилин. Надати представнику позивача ОСОБА_1 п`ять днів з дня ухвалення рішення для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Тимош