Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №759/17425/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17425/26

пр. № 1-кп/759/1555/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100080000724 від 21.03.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, такого, що має середню спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 о 07 год. 27 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 67-В, внаслідок необережності заподіяв ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.

18.03.2026 о 07 год. 24 хв. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», номерний знак НОМЕР_1 , заїхав на територію ЖК «Нивки Парк», що за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 67-В. В цей час назустріч ОСОБА_3 рухався автомобіль «RENAULT GRAND», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . Надалі між водіями вищевказаних транспортних засобів виникла конфліктна ситуація, обумовлена неможливості одночасного роз`їзду транспортних засобів на вузькій ділянці проїзної частини.

О 07 год. 25 хв. 18.03.2026 ОСОБА_3 вийшов із належного йому автомобіля та направився у бік автомобіля ОСОБА_5 . Надалі ОСОБА_3 відкрив праві пасажирські двері транспортного засобу «RENAULT GRAND», номерний знак НОМЕР_2 , та почав провокувати конфлікт із ОСОБА_5 , нецензурно виражатися у бік останнього.

О 07 год. 27 хв. 18.03.2026 ОСОБА_5 вийшов із транспортного засобу та направився у бік ОСОБА_3 , на що останній, продовжуючи перебувати за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 67-В, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча в обстановці, яка склалась, повинен був та міг їх передбачити, руками здійснив поштовх в грудну клітину ОСОБА_5 , від чого останній не втримав рівновагу та впав із висоти власного зросту, вдарившись при цьому задньою поверхнею лівого плеча об бетонний квітник, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма лівого плечового суглобу: синець на задній поверхні лівого плечового суглобу; розрив акроміально-ключичного з`єднання; розрив дистального відділу сухожилка надостьового м`язу; частковий розрив сухожилка підлопаткового м`язу; теносиновіт (запалення сухожилка та оболонки сухожилка) довгої голівки біцепса; суботальний розрив клювовидно-плечової, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що конфлікт виник на ділянці дороги, де організовано односторонній рух, у зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_5 керував транспортним засобом з порушенням Правил дорожнього руху. ОСОБА_3 підтвердив, що під час конфлікту він відштовхнув від себе потерпілого, в результаті чого той впав, отримавши тілесні ушкодження. Водночас обвинувачений зазначив, що зробив належні висновки із тієї ситуації.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми діями, які виразилися в необережному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, спричиненому ОСОБА_5 , ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває під наглядом лікаря-психіатра, однак перебував у стані осудності на момент вчинення кримінального правопорушення та розгляду кримінального провадження судом, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставинами, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Беручи до уваги наведене та враховуючи думку потерпілого, який поклався на розсуд суду у питанні призначення покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ст. 128 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , його вік та відсутність судимості, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від покарання з випробуванням та покладає на обвинуваченого обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався, процесуальні витрати відсутні.

Суд не вбачає підстав для застосовування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили до обвинуваченого ОСОБА_3 , який належним чином виконував процесуальні обов`язки під час провадження в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строктривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7