Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №583/1736/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1736/26

2/583/1082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді - Сидоренка Р.В.,

при секретарі - Вербі Н.О.,

за участю позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Ярошенко В.М.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення пені за заборгованість зі сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ :

07.04.2026 позивачка через свого представника – адвоката Ярошенко В.М. звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить змінити спосіб та розмір стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми в розмірі 2500 грн на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та стягувати на користь ОСОБА_1 , а також просить стягнути неустойку (пеню) в розмірі 211675 грн за прострочення по сплаті аліментів за період з червня 2024 року по 31.03.2026 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 05.11.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, актовий запис № 47. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина проживає разом з матір`ю. З моменту розлучення відповідач проживає окремо, за цей час з дитиною не спілкувався. Участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, її фізичним, духовним, інтелектуальним, моральним розвитком не займається. Матеріальної допомоги не надає, ухиляється від сплати аліментів. Донька ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікаря сімейної медицини, має статус дитини-інваліда до 18 років, має діабет, інші захворювання. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь матері на утримання доньки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000.00 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, та на утримання дружини у твердій грошовій сумі в розмірі 1000.00 грн щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку, починаючи стягнення з 17.11.2017 року. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.01.2019 року змінено спосіб стягнення з відповідача аліментів та стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої доньки до досягнення нею повноліття, та аліменти сплачувати на користь ОСОБА_1 . Аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання, починаючи з 17.11.2017 року, також не сплачувалися. Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.12.2022 року справа № 583/286/22 було змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.12.2022 року на утримання дочки ОСОБА_3 , та визначено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі по 2500 грн щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, на утримання дочки до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили та зобов`язано стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 38761,17 грн. Однак, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, та отримує дохід неофіційно працюючи тренером в спортивному клубі “Атлант”, а також через збільшення витрат на дитину, її навчання та лікування, існує необхідність у зміні способу стягнення аліментів, що відповідно буде і збільшенням розміру аліментів в цілому.

Донька навчається в школі, на яку йдуть щорічні витрати на клас: за перший семестр лише за зошити 35188,40 грн, за зошити для контрольних та самостійних робіт ще 4201,60 грн, за другий семестр 43985,50 грн, в класі навчається 28 осіб, з яких 26 мають сплачувати за матеріали. Отже, на доньку за школу витрати з урахуванням 1 відсотку комісії банку складають 3206,75 грн. без урахування одягу на сезон. Вона відвідує додаткові позашкільні гуртки, оскільки потребує додаткових зусиль для навчання, зокрема репетитор з англійської мови, що коштує 150 грн. за одне заняття, яких 8 на місяць - 1200 грн. Крім того, через свій діагноз дитина змушена постійно підтримувати лікування, що також є значним фінансовим тягарем для матері. Витрати на ліки на дитину щомісячно складають приблизно 20000 грн., це без урахування вартості самої помпи. У дитини стоїть помпа для підтримки рівня інсуліну, витрати на яку додано в квитанції та платіжній інструкції. Долучено також виписку з Охмадиту, де рекомендовано ставити помпу та рекомендації для лікування. Зазначає, що дитина проживає з матір`ю, про що додано довідки та рішення суду. Враховуючи необхідність забезпечення належного рівня утримання дитини, визначений раніше спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не відповідає інтересам дитини.

Вказує, що платник аліментів приховує розмір своїх доходів, офіційно не працевлаштовується для ухилення від сплати аліментів, володіє автомобілем, але без офіційної реєстрації на себе, що просить врахувати суд при прийнятті рішення.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 11.09.2024 року в справі № 583/3967/24 за період з 01.01.2022 року по 31.05.2024 рік стягнуто пеню (неустойку) в розмірі 50280,92 грн. По сьогодні ОСОБА_2 аліменти на дитину не виплачує, про що далі утворюється заборгованість, згідно з розрахунку, наданого державним виконавцем сума боргу станом на лютий 2026 року складає 214461,72 грн. Всього сума пені складає 211675 грн, це є менше ніж 100 % боргу згідно розрахунку, тому вважає, що вся сума підлягає стягненню. У досудовому порядку врегулювати дане питання не вдалось, тому позивачка вимушена була звернутись до суду із даним позовом, який просить задовольнити. Також просить стягнути судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2026 р. було відкрите провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

22.04.2026 р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив із проханням відмовити у задоволенні позову. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що він не має стабільного офіційного доходу, не працевлаштований офіційно, не отримує регулярного заробітку. Рішенням суду від 14.12.2022 року вже було змінено розмір аліментів та встановлено їх у твердій грошовій сумі по 2500 грн щомісячно і саме позивач ініціювала зміну способу стягнення аліментів та погодилась із визначенням їх у твердій грошовій сумі. Позивач фактично повторно звертається до суду із вимогою змінити спосіб стягнення аліментів без наявності істотних нових обставин. У позовній заяві:·не доведено істотного покращення матеріального стану відповідача,·не надано належних доказів наявності стабільного доходу, наведені лише припущення щодо можливого неофіційного заробітку. Сам по собі факт збільшення витрат на дитину: не є безумовною підставою для зміни способу стягнення аліментів. Позивачем у позовній заяві не враховано реальний матеріальний стан відповідача, що має істотне значення при вирішенні даної справи.

Також відповідач поживає разом із батьком, ОСОБА_6 , який є пенсіонером та особою з інвалідністю (3 група), та фактично перебуває на його утриманні. Фінансове становище батька: пенсія становить близько 3500 грн. на місяць, витрати на ліки перевищують 5000 грн. щомісячно. Таким чином, навіть базові медичні потреби не покриваються його власними доходами У зв`язку з цим: обов`язок забезпечення лікування, догляду та повсякденних потреб батька фактично покладено на нього. Окрім витрат на лікування батька, несе витрати на: комунальні платежі харчування (як свої, так і батька), інші базові життєві потреби, що суттєво обмежує його платоспроможність На даний час: не має офіційного працевлаштування не отримує стабільного доходу Це зумовлено: необхідністю постійного перебування разом із батьком та здійснення догляду за ним, складними життєвими обставинами. Скріншоти з соціальних мереж не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичний розмір щомісячних витрат на дитину, а також їх регулярність та необхідність у заявленому обсязі. Однак: зазначені документи підтверджують лише окремі разові витрати, а не систематичні щомісячні витрати. Надані платіжні документи: - не містять інформації про джерело походження коштів - не підтверджують, що саме позивач несе ці витрати особисто - відсутні докази, що витрати здійснювались виключно за рахунок позивача.

Також відсутні докази того, що: придбані лікарські засоби фактично використані дитиною,·зазначені препарати застосовувались у заявлених обсягах,·витрати мають системний та щомісячний характер. При цьому сам факт наявності захворювання: не є безумовною підставою для автоматичного прийняття будь-яких витрат у заявленому розмірі без їх належного підтвердження.

Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 211675 грн є необґрунтованими, завищеними та такими, що не відповідають принципам справедливості та співмірності.

Відсутній стабільний дохід, складне матеріальне становище та наявність утриманця (батька-інваліда) свідчать про його об`єктивну неможливість своєчасної сплати аліментів, тобто відсутній ключовий елемент — вина, без якої пеня не підлягає стягненню.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду: суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є явно неспівмірною наслідкам порушення. У даному випадку:·пеня носить каральний характер,·значно перевищує розумні межі, не відповідає реальним можливостям відповідача.

Розрахунок пені, наданий позивачем: здійснений самостійно, не перевірений судом, не підтверджений незалежними розрахунками. При цьому: не враховано платежі, не доведено правильність визначення кількості днів прострочення, не перевірено правильність застосування формули. Таким чином, розрахунок є сумнівним та підлягає перевірці судом.

Позивач вже звертався до суду та рішенням суду від 11.09.2024 року було стягнуто пеню. Таким чином: повторне нарахування пені за суміжні або пов`язані періоди може призводити до подвійної відповідальності, що суперечить принципам справедливості.

У даному випадку пеня є: надмірною, не враховує матеріальне становище відповідача, фактично створює неможливість виконання зобов`язання.

28.04.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено наступне. Позивач не обмежений правом звернення до суду про зміну способу стягнення аліментів, про що Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 р. у справі № 152/100/18 підкреслив: право на зміну способу стягнення аліментів не обмежується одноразовим його використанням. Стороною Позивачки викладено нормативно-правові обґрунтування подання позову саме з таким предметом та способом, а саме “При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі"). Відповідач приховує свої реальні доходи, має постійний заробіток, працює тренером в спортивному клубі, що підтверджують надані скріншоти. Зазначає також той факт, що ОСОБА_2 не вчиняє жодних дій для офіційного працевлаштування з ряду причин, зокрема для того, аби виконавцем не здійснювались відрахування з заробітної плати задля ухилення від сплати аліментів. Суми, які ОСОБА_2 сплачує 2-3 рази на рік не покривають навіть вартість навчальних матеріалів для доньки. Тому всі виправдання, які покладено в основу обґрунтувань відзиву є лише ухиленням від виконання батьківського обов`язку утримувати дитину. За всі роки життя дитини Відповідачем не було добровільно надано жодної допомоги дитині для лікування, чи іншої підтримки фінансової, аби вона мала всі умови для гармонійного розвитку. Наголошує на тому, що відповідач працездатного віку, та має обов`язок з утримання дитини.

Щодо наявності батька-інваліда на утриманні, то зазначає, що група інвалідності згідно пенсійного посвідчення не вказана. Підтвердження того, що батько є інвалідом не надано. в медичній картці хворого вказано місце роботи ОСОБА_6 в ТОВ “Секюрайт” посада охоронець, що вкотре підтверджує те, що Відповідач намагається ввести суд в оману. Наявність пенсійного посвідчення та перебування особи на пенсії за віком не перешкоджає згідно законодавства України можливості особі за бажанням працювати. Вказані медичні документи подано станом на червень 2025 року, які є не актуальними, а свідчать лише про минулі хвороби особи. Про наявність в батька відповідача інвалідності не надано жодних підтверджуючих документів. Так само, як і не надано жодних доказів, що підтверджують дохід батька чи його відсутність. А також твердження сторони про відсутність доходів і одночасне утримання батька та сплати всіх комунальних платежів (про що також відсутні докази) свідчить про явне приховування реального доходу ОСОБА_2 .

Щодо того, чи мають витрати на лікування дитини систематичний характер. За весь час діагнозу дитини Відповідач має можливість ознайомитись з епікризом про діагноз дитини, виписками від лікарів та просто отримати інформацію з Інтернету про перебіг хвороби. Дитина має постійно підтримувати відповідну норму цукру в крові, чому сприяє апарат - помпа, для цього необхідні розхідні матеріали, що регулярно замінюються, а також постійні ліки, про які зазначено в додатках до позову. Прикро, що Відповідач зазначає про усвідомлення наявності в нього обов`язку при цьому систематично від народження дитини його не виконує, а лише користується своїми правами.

Джерела походження коштів це є обставина, що потребує доказування даній справі, мати працює та утримує доньку. Про те, що дані ліки використовуються саме дитиною свідчать виписки від Охмадиту, тому наведені аргументи є недоречними, оскільки мати не має спростовувати відсутність чи наявність в дитини діагнозу, що підтверджений належним чином, а відсутність лікування може призвести до катастрофічних наслідків. Щодо пені, Відповідач не погоджується з нарахуванням пені, однак свого контр розрахунку не надає, Верховний суд в свою чергу наводить формулу для розрахунку пені, яку має обґрунтувати при зверненні з позовом Позивач. Для підтвердження такого розрахунку нею долучено довідку з виконавчої служби. Пеня стягується лише за період, де судом не ухвалювали рішення стосовно вказаного в позові періоді, особа вже була звільнена з під варти. Також наголошує за весь час з 2018 року з розрахунку вбачається при відсутність платежів зі сплати аліментів, лише одиничні випадки з незначними сумами.

Позивач та її представник позов підтримали повністю із підстав викладених у ньому.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві. Окремо наголосив на відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки він на період офіційного працевлаштування писав виконавцю заяву про відрахування усієї суми його заробітку на їх сплату, проте цього зроблено не було не з його вини. Вважає даний позов штучним з метою тиску на нього, щоб позбавити можливості побачень з дитиною.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Охтирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Сумській області.

Факт розірвання шлюбу між сторонами підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 від 05.11.2026 р.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.12.2017 року № 583/3199/17 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття, починаючи стягнення з 17.11.2017 року.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду від 28.01.2019 року № 583/4698/18було змінено спосіб стягуваних з ОСОБА_2 аліментів за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2017 у справі № 583/3199/17 та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, та аліменти сплачувати ОСОБА_1 , починаючи стягувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 14.12.2022 р. позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Змінений розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.12.2017 року на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі по 2500 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили, та аліменти сплачувати матері ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 38761,17 коп. В іншій частині вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання від 08.08.2020 року відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Охтирської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з виписки № 6362 з медичної карти стаціонарного, епікризу, виписного епікризу з медичної карти хворого дитина ОСОБА_3 має діагноз цукровий діабет 1 тип, важка форма, лабільний перебіг, глікемічний контроль оптимальний, хр. Гастродуоденопатія в стадії неповної клініко-лабораторної ремісії, функціональні зміни в серці.

Статус малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як дитини з інвалідністю підтверджується копією відповідного свідоцтва.

Позивачкою надані докази понесення позивачкою витрат на придбання зошитів у сумі 3206,75 грн.

Видатковою накладною № 4 від 24.02.2026 р. та платіжною інструкцією підтверджуються понесені позивачкою витрати на придбання медичних приладів для доньки на загальну суму 16360,00 грн.

Неофіційна трудова діяльність відповідача ОСОБА_2 на посаді тренера в спортивному клубі “Атлант” підтверджується скрін-шотами із сторінки у соціальній мережі під назвою «Кікбоксинг Охтирка с\к Атлант».

У свою чергу відповідачем були надані медичні документи, що підтверджують статус, як стверджує, батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не заперечує інша сторона, як пенсіонера за віком, про наявні у нього захворювання та перенесене лікування.

Також відповідачем додатково суду були надані скріншоти із сайтів з продажу ліків про вартість медичних препаратів, роздрукований скріншот з додатку мобільного телефону про зарахування на картку для виплат 23.07.2026 р. пенсії у су мі 4253,84 грн.

Крім того, відповідач надав копію довідки від 07.02.2023 р. за №30 про те, що він з 23.11.2022 р. працював тренером – викладачем у комунальному позашкільному навчальному закладі «Охтирська дитячо-юнацька спортивна школа» на 0.25 ставки. Також ним була подана копія письмової заяви на ім`я начальника виконавчої служби в якій зазначене прохання проводити стягнення аліментів із його заробітної плати ви вищенаведеним місцем роботи. Заява датована 17.05.2023 р.

За доказами наданими стороною позивача 10.02.2023 р. державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 за місцем його роботи у комунальному позашкільному навчальному закладі «Охтирська дитячо-юнацька спортивна школа», довідку з Банку про визначення боржнику поточного рахунку для здійснення видаткових операцій та постанова державного виконавця від 13.12.2024 р. про зняття арешту із коштів боржника у зв?язку із повторним накладенням.

При вирішенні позову в частині збільшення розміру стягнення аліментів з підстав викладених у позові суд виходить із наступного.

В силу вимог п. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено, або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно роз`яснень викладених в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статей 182-184 СК України, не може обмежуватися.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положенням ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що стягуються з відповідача на утримання малолітньої ОСОБА_3 є недостатнім для забезпечення її належного забезпечення та розвитку. Такі доводи позивачки є слушними та заслуговують на увагу суду, до позову додано належні, допустимі та переконливі докази, якими вони обґрунтовується, які суд приймає до уваги.

Суд враховує, що розмір аліментів в сумі 2500 грн. є недостатнім розміром для належного утримання, виховання та розвитку дитини, враховуючи, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікаря сімейної медицини, є дитиною-інвалідом, постійно потребує лікування та особливого догляду, а тому з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи стан здоров`я дитини, яка потребує постійно підтримуючого лікування, відповідного харчування та уваги, віку дитини, за якого вона потребує збільшення витрат на її навчання та розвиток, вважає справедливим та співмірним визначити розмір аліментів в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття., що відповідатиме інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Суд бере до уваги доводи відповідача про наявність у нього батька пенсійного віку, якому з огляду на вік та стан здоров`я він має надавати матеріальну допомогу. Хоча надані позивачем докази доходів та витрат батька, як-то скріншоти із сайтів та мобільного телефону не є належними. Проте вказана обставина не може бути підставою для відмови у позові в цій частині та залишення визначеного попереднім рішенням суду розміру такого стягнення, адже обов`язок відповідача опікуватись своїм батьком похилого віку не нівелює його зобов`язання перед власною дитиною.

Суд враховує наявність у відповідача заняття у спортивному клубі, з якого він може отримувати дохід. З огляду на його вік та стан здоров`я, відповідач може працювати та належним чином забезпечувати як себе, так і надавати належну матеріальну допомогу своїй доньці.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення пені позивачкою здійснено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, згідно з яким пеня за періодіз 01.06.2024 року по 31 березня 2026 року включно становить 211675,00 грн..

В подальшому стороною позивача суду був поданий уточнений розрахунок, через, як пояснили представник позивача, наявність у попередньому арифметичних помилок. За останнім розрахунком за періодіз 01.06.2024 року по 31 березня 2026 року включно становить 116078,00 грн.

З роз`яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

При цьому, за аналогією із цивільним законодавством у даному випадку слід виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання. У зв`язку з цим на неї покладається тягар доведення протилежного.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасної сплати аліментів за період з 01.06.2024 року по 31 березня 2026 року включно та виникнення заборгованості зі сплати аліментів з незалежних від нього причин. Відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину в розмірі, визначеному судовим рішенням, яке, в силу положень ст. 18 ЦПК України, є обов`язковим для виконання, незалежно від того, чи було воно звернено до примусового виконання, а тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Доводи відповідача про те, що він у травні 2023 р. подав заяву державному виконавцю про перерахунок його заробітку на виконання судового рішення, а остання не звернула її до виконання, що виключає наявність його вини, суд відкидає з огляду на те, що ним не надано доказів того, що він із цього часу продовжував офіційно працювати у зазначеному закладі та існувала об`єктивна можливість виконання судового рішення у такий спосіб. Відповідач також не надав доказів того, що його дохід за офіційним місцем роботи у той період був достатнім хоча б для того, щоб перекривати поточну заборгованість по аліментах за кожен місяць. Крім того, відповідач міг реально контролювати суми заробітку та відрахувань на виконання судового рішення про сплату аліментів на дитину.

Положеннями ст. 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За приписами ст. 195 СК України розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

За приписами ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно вимог ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Системне тлумачення вказаних норм дає підстави дійти висновку, що стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Положеннями СК України не передбачені випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Аналогічних висновків викладений в постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1412.2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Правило ст. 196 СК України про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

На переконання суду позивач довела належними та допустимими доказами умисне ухилення відповідача від примусового виконання у повному обсязі рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, формула має наступний вигляд: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення сплати боргу х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У випадку, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року в справі № 333/6020/16-ц.

Наведений позивачем в позовній заяві розрахунок пені не відображає наявні часткові сплати відповідачем сум аліментів, що зараховувались у відповідний період, суд вважає за доцільне навести власний розрахунок пені.

Судом було досліджено розрахунки заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_2 на виконання рішень судів починаючи із 01.06.2024 року по 31 березня 2026 року включно. Загальний розмір заборгованості по аліментах становить 214461,72 грн., а по червень 2026 р. включно становить 24211,72 грн.

Разом із тим, за період із 01.06.2024 року по 31 березня 2026 року відповідач мав сплатити позивачу 55000 грн., а фактично сплатив 7200 грн. Сукупний розмір заборгованості по аліментах за вказаний період відповідно становить 47800,00 грн.

Враховуючи викладене вище, а також наведений державним виконавцем розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів за спірний період, розрахунок пені за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів необхідно здійснити наступним чином:

2500,00 грн. (заборгованість за червень 2024 року)*1%* 669 (01.06.2024 по 31.03.2026) =11566,10 грн. (але не більше 100% заборгованості - 2500,00 грн.)

2000,00 грн. (заборгованість за липень 2024 року з урахуванням часткової сплати у сумі 500 грн.) 2000,00 *1% *639 дні (01.07.2024 по 31.03.2026)=12780,00 грн (але не більше 100% заборгованості – 2000,00 грн.)

За серпень 2024 р. заборгованість відсутня.

2500,00 грн (заборгованість за вересень 2024 року) 2500,00 *1% *578 днів (з 01.09.2024 по 31.03.2026) =14450,00 грн. (але не більше 100% заборгованості – 2500,00 грн.)

2500,00 грн (заборгованість за жовтень 2024 року 2500,00 * 1% * 547 днів (з 01.10.2024 по 31.03.2026) = 13675.00 грн (але не більше 100% заборгованості – 2500,00 грн.);

2500,00 грн (заборгованість за листопад 2024 року * 1% * 517 днів (з 01.11.24 по 31.03.2026) = 12925,00 грн (але не більше 100% заборгованості – 2500,00 грн.);

2500,00 грн (заборгованість за грудень 2024 року) 2500,00 * 1% * 486 днів (з 01.12.24 по 31.03.2026) = 12150,00 грн; (але не більше 100% заборгованості – 2500,00 грн.);

2500,00 грн (заборгованість за січень 2025 року) * 1% * 455 днів (з 01.01.25 по 31.03.2026) = 11375,00 (але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за лютий 2025 р.) тому 2500,00 * 1% * 425 днів (з 01.02.24 по 31.03.2026) = 10625,00 грн, (але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за березень 2025 року) * 1% * 394 дні (з 01.03.25 по 31.03.2026) = 9850,00 грн,(але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за квітень 2025 року) * 1% * 364 дні (з 01.04.25 по 31.03.2026)= 9100,00 грн,(але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

2000,00 грн. (заборгованість за травень 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 500 грн.) 2000,00 (* 1% * 333 дні (з 01.05.25 по 31.03.2026) = 6660,00 грн, (але не більше 100% заборгованості 2000,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за червень 2025 року) * 1% * 303 дні (з 01.06.25 по 31.03.2026) = 7575,00 грн; (але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

1500,00 грн (заборгованість за липень 2025 року з урахуванням часткової сплати 1000 грн.) * 1% * 272 дні (з 01.07.25 по 31.03.2026) = 4080,00 грн; (але не більше 100% заборгованості 1500,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за серпень 2025 року) * 1% * 241 день (з 01.08.25 по 31.03.2026) = 6025,00 грн; (але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

1800,00 грн (заборгованість за вересень 2025 року з урахуванням часткової сплати 700 грн.) * 1% * 211 днів (з 01.09.25 по 31.03.2026) = 3798,00 грн; (але не більше 100% заборгованості 1800,00 грн);

2000,00 грн. (заборгованість за жовтень 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 500 грн.) 2000,00 (* 1% * 180 днів (з 01.10.25 по 31.03.2026) = 3600,00 грн, (але не більше 100% заборгованості 2000,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за листопад 2025 року) * 1% * 150 днів (з 01.11.25 по 31.03.2026) = 3750,00 грн; (але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

2500,00 грн (заборгованість за грудень 2025 року) * 1% * 119 днів (з 01.12.25 по 31.03.2026) = 2975,00 грн; (але не більше 100% заборгованості 2500,00 грн);

2000,00 грн (заборгованість за січень 2026 року з урахуванням часткової сплати у сумі 500 грн.) * 1% * 88 днів (з 01.01.26 по 31.03.2026) = 1760,00 грн;

2500,00 грн (заборгованість за лютий 2026 року) * 1% * 58 днів (з 01.02.26 по 31.03.2026) = 1450,00 грн

2500,00 грн (заборгованість за березень 2026 року) * 1% * 30 днів (з 01.03.26 по 31.03.2026) = 750,00 грн.

Загальна сума пені становить 45760,00 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, оскільки вона не перевищує вищезазначений сукупний розмір заборгованості по аліментах за вказаний період відповідно, що становить 47800,00 грн..

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ціни позову ставка судового збору обмежується 5 розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16640 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Середня заробітна плата станом на квітень 2026 р. (час звернення до суду із позовом) у Сумській обл. становила 25034 грн. частина від зазначеної суми становить 6258,50 грн.

Різниця між сумами яку має отримати позивач за чинним судовим рішенням, та збільшеною сумою, на яку вона претендує становить 75102,00 грн. (6258,50 грн.Х12) – 30000,00 (2500,00Х12) = 45102,00 грн., що є ціною позову за даною вимогою.

Загальна ціна позову за вимогами позивача становить 116078,00 + 45102,00 = 161180,00 грн.

Вимоги позивача в частині вимоги про збільшення аліментів судом задоволені повністю (45102,00 грн.), а в частині стягнення пені частково на суму - 45760,00 грн. В цілому вимоги задоволені на 90862,00 грн., що становить 56.37%

Оскільки вимоги позивача задоволені на 56.37% і остання звільнена від його сплати при поданні до суду позову, то із відповідача на користь держави слід пропорційно стягнути 1500,79 грн. (2662,40 грн. х 56.37%) судового збору. У іншій частині витрати віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 180, 192, 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 133, 141, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Охтирського міськрайонного суду у справі № 583/286/22, провадження № 2/583/277/22від 14.12.2022 року на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з ОСОБА_2 , аліменти в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили, та аліменти сплачувати матері ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 45760 (сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1500 (одну тисячу п`ятсот гривень) 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко