Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №757/43898/24-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43898/24-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

кримінальне провадження № 12024100060002009 від 31.08.2024 за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 369 КК України,-

Учасники судового провадження:

прокурори: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; захисник ОСОБА_9 ; обвинувачений ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення щодо пропозиції неправомірної вигоди службовим особам, визнаного судом доведеним.

31 серпня 2024 року під час несення служби патрульним екіпажем «Рубін-651» у складі поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції: рядового поліції ОСОБА_10 та заступника командира роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) цього ж Управління старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 47, було виявлено громадянина, який за появи працівників поліції почав помітно нервувати.З метою перевірки документів особи, на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», правоохоронці розпочали з громадянином бесіду. У ході подальшого спілкування встановлено особу вказаного громадянина - це ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Для перевірки документів громадянин надав цифровий образ паспорта в мобільному застосунку "Дія"

На запитання правоохоронців про наявність при собі предметів, речовин або речей, обіг яких обмежено чи заборонено на території України, ОСОБА_5 почав поводитися підозріло. Ураховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вказана особа може мати при собі речі, обіг яких заборонено або обмежено, поліцейськими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на підставі статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», було прийнято рішення про проведення поверхневої перевірки.

Після пред`явлення правомірної вимоги надати для візуального огляду вміст рюкзака, ОСОБА_5 вчинив спробу втечі. За результатами переслідування ОСОБА_5 було наздогнано біля будинку № 51 на Залізничному шосе у місті Києві.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції та намагався уникнути затримання, поліцейськими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 його було затримано. Водночас у ОСОБА_5 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди службовій особі за невчинення нею дій в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, а саме з метою уникнення кримінальної відповідальності

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер власних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, ОСОБА_5 висловив членам екіпажу «Рубін-651» - рядовому поліції ОСОБА_10 та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 - пропозицію надати грошові кошти у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень за уникнення кримінальної відповідальності та відпущення його з місця події. Працівники поліції попередили ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 369 Кримінального кодексу України за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Проте останній на попередження правоохоронців не відреагував і продовжив свої протиправні дії.

Надалі ОСОБА_5 , діючи з єдиним кримінально протиправним умислом, перебуваючи поблизу службового автомобіля патрульної поліції та ігноруючи зауваження працівників поліції, наполягав на пропозиції неправомірної вигоди.Зважаючи на те, що ОСОБА_5 неодноразово висловлював пропозицію надання неправомірної вигоди службовим особам, поліцейські ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, Законів України «Про Національну поліцію» та «Про запобігання корупції», викликали на місце події слідчо-оперативну групу для подальшої фіксації та документування вказаного кримінального правопорушення.

ІІ. Правова кваліфікація.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України як пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй власти чи службового становища.

ІІІ. Показання обвинуваченого.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та надав суду показання про те, що після затримання працівниками патрульної поліції він перебував у стані сильного емоційного хвилювання, оскільки усвідомлював, що у його рюкзаку міститься наркотичний засіб. Через страх бути притягнутим до кримінальної відповідальності, він запропонував працівникам поліції грошові кошти у розмірі 15 000 гривень за те, щоб його відпустили та не викликали на місце події слідчо-оперативну групу. Після того як патрульні попередили його про кримінальну відповідальність за такі дії, він, перебуваючи у стресовому стані, повторив свою пропозицію неправомірної вигоди.

ОСОБА_5 підтвердив усі фактичні обставини кримінального провадження, викладені в обвинувальному акті за частиною першою ст. 369 КК УКраїни, беззастережно визнав свою поведінку протиправною, висловив щирий жаль з приводу вчиненого та просив суд врахувати його щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання

IV. Порядок судового розгляду.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України, правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, а прокурор, захисник не заперечували проти застосування спрощеного порядку дослідження доказів, суд, на підставі частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що позиція обвинуваченого є добровільною, відповідає його справжньому волевиявленню, він правильно розуміє зміст фактичних обставин обвинувачення та правові наслідки застосування положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України. Учасникам кримінального провадження судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України, що повністю підтверджується добровільними, послідовними показаннями самого обвинуваченого, які узгоджуються з фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

V. Формулювання обвинувачення щодо незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, пред`явленого органом досудового розслідування.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 31 серпня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 21 години 15 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу Залізничного шосе у місті Києві, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - канабіс. Вказаний наркотичний засіб містився у поліетиленовому пакеті та був заздалегідь розфасований у 17 (сімнадцять) окремих згортків із фольги. Після цього ОСОБА_5 помістив зазначений пакет до належного йому рюкзака та почав незаконно зберігати його при собі з метою подальшого збуту.Надалі, 31 серпня 2024 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 , продовжуючи незаконно зберігати при собі вказаний наркотичний засіб, прибув за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 47, де був зупинений для перевірки документів патрульним екіпажем «Рубін-651» у складі працівників Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції: поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) рядового поліції ОСОБА_10 та заступника командира роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) цього ж Управління старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 .

Під час спілкування з працівниками поліції та перевірки документів, наданих ОСОБА_5 у мобільному застосунку «Дія» відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», було встановлено особу вказаного громадянина - це ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У ході подальшої розмови ОСОБА_5 , відповідаючи на запитання правоохоронців щодо наявності при собі заборонених чи обмежених у цивільному обігу речовин, почав помітно нервувати та поводитися підозріло.Ураховуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 має при собі речі, обіг яких обмежено або заборонено на території України, поліцейськими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на підставі статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», було прийнято рішення про проведення поверхневої перевірки особи та її речей. Після оголошення законної вимоги надати для візуального огляду вміст рюкзака, ОСОБА_5 відмовився її виконати та вчинив спробу втечі з місця події. За результатами переслідування ОСОБА_5 було наздогнано працівниками поліції біля будинку № 51 на Залізничному шосе у місті Києві.

Після зупинки ОСОБА_5 , за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та у зв`язку зі спробою уникнути затримання, поліцейськими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було здійснено затримання ОСОБА_5 в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. У ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , відповідно до частини третьої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, у належному йому рюкзаку було виявлено та вилучено 17 (сімнадцять) згортків із фольги з речовиною рослинного походження, яка, згідно з висновком судово-хімічної експертизи, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 15,48 г, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту.

VI. Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України, не визнав. При цьому він повністю підтвердив фактичні обставини незаконного придбання та подальшого зберігання наркотичного засобу, однак категорично заперечив наявність у нього умислу на його збут.

Обвинувачений надав суду показання про те, що ввечері 31 серпня 2024 року, перебуваючи поблизу Залізничного шосе у місті Києві, він придбав наркотичний засіб шляхом привласнення знайденого на землі у попередньо узгодженому місці поліетиленового пакунка, всередині якого містилися 17 (сімнадцять) згортків із фольги. Відкривши пакунок, він виявив, що у згортках містився канабіс, який він раніше періодично вживав особисто. За словами ОСОБА_5 , він вирішив оставить знайдений наркотичний засіб для власного вживання, поклав його до належного йому рюкзака та продовжив рух.

Обвинувачений зазначил, що особисто наркотичний засіб не фасував, будь-яких дій щодо його розподілу на окремі згортки не здійснював, а знайшов його саме у такому вигляді. Будь-яких домовленостей щодо продажу чи іншої форми передачі наркотичного засобу він не мав, покупців не шукав, нікому канабіс не пропонував, грошових коштів від його реалізації не отримував та не мав наміру здійснювати його збут. Після того як його зупинили працівники поліції, він злякався можливого притягнення до кримінальної відповідальності через наявність у нього наркотичного засобу, у зв`язку з чим вчинив спробу втечі, однак був наздогнаний та затриманий правоохоронцями.У судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив факт незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, визнав протиправність вказаних дій, висловив щирий жаль з приводу вчиненого та зазначив, що зробив для себе належні висновки.

VII. Межі судового розгляду.

Оскільки обвинувачений визнав лише фактичні обставини незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, проте заперечив наявність спеціальної мети його збуту, яка є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про неможливість застосування положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України щодо цього епізоду обвинувачення. За таких обставин суд здійснив повний судовий розгляд із безпосереднім дослідженням письмових доказів та електронних носіїв інформації, наданих стороною обвинувачення, після чого надав кожному доказу оцінку відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України.

VIIІ. Дослідження та оцінка доказів.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 стороною обвинувачення суду надано письмові та електронні докази, які були безпосередньоо досліджені у судовому засіданні.

Так, судом досліджено витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024100060002009 від 31 серпня 2024 року, відповідно до якого внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307 та частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України.

Також судом досліджено рапорти працівника патрульної поліції від 31 серпня 2024 року, зокрема поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10 , з яких убачається, що 31 серпня 2024 року під час несення служби працівниками поліції було зупинено ОСОБА_5 , який під час спроби проведення поверхневої перевірки вчинив спробу втечі, однак після переслідування був наздогнаний та затриманий правоохоронцями. Після затримання останній запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду за непритягнення його до кримінальної відповідальності. Зазначені документи є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою щодо часу, місця і послідовності розвитку подій.Крім того, судом досліджено протокол огляду місця події від 31 серпня 2024 року разом із фототаблицею до нього, якими зафіксовано місце затримання ОСОБА_5 , розташування вилучених предметів та безпосередній хід проведення вказаної слідчої (розшукової) дії.

Також судом досліджено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складений 31 серпня 2024 року в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, з додатками у вигляді фототаблиці та відеозапису, відповідно до якого ОСОБА_5 було затримано безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що під час проведення особистого обшуку в належному ОСОБА_5 рюкзаку було виявлено 17 (сімнадцять) згортків із фольги з речовиною рослинного походження. Обставини вилучення зазначеної речовини також підтверджуються дослідженими судом протоколом обшуку затриманої особи від 31 серпня 2024 року та долученою до нього фототаблицею.

Крім того, судом досліджено протокол огляду речей від 31 серпня 2024 року, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 , вилученого у нього під час затримання та особистого обшуку, у якому зафіксовано текстове листування останнього з приводу придбання наркотичного засобу.

Відповідно до висновків експертів № СЕ-19/111-24/50152-НЗПРАП від 02 вересня 2024 року, № СЕ-19/111-24/50325-НЗПРАП від 09 вересня 2024 року, № СЕ-19/111-24/50324-НЗПРАП від 10 вересня 2024 року та № СЕ-19/111-24/50326-НЗПРАП від 10 вересня 2024 року, які були безпосередньо досліджені судом, вилучена у ОСОБА_5 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, загальна маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 15,48 грама. Підстав сумніватися у правильності та об`єктивності зазначених експертних висновків судом не встановлено, їх допустимість сторонами кримінального провадження не оспорювалася.

Поряд із письмовими доказами судом дослідено електронні докази, а саме флеш-накопичувачі з відеозаписами, що є додатками до відповідних протоколів слідчих (розшукових) дій. Під час судового засідання було безпосередньо відтворено відеозаписи з портативних відеореєстраторів (нагрудних камер) працівників патрульної поліції.Із досліджених відеозаписів убачається, що після зупинки ОСОБА_5 працівниками поліції з метою проведення перевірки, останній раптово змінив напрямок руху та вчинив спробу втечі від правоохоронців. Надалі на вказаних відеозаписах зафіксовано переслідування ОСОБА_5 , його затримання правоохоронцями, проведення відповідних процесуальних дій, а також безпосередній факт виявлення та вилучення з належного йому рюкзака 17 (сімнадцяти) згортків із речовиною рослинного походження. При цьому під час дослідження електронних доказів судом не встановлено будь-яких відомостей, які б свідчили про здійснення ОСОБА_5 незаконного збуту наркотичних засобів, підготовку до їх збуту, наявність домовленостей із будь-якими особами щодо реалізації вказаної речовини або інші обставини, які б підтверджували наявність у нього спеціальної мети збуту.Оцінюючи наведені докази відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд виходить із того, що кожен доказ підлягає оцінці з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені судом письмові та електронні докази є взаємоузгодженими, отримані у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а їх допустимість учасниками кримінального провадження не оспорювалася, у зв`язку з чим суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

Разом з тим, аналіз зазначених доказів свідчить про те, що вони беззаперечно підтверджують лише факт незаконного придбання та подальшого зберігання ОСОБА_5 наркотичного засобу, однак самі по собі не містять достатніх даних, які б свідчили про доведеність поза розумним сумнівом наявності у нього спеціальної мети збуту такого засобу. Саме вказана обставина підлягає подальшій правовій оцінці судом при вирішенні питання щодо належної кваліфікації дій обвинуваченого.

IX. Мотиви зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Відповідно до вимог статей 17, 22, 23, 91, 92, 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний надати оцінку кожному дослідженому доказу як окремо, так і в їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємозв`язок для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.Згідно зі статтею 92 Кримінального процесуального кодексу України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у тому числі й винуватості особи, покладається на сторону обвинувачення. Водночас відповідно до статті 17 Кримінального процесуального кодексу України та статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, суд виходить із такого.

Протокол огляду місця події, протокол затримання ОСОБА_5 , протокол обшуку затриманої особи, а також долучені до них фототаблиці підтверджують виключно факт виявлення та вилучення у ОСОБА_5 17 (сімнадцяти) згортків із речовиною рослинного походження, однак самі по собі не містять будь-яких відомостей про мету подальшого використання вилученого наркотичного засобу.

Висновки експертів № СЕ-19/111-24/50152-НЗПРАП від 02 вересня 2024 року, № СЕ-19/111-24/50325-НЗПРАП від 09 вересня 2024 року, № СЕ-19/111-24/50324-НЗПРАП від 10 вересня 2024 року та № СЕ-19/111-24/50326-НЗПРАП від 10 вересня 2024 року підтверджують лише вид вилученої речовини та її масу, а саме, що вона є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, загальною масою (у перерахунку на суху речовину) 15,48 грама.

Разом з тим, зазначені висновки не містять жодних даних про намір особи використовувати цей наркотичний засіб з метою збуту, а тому не можуть свідчити про наявність спеціальної мети, яка є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України.

Досліджені судом відеозаписи з портативних відеореєстраторів (нагрудних камер) працівників поліції підтверджують обставини зупинення ОСОБА_5 , його втечі, наздогнання, затримання, проведення подальших процесуальних дій, виявлення та вилучення наркотичного засобу, а також висловлення ним пропозиції неправомірної вигоди правоохоронцям. Водночас із вказаних відеозаписів не вбачається будь-яких дій, які б указували на реалізацію наркотичного засобу, його передачу іншим особам, наявність домовленостей щодо продажу речовини, пошук потенційних покупців чи підготовку до її збуту.

Досліджені рапорти працівників поліції від 31 серпня 2024 року містять відомості виключно про виявлення наркотичного засобу, переслідування та затримання обвинуваченого, а також фіксують обставини пропозиції неправомірної вигоди. Проте зазначені документи не містять жодних даних про здійснення ОСОБА_5 дій, пов`язаних із незаконним збутом наркотичних засобів.

Протокол огляду речей від 16 вересня 2024 року свідчить, що виявлене у мобільному телефоні ОСОБА_5 текстове листування стосується лише придбання ним наркотичного засобу для власного споживання.Таким чином, усі досліджені судом докази, які визнано належними та допустимими, у своїй сукупності підтверджують лише факт незаконного придбання та подальшого зберігання ОСОБА_5 наркотичного засобу.

Разом з тим суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_5 підготовчих дій до збуту наркотичного засобу, його реалізації чи наміру здійснити таку реалізацію.

Зокрема, у матеріалах кримінального провадження відсутні результати негласних следчих (розшукових) дій, матеріали оперативної закупки, відомості про домовленості з потенційними покупцями, текстове чи голосове листування щодо продажу наркотичних засобів або пропозиції їх іншим особам.

Під час обшуку в обвинуваченого не виявлено та не вилучено електронних ваг, фасувальних чи пакувальних матеріалів, чорнових записів, значних сум грошових коштів чи інших предметів, які у своїй сукупності зазвичай свідчать про здійснення або підготовку особи до незаконного збуту наркотичних засобів.

Фактично висновок сторони обвинувачення про наявність умислу на збут ґрунтується виключно на кількості вилучених згортків та способі їхнього фасування. Однак суд не може погодитися з такими доводами.

Як убачається з показань ОСОБА_5 , які є послідовними, логічними та не спростованими іншими матеріалами справи, він придбав уже готовий поліетиленовий пакунок із 17 (сімнадцятьма) окремо розфасованими згортками, особисто їхнього фасування не здійснював та жодним чином не впливав на спосіб пакування наркотичного засобу. Зазначені показання узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та не спростовуються жодним доказом сторони обвинувачення.

У цьому контексті суд ураховує правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 203/337/19, відповідно до якої саме по собі фасування наркотичного засобу на окремі згортки не може бути безумовним доказом умислу на його збут. У кожному конкретному випадку суд повинен встановити, чи залежало таке фасування від волі обвинуваченого та чи підтверджується спеціальна мета збуту іншими належними й допустимими доказами.У межах цього кримінального провадження стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_5 здійснював фасування наркотичного засобу або будь-яким чином впливав на його розподіл на окремі згортки. Більше того, будь-яких інших доказів, які у своїй сукупності свідчили б про наявність у ОСОБА_5 умислу на збут наркотичного засобу, суду надано не було.З огляду на викладене, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено лише факт незаконного придбання та подальшого зберігання ОСОБА_5 наркотичного засобу без мети збуту. Оскільки спеціальна мета збуту є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України, а її наявність стороною обвинувачення не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає обвинувачення в цій частині недоведеним.

При цьому встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження беззаперечно свідчать про незаконне придбання та подальше зберігання ОСОБА_5 особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту.

За таких обставин суд, не виходячи за межі висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, та не погіршуючи становище обвинуваченого, вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію його дій із частини першої статті 307 Кримінального кодексу України на частину першу статті 309 Кримінального кодексу України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винним (ч. 1 ст. 309 КК України).

X. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65, 66, 67 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також загальну мету покарання.

Відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України, належить до категорії нетяжких злочинів.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд ураховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, проходить військову службу на посаді електрика-моториста відділення енергозабезпечення взводу зв`язку польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», за місцем служби характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що в своїй сукупності свідчить про відсутність у нього стійкої криміногенної спрямованості.

Відповідно до положень статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив фактичні обставини кримінального провадження, не заперечував проти факту незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України, висловив щирий жаль з приводу вчиненого, критично оцінив власну поведінку та зазначив, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Суд ураховує, що поведінка обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень свідчить про його критичне ставлення до скоєного, що дає підстави вважати наявне каяття дійсним і щирим, а не формальним. При цьому невизнання ним винуватості в частині незаконного збуту наркотичного засобу за вказаних обставин не може свідчити про протилежне. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 липня 2021 року у справі № 243/3208/19 (провадження № 51-765км21).

Обставин, які відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

XI. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу Україникарання є заходом державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Згідно з вимогами статті 65 Кримінального кодексу України призначене покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид та розмір покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, спосіб їхнього скоєння, дані про особу обвинуваченого, відсутність у нього судимостей, його молодий вік, виключно позитивні характеристики за місцем служби, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують.

Разом з тим суд бере до уваги, що ОСОБА_5 після затримання послідовно підтверджував фактичні обставини незаконного зберігання наркотичного засобу, повністю визнав свою вину за частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України, жодним чином не перешкоджав судовому розгляду, а його поведінка під час судового провадження свідчить про повне усвідомлення протиправності власних дій та дієве прагнення до виправлення. З огляду на викладене, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 та досягнення загальної мети покарання без ізоляції його від суспільства. Оскільки обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин та кримінальний проступок, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо в межах санкцій відповідних статей, а остаточне покарання визначити на підставі статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу.

На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості, пропорційності та індивідуалізації кримінальної відповідальності, а також є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

XII. Рішення щодо процесуальних питань.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані з проведенням судових експертиз матеріалів, речовин і виробів, становлять 13 252 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Відповідно до частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, зазначена сума підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Цивільний позов у межах цього кримінального провадження сторонами не заявлено.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого щодо ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2024 року, під час досудового розслідування та судового розгляду не продовжувався, клопотань про його продовження чи обрання іншого запобіжного заходу від участників кримінального провадження не надходило, у зв`язку з чим на час ухвалення вироку його дія закінчилася.В подальшому питання про застосування запобіжного заходу прокуророрм не піднімалося.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;

за ч. 1 ст. 369КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 13 252 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Речові докази:

- наркотичну речовину, обіг якої обмежено - канабіс загальною масою 15,48 г.; комбінований предмет, який складається з двох фрагментів пляшок із полімерного матеріалу, один - з відокремленою нижньою частиною, на внутрішній поверхні якого, біля горловини, наявні маслянисті нашарування речовини чорно-коричневого кольору масою 0,11 г., другий - з відокремленою верхньою частиною та етикеткою з написом «...БІЛИЙ КВАС...» - знищити;

- мобільний телефон марки «IPhone X» IMEI НОМЕР_2 із сім карткою: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Nokia G21» IMEI НОМЕР_4 із сім карткою: НОМЕР_5 ; грошові кошти на загальну суму 1750 (тисяча сімсот п?ятдесят) гривень та грошові купюри номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 8 штук; рюкзак та кашкет, - повернути ОСОБА_5 ;

- оптичний диск DVD-R із відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, дослідження яких суд визнав недоцільним та щодо яких учасникам судового провадження були роз`яснені наслідки застосування зазначеної норми закону.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_12