Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 30 липня 2026 р.
Справа: №686/8654/25
Суддя: Тесленко І. О.
Справа №686/8654/25
Провадження №2/760/1708/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» липня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С. П., Бебешка Д. С., Верганівського Б. І.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
05 травня 2025 року до Солом`янського районного суду міста Києва на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2025 року, надійшли матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2021 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір AN3XCT155101177365, щодо надання останній кредиту в розмірі 84100.00 грн. строком на 64 місяців (тобто до 08.01.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 50.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта), ліміт цього договору: 84100.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 08.01.2027 року, терміном на 64 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 50.00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн. Станом на 31.03.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 128882.69 грн., яка складається з: 78726.76 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 50155.93 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами., 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Також зазначав, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Зазначав, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то варто зазначити, що відповідач (підписавши Анкету-Заяві про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п. 1.1.3.2.9: 1.1.3.2.9. Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався Клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу "on-line" в мобільному додатку, авторизація за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації. При цьому, в даних Умовах та правилах умови комунікації Банку з Клієнтом за допомогою SMS-повідомлень, SMS-паролів, SMS-підтверджень означають, в тому числі використання повідомлень у додатку. Механізм отримання згоди від Клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля наступний: Банк генерує OTP-пароль і відправляє його Клієнту в тілі SMS-повідомлення/повідомлення мобільного додатку є зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися. Для підтвердження згоди, Клієнт передає отриманий OTP-пароль у відповідному SMS-повідомленні/повідомленні мобільного додатку або шляхом введення цього пароля у відповідному рядку використовуваного сервісу. У разі збігу пароля з відправленим Клієнту, банк перевіряє номер мобільного телефону Клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі ABank24 і / або MobileBanking. У разі, якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону клієнта, вважається, що Клієнт прийняв умови публічного договору, розміщеного у відповідному розділі цих Умов і правил, згідно якого клієнту надаватимуться витребувані ним послуги. Сторони визнають співпавший ОТР-пароль електронним підписом клієнта. При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування банкомат, термінал самообслуговування, на сайті https://a24.a-bank.com.ua, виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта. З врахуванням наведеного просив стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № AN3XCT155101177365 від 09.09.2021 року у розмірі 128882.69 грн. станом на 31.03.2025 року, яка складається з наступного: - 78726.76 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 50155.93 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.; - 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією.; - 0 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
20 червня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді по реєстру 24 червня 2025 року.
Ухвалою від 18 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
22 липня 2025 року на виконання ухвали від 18 липня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
09 лютого 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним. Ознайомившись зі змістом позовної заяви, вважає, що позовні вимоги АТ АКЦЕНТ- БАНК не підлягають задоволенню з наступних підстав: Щодо вимог про стягнення коштів за тілом кредиту. Відповідач, імовірно, отримав грошові кошти за договором, але, в силу свого стану здоров`я, перенесеннего інсульту в жовтні 2019 року, наявність на цей момент встановлених діагнозів, пов`язаних з когнітивними здібностями, а саме: лакунарна хвороба мозку з когнітивним дефіцитом, енцефелопатія, хвороба Бінсвангера, Паркінсона, деменція, що підтверджуються наявними у матеріалах справи медичні виписками та свідчать про явні когнітивні порушення, проблеми з мисленням, увагою, мовою, рухами, не міг усвідомлювати суті зобов`язань - суму повернення, процентну ставку. Незважаючи на очевидні ознаки хвороби менеджер банку при підписанні кредитного договору, проігнорував їх, з метою виконання планів продаж, запропонував саме цей кредитний договір з кабальними умовами та процентною ставкою у 50 відсотків, що набагато більше ніж середня процентна ставка, яка надавалася банками в серпні, вересні 2021 року, близько 30 відсотків річних і вважалася стабільно високою, згідно з даними Національного банку України, що лише підтверджує недобросовісність позивача. Також звертав увагу суду що при підписанні кредитного договору за допомогою смс повідомлень на кнопковий телефон відповідача, який не міг в силу своїх когнітивних розладів, самостійно, без сторонньої допомоги, керувати кнопками телефону, саме менеджер банку, який запропонував цей кредит і допоміг його отримати, несе відповідальність за шахрайські дії. Також позивач недобросовісно при подачі позову не врахував, що відповідач сплатив тіло кредиту у розмірі 50 000 тисяч гривень та заявив вимогу щодо повного стягнення 84 100 грн. Процентна ставка встановлена у договорі у розмірі 50% річних є надто великою, кабальною та такою, що ставить споживача у скрутне фінансове становище так як він є особою із інвалідністю (інвалід війни 2 гр.), паспорт споживчого кредиту який є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом відсутній у матеріалах справи оскільки позивач не ознайомив його. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі №393/126/20. В Паспорті споживчого кредиту вказано: «Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо». У розділі 4 даного паспорта Споживчого кредиту за програмою Кредитна картка зазначено, що: ... Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Крім того, Паспорт споживчого кредиту містить лише узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, умови якого залежать від проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Сам термін «Паспорт споживчого кредиту» випливає зі змісту Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, які відповідачем не підписані, а тому не можуть свідчити про узгодження цих умов кредитного договору між сторонами, що вимагає положення статей 3, 627 ЦК України. З цього приводу наданий правовий висновок Верховним Судом у постанові від 18.11.2020 року у справі №313/346/20-ц, провадження №61- 14573св20. Анкета-заява від 07.06.2021, яка підписана відповідачем, не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в цій заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, процентної ставки, строку повернення кредиту та інші істотні умови. У паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо, у зв`язку з чим цей паспорт не можна вважати складовою кредитного договору від 10 жовтня 2021 року. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Отже, наданий банком паспорт споживчого кредиту не може вважатися погодженням позичальником договору кредитування, так як лише засвідчує виконання позивачем свого обов`язку у розумінні статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 9 Закону України «Про споживче кредитування». З врахуванням наведеного просив прийняти рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі.
18 лютого 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована наступним. Відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг, приєднавшись до них та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до Умов та Правил, викладеними на сайті Банку. 09.09.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір AN3XCT155101177365, щодо надання останній кредиту в розмірі 84100.00 грн. строком на 64 місяців (тобто до 08.01.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 50.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). У разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то варто зазначити, що відповідач (підписавши Анкету-Заяві про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п. 1.1.3.2.9: 1.1.3.2.9. Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався Клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу 'on-line' в мобільному додатку, авторизація за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах ; інші засоби комунікації. При цьому, в даних Умовах та правилах умови комунікації Банку з Клієнтом за допомогою SMS-повідомлень, SMS-паролів, SMS-підтверджень означають, в тому числі використання повідомлень у додатку. Механізм отримання згоди від Клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля наступний: Банк генерує OTP-пароль і відправляє його Клієнту в тілі SMS-повідомлення/ повідомлення мобільного додатку з зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися. Для підтвердження згоди, Клієнт передає отриманий OTP-пароль у відповідному SMS-повідомленні/ повідомленні мобільного додатку або шляхом введення цього пароля у відповідному рядку використовуваного сервісу. У разі збігу пароля з відправленим Клієнту, банк перевіряє номер мобільного телефону Клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі ABank24 і / або MobileBanking. У разі, якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону клієнта, вважається, що Клієнт прийняв умови публічного договору, розміщеного у відповідному розділі цих Умов і правил, згідно якого клієнту надаватимуться витребувані ним послуги. Сторони визнають співпавший ОТР - пароль електронним підписом клієнта. При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування банкомат, термінал самообслуговування, на сайті https://a24.a-bank.com.ua, виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта. Додана додатком до позову Виписка по рахунку Відповідача підтверджує погашення. Надані позивачем виписки по рахункам позичальника по даній справі повністю відповідають вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять абсолютно всі необхідні реквізити та відповідно є належними та допустимими доказами по справі. Також виписки по рахункам та розрахунок заборгованості свідчить про тривале виконання зобов`язань за Кредитним договором Позичальником і активне користування Кредитом, що вчергове підтверджує отримання Позичальником кредиту та наявну заборгованість. Також на підтвердження перерахування Відповідачу кредитних коштів до позову було додано меморіальний ордер зі зазначенням відповідної суми кредиту, яка була перерахована Відповідачу, тому доводи Відповідача що таких доказів не надано є безпідставні. Також звертали увагу, що в Заяві Клієнта No AN3XCT155101177365 від 09.09.2021 року зазначено номер картки клієнта на який було зараховано кошти кредиту (Додатково надали виписку по картці НОМЕР_1 , з якої, крім надходження кредитних коштів на картку, також вбачається і їх використання). Також надали меморіальний ордер на підтвердження зарахування кредитних коштів на зазначену вище картку. Між сторонами було укладено кредитний договір і в даному випадку застосовуються умови кредитного договору. Так, перед отриманням кредиту відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, в п.6 (Додаткові умови) якого було зазначено наступне «В разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку Заборгованості, що виникла при користуванні Клієнтом Послугою "Швидка готівка".». З врахуванням наведеного просив задовольнити позовні вимоги АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві міститься клопотання в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Представник відповідача який діє на підставі довіреності - ОСОБА_2, в судове засідання з`явилась, проти задоволення позову заперечувала з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву. Також зазначала, що у випадку якщо суд прийде до висновку щодо неможливості повної відмови банку у задоволенні позову, застосувати наслідки порушення банком та повністю відмовити у стягненні відсотків, прихованих комісій, штрафів, зменшивши вимоги до фактично отриманого тіла кредиту, визначеного на підставі банківських випиок як суми, що видана через касу готівки у розмірі 69 940 гривень за вирахуванням вже сплачених відповідачем 50 000,00 гривень, що становить 19 940,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно - процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 07 червня 2021 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» (а. с. 10).
Водночас відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
09 вересня 2021 року сторони уклали кредитний договір № AN3XCT155101177365 в якому відповідач просив надати йому кредит за послугою «Швидка готівка» на наступних умовах: вид кредиту - послуга «Швидка готівка»; тип кредиту - строковий; мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту - 84 100,00 грн.; строк кредиту - 60 місяців; процентна ставка - 50% на рік; розмір щомісячного платежу - 3 875,60 грн. (а. с. 13 - 15).
Як вбачається з меморіального ордеру від 09.09.2021 року позивач перерахував на користь відповідача 84 100,00 грн., відповідно до умов кредитного договору № AN3XCT155101177365 (а. с. 19).
Відповідно до розрахунку, наданого АТ «А-Банк», заборгованість за договором №AN3XCT155101177365 від 09 вересня 2021 року станом на 31.03.2025 року складає 128 882,69 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредитом 78 726,75 грн., заборгованість за процентами 50 155,93 грн. (а. с. 16 - 18).
Судом також досліджено виписку по кредиту від 31 березня 2025 року надану позивачем (а. с. 20 - 23), паспорт громадянина України ОСОБА_1 (а. с. 25 - 29), виписку № 2144 з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 (а. с. 90 - 92), виписний епікриз з медичної карти амбулаторного хворого №2994 відповідача (а. с. 93 - 98), посвідчення особи з інвалідністю 2 групи ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 виданого 12 січня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Згідно із частиною першою ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII (у редакції, чинній на час укладання кредитного договору), договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.
Також одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно з якою особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Судом встановлено, що 09 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №AN3XCT155101177365.
Факт укладення кредитного договору підтверджується поданими позивачем Анкетою-заявою, Заявою клієнта, графіком погашення кредиту, паспортом споживчого кредиту, меморіальним ордером про видачу кредитних коштів, виписками по рахунку та іншими письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи.
Наданими позивачем виписками по рахунку також підтверджується зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, а також їх подальше використання останнім. Крім того, виписки свідчать про здійснення відповідачем протягом тривалого часу платежів на виконання умов кредитного договору, що підтверджує як факт отримання кредитних коштів, так і визнання ним існування кредитних правовідносин.
Посилання відповідача на те, що кредитний договір фактично не був ним погоджений, або що він не усвідомлював його умов, суд оцінює критично.
Так, відповідач стверджує, що на момент укладення кредитного договору мав тяжкі захворювання, пов`язані із когнітивними порушеннями, внаслідок чого не міг усвідомлювати зміст своїх дій та належним чином оцінити умови кредитування.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що станом саме на 09 вересня 2021 року відповідач був визнаний у встановленому законом порядку недієздатним чи обмежено дієздатним, перебував під опікою або піклуванням чи не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Надані відповідачем медичні документи лише підтверджують наявність у нього певних захворювань, однак самі по собі не свідчать про відсутність у нього цивільної дієздатності або неможливість укладати цивільно-правові договори. При цьому будь-яких судових рішень про визнання відповідача недієздатним чи обмежено дієздатним, а також висновків судово-психіатричної експертизи щодо його психічного стану на момент укладення кредитного договору матеріали справи не містять.
Крім того, доказів визнання вказаного договору недійсним матеріали справи не містять, а тому зазначені доводи не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заявленого позову.
Суд також відхиляє доводи відповідача про недобросовісність працівника банку під час укладення кредитного договору та нібито здійснення ним шахрайських дій.
Такі твердження ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не підтверджені жодними належними й допустимими доказами. Доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявами про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, відкриття кримінального провадження або встановлення відповідних обставин компетентними органами суду не надано.
Не заслуговують на увагу й доводи відповідача про те, що використання одноразових ОТР-паролів при оформленні кредиту свідчить про відсутність його волевиявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, погодився із використанням банком одноразових ОТР-паролів як електронного підпису під час укладення договорів та вчинення інших банківських операцій. Порядок використання такого способу підтвердження волевиявлення був визначений Умовами та Правилами надання банківських послуг, із якими відповідач погодився при укладенні договору.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Матеріали справи не містять належних доказів того, що кредитний договір був укладений під впливом насильства, обману, тяжких обставин чи інших підстав, передбачених законом для визнання правочину недійсним.
Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідно до положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Згідно зі ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого овердрафту), оплатити винагороду банку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (стаття 530 ЦПК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов`язання відповідач за договором № AN3XCT155101177365 від 09 вересня 2021 року, укладеним між останнім та банком, у повному обсязі не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 128 882,69 грн.
Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6005315474379 від 31.03.2025, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 50).
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 12 січня 2024 року Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, однак відповідач є особою з інвалідністю II групи та відповідно до закону звільнений від сплати судового збору, підстав для стягнення з нього на користь позивача судового збору немає.
За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн., підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76 - 81, 89, 95, 133, 141, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № AN3XCT155101177365 від 09 вересня 2021 року у розмірі 128 882,69 гривень.
Компенсувати Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплаченого згідно з платіжним дорученням №6005315474379 від 31 березня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І. О. Тесленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua