Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №758/1534/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1534/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,

учасники справи не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду із позовом до відповідача у якому просить розірвати шлюб, який укладений між сторонами 23 січня 1997 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського р-ну м. Києва та складено відповідний актовий запис №64.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач та відповідач мають протилежні погляди на сімейне життя. Сторони тривалий час разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Від шлюбу сторони мають доньку, яка досягла повноліття. Просить позов задовольнити повністю у відповідності до ст. 110 Сімейного кодексу України.

02 лютого 2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивачем подано заяву до суду в якій просить позов задовольнити в повному обсязі та проводити розгляд справи без присутності позивача.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову та просить відмовити у задоволенні такого. Також разом з відзивом звернувся до суду з клопотанням про надання строку на примирення тривалістю шість місяців.

23 березня 2026 року ухвалою суду клопотання відповідача про надання строку для примирення задоволено частково та надано термін для примирення строком на чотири місяці.

23 липня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява в якій вказує на те, що сторони до примирення не дійшли та просить розгляну справу та розірвати укладений шлюб. Просила розгляд справи проводити у її відсутність.

23 липня 2026 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 23 січня 1997 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського р-ну м. Києва, про що складено відповідний актовий запис №64, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини та спір виник щодо відносин, які врегульовані нормами глави 11 (припинення шлюбу), зокрема статті 112 Сімейного кодексу України.

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Так, ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

За таких обставин суд прийшов до переконання, що оскільки позов про розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також враховуючи добровільність визнання відповідачем обставин, які стосуються вимоги про розірвання шлюбу, у відповідності до вимог ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку, що формально існуючий шлюб необхідно розірвати, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам одному із подружжя - позивачу, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.

Разом із тим, суд застосовує спеціальну норму, які міститься у частині 2 статті 112 Сімейного кодексу України, беручи до уваги загальні норми права, на які посилалась позивач у позовній заяві, що містяться у ст. ст. 105, 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн, що підтверджено платіжним документом, який міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений між сторонами 23 січня 1997 року та зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва, про що складено відповідний актовий запис за № 64.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. І. Якимець