Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №396/1894/25 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1894/25

Провадження № 2/396/91/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.07.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Трохимчук Я.О.,

за участі представника позивача - адвоката Дем"яненко К.О., представника відповідача - адвоката Ковальчук А.С.,

розглянувши під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу №396/1894/25 за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Дем`яненко Ксенія Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Полякова Наталя Василівна про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача в інтересах позивача звернулася до суду з позовом про усунення від права на спадкування майна. Представник позивача обгрунтовує позовні вимоги наступним: ОСОБА_3 , який є батьком позивача та відповідача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 після тяжкої хвороби – ішемічний інфаркт лівої півкулі головного мозку та лівої півкулі мозочка. Після його смерті відкрилася спадщина – будинок АДРЕСА_1 та земельний пай розміром 4, 49 га, що перебуває у колективній власності КСП «Нива» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області. За життя ОСОБА_3 заповіту не складав. Позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та дізнався, що відповідач також звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач ухилявся та відмовлявся від надання допомоги спадкодавцю, знаючи та розуміючи, що батько перебував у безпорадному стані і потребував такої допомоги в силу свого похилого віку та стану здоров`я. Крім того, відповідач вчиняв протиправні дії відносно до батька, знущався з нього фізично та морально. Відповідач не цікавився здоров`ям батька, не поважав його та не піклувався про нього, не надавав матеріальної допомоги та моральної підтримки. Позивач змушений був піклуватися про батька один. Жодного разу за всі роки відповідач не надав допомоги батьку, не цікавився його життям та здоров`ям. Батько хворів з лютого 2024 року, позивач здійснив поховання батька, участі у якому відповідач не приймав. Посилаючись на норму ч. 5 ст. 1224 ЦК України, позивач вважає, що ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, який через хворобу був у безпорадному стані, є підставою для усунення його від права на спадкування за законом.

Представник відповідача скерувала до суду відзив, відповідно до якого, відповідач позовні вимоги не визнав, вказав що мав з батьком нормальні відносини, батько дійсно хворів, але фінансової підтримки не потребував, оскільки був заможною людиною; після смерті батька пропонував брату (позивачу по справі) фінансову допомогу, який повідомив, що "батько залишив після себе скільки грошей, що йому вистачить надовго". Відтак, прохав у позові відмовити.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили суд його задовольнити по мотивам викладеним в позові.

Представник відповідача підтримала заперечення позову, викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа нотаріус Полякова Н.В. в судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Свідок ОСОБА_4 під час судового розгляду пояснила, що померлий ОСОБА_3 був її двоюрідним братом, вона бачила останнього та той розповідав їй що спілкувався з сином ОСОБА_5 та сина дочкою ОСОБА_6 . Також казав, що все майно хотів залишити саме сину ОСОБА_5 . Також вказала, що син ОСОБА_3 . ОСОБА_5 навіть не прийшов на похорон батька.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що добре спілкувався з померлим ОСОБА_7 , який йому розповідав, що має дочку в росії та двох синів, говорив, що планує хату і все майно залишити сину ОСОБА_5 . Також пояснив, що ОСОБА_1 (позивач по справі) весь час піклувався про батька, а іншого сина ОСОБА_3 - ОСОБА_8 біля батька не бачив.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює фельдшером та надавав медичну допомогу ОСОБА_3 , до якого викликали "швидку допомогу". Бачив при цьому сина ОСОБА_10 з дружиною.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що покійний ОСОБА_3 є її дядьком . Вони часто святкували дні народження, при цьому був дядько, який спілкувався з сином ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що є родичем померлого ОСОБА_3 . Зазначив, що ОСОБА_3 сам себе обслуговував, нікого не допускав до роботи у нього. Також пояснив, що він разом з ОСОБА_3 їздили зустрічати ОСОБА_13 в аеропорт.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_14 пояснила, що їй ОСОБА_15 казав, що батько має гроші, достаток, тож йому нічого не треба та розраховує лише на себе.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_16 пояснила що є матір"ю позивача та відповідача та колишньою дружиною померлого ОСОБА_3 вказала, що їй відомо, що ОСОБА_3 хворів менше місяця, перебував в лікарні в м. Кропивницький, син ОСОБА_15 говорив їй про необхідність лікування батька,, знає що ОСОБА_3 їздив з лікарні електричкою. Також зазначила, що між її синами відносини погіршилися останнім часом, до цього відносини були нормальними.

Дослідивши надані сторонами докази, вислухавши сторони, свідків, суд дійшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років. (а.с.16).

За життя ОСОБА_3 мав право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) розміром 4, 49 га, що перебуває у колективній власності КСП «Нива» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, відповідно до сертифікату серії РН № 9406549. (а.с.19, 20, 22-23)

Внаслідок смерті особи, за положеннями ст. 1220 ЦК України, відкривається спадщина.

Тому, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все його майно, у тому числі на зазначений житловий будинок та на право на земельну частку (пай).

З матеріалів спадкової справи № 44/25 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_3 за життя заповіт не склав, з заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякової Н.В. звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – сини померлого ОСОБА_3 (позивач та відповідач по справі). (а. с. 127-156).

Таким чином з заявами про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 звернулись двоє спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Сторони визнають і не заперечують родинні відносини сторін, що також підтверджується копіями свідоцтв про народження позивача та відповідача, ОСОБА_3 зазначений їх батьком.

Згідно із частиною 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина 5 статті 1224 ЦК України).

Правило частини 5 статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги саме від спадкоємця-відповідача, за умови отримання її від інших осіб, чи мав цей спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.

При вирішенні таких спорів підлягають з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

У постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі №404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) сформульовано висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.

При цьому необхідно враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її нагальну необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц (провадження № 61-18578св18) зазначив, що безпорадним станом спадкодавця є такий стан, під час перебування у якому особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування; він викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Безпорадний стан необхідно доводити відповідними записами у медичних документах.

Таким чином, суд при вирішенні спору про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 766/14057/17 (провадження № 61-6003св21), від 19 травня 2022 року у справі № 132/2991/20 (провадження № 61-9112св21), від 31 травня 2022 року у справі № 308/4006/18 (провадження № 61-21065св21), від 31 січня 2023 року у справі № 467/350/21 (провадження № 61-19847св21), від 26 квітня 2023 року у справі № 127/28690/21 (провадження № 61-2205св23).

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

При зверненні із позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_3 потребував допомогу через хворобу та ОСОБА_2 таку допомогу не надавав.

Разом з цим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами та судом не встановлено, як тієї обставини, що померлий ОСОБА_3 звертався до відповідача ОСОБА_2 з проханням про надання йому будь-якої допомоги - медичної, матеріальної, тощо, так і того що відповідач ОСОБА_2 навмисно відмовлявся чи уникав надавати підтримку та таку допомогу спадкодавцю на його вимогу.

В судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцю, а саме винної поведінки, яка б свідчила, що відповідач мав можливість виконувати обов`язок щодо допомоги спадкодавцю, але не вчиняв необхідних дій для цього. Не доведено потреби ОСОБА_3 в отриманні допомоги саме від відповідача ОСОБА_2 , який проживав окремо.

Також, суду не надано достатніх та належних доказів того, що померлий ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані і потребував у зв`язку з цим від відповідача будь-якої допомоги.

Обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких можливо було усунути від спадкування ОСОБА_2 з підстав, передбачених частиною 5 статті 1224 ЦК України.

При цьому суд враховує, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до виписки № 1280 із медичної карти хворого ОСОБА_3 , останній перебував на лікуванні у стаціонарі з 14.04.2025 року по 16.04.2025 року з діагнозом, зокрема, атеросклеротичний кардіосклероз; післяінфарктна аневризма ЛІІІ; стенозуючий атеросклероз коронарних артерій; гіпертонічна хвороба стадія Ш; двобічний гідроторакс; легенева гіпертенезія 2 ступеню. В анамнезі захворювання – гіпертонія тривало, погіршення стану 3 дні тому, звернувся до лікарні. Виписка за вимогою в стабільному стані.(а.с.30)

Таким чином, у доданих позивачем медичних документах відсутні дані, що ОСОБА_2 мав групу інвалідності, потребував стороннього догляду у зв`язку із захворюванням чи перебував у безпорадному стані.

Отже, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 1224 ч.5, 1262 ЦК України, ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Дем`яненко Ксенія Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Полякова Наталя Василівна про усунення від права на спадкування - відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлений 31.07.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. С. Цесельська