Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №638/23092/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/23092/24

Провадження № 2/638/949/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Шамраєва М.Є.,

за участі секретаря судового засідання - Пухно М.С.,

представника позивача – Неупокоєвої Н.К.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, який укладений між нею та ОСОБА_2 12 січня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції у Харківській області та складено актовий запис №26, та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння. До того ж, у червні 2020 року відповідач покинув квартиру, забравши всі свою особисті речі та викравши особисті документи позивачки ОСОБА_1 . Вказує, що сторони спільних дітей від шлюбу не мають, разом не проживають, спільне господарство не ведуть.

Ухвалою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Неупокоєва Н.К. про визначення підсудності справи та, у порядку статті 29 ЦПК України, визначено підсудність справи за позовною заявою представника громадянки у країни ОСОБА_1 - адвоката Неупокоєвої Наталії Костянтинівни до громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за Дзержинським районним судом міста Харкова.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено головуючу суддю Аркатову К.В.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та наданий час для усунення недоліків.

11 грудня 2024 року представник позивача через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи направила заяву про усунення недоліків на виконання вищевказаної ухвали.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 01 квітня 2025 року, у зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_3 зі штату Дзержинського районного суду міста Харкова з посади судді у зв`язку зі звільненням, призначено повторний автоматичний розподіл справи №638/23092/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року, визначено головуючого суддю Шамраєва М.Є.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 22 липня 2025 року постановлено звернутися до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу судових документів, його опитування з питань, визначених судом, прийняття від нього відзиву та інших документів, витребування копії паспорта, зобов`язано позивача надати нотаріально засвідчені переклади вказаних документів німецькою мовою, а також зупинено провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина.

22 липня 2026 року на виконання зазначеної ухвали було складено та направлено на адресу Федерального міністерства Юстиції та захисту прав споживачів Прохання про вручення за кордоном судових документів та долучено копію ухвали про відкриття провадження по справі, копію ухвали від 07.04.2025 р., копію ухвали від 22.07.2026 р., витяг із законодавства України про зміст прав та обов`язків, повідомлення про дату судового засідання – для належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 .

18 березня 2026 року представник позивача через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи направила клопотання про долучення доказів, в якому остання просить долучити до матеріалів справи докази відправлення листа до Вищого регіонального суду Дюссельдорфу та трекінг відправлення станом на 17 березня 2026 року, у відповідності до якого поштове відправлення прибуло на пункт самовивозу (отримувачем).

03 липня 2026 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов лист Керівника служби розгляду звернень та надання інформації (на правах відділу) Касаційного цивільного суду, ОСОБА_4 , з проханням приєднати до матеріалів справи документи, які надійшли з посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні (вх №1132/0/215-26 від 10 червня 2026 року) про вручення відповідних документів громадянину Німеччини ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити й розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» українською та німецькою мовами, направлення процесуальних документів на відому адресу електронної пошти відповідача, а також звернення до компетентного Центрального органу із судовим дорученням про вручення документів відповідно до Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів. Натомість, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчиненої у Гаазі 15 листопада 1965 р. суд надіслав відповідачу судові документи (копію позовної заяви з додатками повідомлення про дати судових засідань) поштою.

Зазначене поштове відправлення було вручене уповноваженій на одержання кореспонденції особі 24.03.2026 року.

Згідно із ст. 1 «Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, яка набула чинності для України 1 грудня 2001 року, така Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

За ст. 2 Конвенції 1965 року кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень ст. 3-6.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) вказав, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши доводи позовної заяви проаналізувавши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд, приходить до наступного.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 12 січня 2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 12 січня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції у Харківській області складено актовий запис № 26.

З доводів позивача, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя у них з відповідачем не склалось, примирення між ними неможливе.

Згідно ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.

При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Спільне сімейне життя подружжя не склалось через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу до суду не надано та судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім`ї виключається, тому шлюб між ними має бути розірваний.

За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останньою судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 206, 259, 260, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104, 110-112 СК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 січня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 26.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , мансардний поверх.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційна картка НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , мансардний поверх.

Суддя М.Є. Шамраєв