Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №758/7202/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7202/26

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупини Ю.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2026 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів у твердій грошовій формі на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Вимоги позовної заяви обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_5 від відповідача ОСОБА_4 , не перебуваючи у офіційному шлюбі. Після чого, 29.06.2024 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем, однак сімейне життя у них не склалось.

Внаслідок чого, 24.09.2024 року шлюб між сторонами було розірвано. Дитина залишилась проживати з матір`ю - позивачкою у справі.

19.04.2025 року ОСОБА_4 виявив бажання визнати батьківство через ДРАЦС, у зв`язку з чим позивачка та відповідач подали спільну заяву та отримали нове свідоцтво про народження доньки ОСОБА_5 .

У позовній заяві позивачка зазначає, що після розірвання шлюбу батько дитини ухиляється від утримання дитини, тим самим порушуючи свої батьківські обов`язки.

Зазначає, що дитина проживає разом з нею і весь основний тягар утримання дитини покладено виключно на неї. На підтвердження факту понесених витрат та необхідного рівня утримання дитини до позовної заяви додає виписку витрат на утримання дитини з грудня 2025 року по 19 березня 2026 року. Згідно з цією випискою щомісячні витрати становлять 25 000, 00 гривень. Вказує, що відповідач надає лише незначну матеріальну допомогу, яка не покриває навіть половини витрат.

Зважаючи на те, що обидва з батьків зобов`язані нести витрати по утриманню дитини, посилаючись на те, що їй самостійно важко утримувати дитину, а батько дитини здоровий і працездатний та може сплачувати аліменти у розмірі 15 000,00 грн., позивачка звернулися з даним позовом до суду, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 15 000, 00 грн. щомісячно.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року. було відкрито спрощене провадження у справі.

27 травня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов Відзив. У відзиві сторона відповідача визнає позовні вимоги частково, посилаючись на те, що позивачка проживає у квартирі разом із спільною донькою та дитиною від першого шлюбу позивача. Так, у наданій виписці позивачки відносно витрат на спільну дитину вказано розмір 25 000,00 грн. щомісячно. Однак, серед витрат за наданою випискою по банківським карткам позивача наявні витрати, зокрема, на такі товари та послуги як сервіс «OЛХ», будівельний супермаркет «Епіцентр», «Леура Мерлен», «Нова пошта», магазин косметики «Ева», магазин алкогольної продукції «Бадьорий», магазини з продажу тютюнових та алкогольних виробів як-от «Тютюновий кіоск», «Тютюн та напої», «Горілочка та тютюн», а також кава в кафе та кав`ярнях, виготовлення ключів, послуги таксі, послуги ксерокопіювання. Відповідач зазначає, що вищеперелічені витрати не можна віднести до цільових витрат на дитину ОСОБА_5 . Крім того, із наданої виписки не можливо встановити зміст чеків та квитанцій, не можна прийти до висновку на які саме товари та продукти витрачались ці кошти та чи призначені вони для ОСОБА_6 . Крім того, відповідач зауважує, що крім спільної доньки за рахунок вказаних 25 000,00 грн. також утримується син позивачки від першого шлюбу на ім`я ОСОБА_7 . Також у виписці вказані значні відрахування за комунальні послуги, але окрім спільної доньки сторін по справі, даними комунальними послугами також користується позивачка та її син.

Крім того, у відзиві посилався на те, що на підставі свого статусу учасника бойойвих дій як батько дитини влаштував доньку безоплатно до дошкільної установи, яку дитина регулярно відвідує.

Вказує, що у позовній заяві позивачка зазначає, що він є працездатною особою працездатного віку та немає обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому працювати та отримувати дохід, що не зовсім відповідає дійсності. Так, в лютому 2022 року відповідач з моменту повномаштабного вторгнення перебував на службі у ЗСУ та вподальшому звільнився на підставі отриманих поранень, травм та інвалідності в кінці червня 2025 року. З моменту звільнення з військової служби отримує пенсію по інвалідності та соціальні виплати, що становить 11 255,50 грн. на місяць. Інших доходів ОСОБА_4 наразі немає.

На підставі вищевикладеного, відповідач частково визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів у розмірі 2 850,00 грн на місяць.

27 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшла Відповідь на Відзив, в якій представник не погоджується із доводами наведеними у відзиві, зважаючи на наступне. Відповідач у відзиві вказав, що погоджується сплачувати 2 850,00 грн. на місяць, отже, вважає, що для утримання дитини достатньо 5 700, 00 грн. на місяць. Однак, такої суми не достатньо для забезпечення повноцінного харчування дитини, купівлю одягу, іграшок, гігєнічних засобів. На ці кошти можливо купити лише основні продукти харчування для дитини. Відповідач ретельно проаналізував виписку із банку позички та акцентував увагу на витратах як сервіс «ОЛХ», магазин «Ева», магазини з продажу переважно тютюнових та алкогольних виробів, як «Бадьорий. Втім, сторона позивача зазначає, що виписка по банківській карті відображає всі витрати, але не показує витрати здійснені готівкою. Щодо вищеперелічених магазинів, представник зазначає, що в магазині «Бадьорий» продається не лише алкогольна продукція, а й продукти харчування, витрати на «ОЛХ» та нової пошти пов`язані з утриманням дитини для задоволення потреб в одязі, взутті та велосипеді. Щодо магазину косметика «Ева», вказує, що в ньому продається не лише косметика, а й гігієнічні засоби такі як: пральні порошки, мило, шампуні, дитячі креми та інше. Відповідач стверджував у відзиві, що він приймає участь в утриманні дитини, проте жодного доказу не надав. Крім того, представник звертав увагу на кошти необхідні для лікування дитини. Так, за лікування доньки у стоматолога позивачка сплатила 4 0850,00 грн та окрім того, за рекомендацією лікаря має купити зубну щітку вартістю 1500,00 грн. Також, позивачкою сплачено за лабораторні дослідження 1 190,00 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що він на підставі свого статусу учасника бойових дій як батько дитини влаштував її безоплатно до дошкільної установи, звернув увагу, що позивачка вносить плату за харчування в сумі 971,62 грн.

У судовому засіданні позивачка вимоги позовної заяви підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі. Вказувала, що несе великі витрати на утримання дитини, лише садок коштує 2000 грн. Паралельно позивачка придбаває фрукти, витрачає кошти на розваги дитини, сплачує за комунальні послуги. Батько дитини рідко бачить дитину, оскільки постійно працює. Дійшло до того, що позивачка просить батька бачитися з дитиною хоча б один раз на тиждень. Повідомила, що відповідач проживає в будинку в місті Києві, в якому живе зі своєю колишньою дружиною, від якої має ще спільних дітей. Стверджувала, що відповідач до початку війни мав будівельну компанію, після початку повномасштабного вторгнення пішов на службу до Збройних сил України. На даний час він звільнений зі служби, продовжує займатися будівництвом, надає будівельні послуги та має неофіційні доходи. Вважає, що відповідач отримує досить великі доходи від своєї роботи, а тому може сплачувати аліменти у розмірі 15 тис. грн. на свою малолітню дитину.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те що сума, яку погоджується сплачувати відповідач у відзиві на позовну заяву, не відповідає реаліям сьогодення та за 2800 грн. неможливо утримати малолітню дитину. Представник позивача повідомляв про те, що відповідач добровільно дуже рідко надає матеріальну допомогу, а коштів, які перебувають у розпорядження позивачки, недостатньо для забезпечення гідного розвитку та виховання дитини. Відповідач у відзиві зазначає недостовірну інформацію про те що не працює, адже він отримує соціальну допомогу, пенсію, також отримує неофіційні доходи від надання послуг на будівництві, користується дороговартісним автомобілям, весь час його заправляє, веде повноцінний спосіб життя, втім не допомагає своїй дитині.

Представник позивача звертав увагу суду на те, що середньостатистична заробітна плата по місту Києву становить 45 000 грн., а тому розмір аліментів, які просить стягнути позивачка, фактично становлять 1/4 від цієї суми.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову щодо стягнення аліментів у розмірі 15 тис. грн. та просив задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 2850 грн. Стверджував, що відповідач придбаває одяг дитині, надає кошти готівкою, оплачує лікування. Дитину влаштовано до дитячого навчального закладу як дитину учасника бойових дій, тому дитина в садочку харчуються безкоштовно. На даний час дитині 3 роки, батько дитини постійно спілкується з дитиною, надає допомогу. Відповідач відремонтував будинок позивачки, забезпечив дитині належні умови проживання. Надана позивачкою виписка з її карткового рахунку ніяким чином не свідчить про те, що нею несуться витрати на утримання дитини саме в тому розмірі, про який вона заявляє. Крім того, дитина здорова, на неї не несуться витрати на якесь лікування.

При цьому, представник відповідача звертав увагу суду на те, що відповідач отримав контузію, у нього в голові наявні гематоми, його постійно переслідує біль, відповідачу пошкоджено пальці та він не може повноцінно працювати. З червня 2025р. розмір доходів відповідача становить 11 000 грн., а тому аліменти у розмірі 15 000 грн. перевищують розмір офіційних доходів.

На запитання суду представник відповідача повідомив, що у відповідача від першого шлюбу є діти: старша дитина вже повнолітня та не потребує допомоги, менша дитина досягла 18 років, однак потребує допомоги від батька, адже проживає в Польщі та навчається у навчальному закладі, відтак не отримує будь-яких доходів.

Щодо користування будинком, який нібито відповідач збудував, маючи доходи, представник відповідача звертав увагу суду на те, що будинок був збудований орієнтовно в 2016 році ще до народження спільної з позивачкою дитини. Будинок був побудований на земельній ділянці колишньої дружини. На даний час після мобілізації ситуація змінилася, відповідач став інвалідом, втрачені кінцівки пальців, має гематому голови, його стан здоров`я та матеріальний стан змінився. Відтак, просив задовольнити позов виключно в тій частині, яку визнає відповідач.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників позивачки та відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.07.2023 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), актовий запис №884, було зареєстровано народження ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

19 квітня 2025 року за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 реєстратором Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) внесено зміни щодо відомостей про батька: прізвище ОСОБА_8 змінено на ОСОБА_9 .

Дитина проживає разом з матір`ю, перебуває на її утриманні.

Батько дитини на утримання доньки кошти в добровільному порядку надавав у незначному розмірі. Втім, наданих коштів недостатньо для забезпечення нормального розвитку дитини, у зв`язку з чим права позивачки підлягають захисту.

Спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, а також ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує дітям право на гідний (належний) рівень життя. Пряма відповідальність за створення належних умов, в рівній мірі лежить на батьках, оскільки згідно норм сімейного законодавства батько і мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дітей.

Звертаючись з позовом до суду, позивачка просила суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 15000 грн.

З 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2817 грн. Заявлений позивачкою розмір аліментів 15000 грн. майже в 6 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який є мінімальним рекомендованим розміром аліментів на дитину.

В контексті того, що з одного боку, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи ту обставину, що дитина є малолітньою, потребує посиленого харчування, лікування та відвідування занять та розважальних заходів, а з іншого боку, приймаючи до уваги, що відповідач заперечує факт отримання ним доходів та можливість допомагати дитині, втім, отримує офіційні доходи 11 000 грн. та доходи від підряду на будівництві, суд дійшов висновку, що розмір аліментів 5000,00 грн. щомісячно є помірним для відповідача та є необхідним для забезпечення гідного (належного) рівня розвитку дитини.

Суд, визначивши розмір аліментів 5000 грн., враховував, що в разі, якби позивачка зверталася з вимогою про стягнення аліментів у частці від доходів відповідача, то на одну дитину вона б мала право на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходів відповідача, що у конкретному випадку становило б орієнтовно 3000 грн.

У відповідності до ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а відтак аліменти підлягають стягненню на користь позивачки з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 16.01.2026 р.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки необхідно стягнути аліменти у розмірі 5000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст.430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись. ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 12,13, 81, 209-246, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 5000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т. В. Войтенко