Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №753/26961/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26961/25

провадження № 2/753/5198/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участі секретаря судового засідання Бойко К. В.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду м. Києва від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є батьком позивача. Позивач навчається на 1 курсі денної форми навчання у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця та отримує стипендію у розмірі 1 980 грн. Позивач проживає разом зі своєю матір`ю, яка є непрацездатною внаслідок інвалідності ІІ групи. У зв`язку із зазначеним, позивач вказує, що потребує матеріальної допомоги батька, який є працездатною особою, займається підприємницькою діяльністю та в змозі надавати фінансову допомогу сину. Вказує, що недивлячись на те, що відповідач позбавлений щодо нього батьківських прав, він зобов`язаний виконувати обов`язки щодо утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 175-1777 ЦПК України.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15 липня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд частково задовольнити позовні вимоги, призначивши мінімальний розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на користь позивача у період його навчання, але не більше ніж як до виповнення останнім 23 років.

Відзив на позовну заяву мотивований тим, що дійсно, з 04 серпня 2006 року відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого подружжя мають сина - ОСОБА_1 . Вказаний шлюб було розірвано. Разом з тим, в частині позовної заяви містяться твердження, які не відповідають дійсності. Так, відповідач вказує, що не має заборгованості зі сплати аліментів, натомість навіть має переплату, що підтверджується відповідним розрахунком. Відповідач також зазначає, що наявність у матері позивача інвалідності ІІ групи не вказує на її непрацездатність, адже відповідно до чинного законодавства вказана група не відноситься до категорії непрацездатних осіб. Крім того, як відомо відповідачу, матір позивача отримує достатньо велику пенсію за вислугою років. Відповідач вказує, що на його утриманні також перебувають двоє інших неповнолітніх дітей, які проживають з ним. Крім того, один з дітей має інвалідність.

У судове засідання, призначене на 22 липня 2026 року, з`явилися позивач та відповідач.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що він вступив до університету, навчається на 1 курсі на бюджеті на денній формі навчання, у зв`язку з чим не має можливості підробляти та потребує додаткової матеріальної допомоги від батьків. На першому семестрі стипендія була відсутня, на другому почав отримувати у розмірі 1 980 грн, у третьому семестрі через недостатні успіхи у навчанні також не буде отримувати стипендію. На сьогоднішній день, позивач проживає разом з матір`ю в квартирі по АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні. Додав, що про інших дітей відповідача йому невідомо, розмірів доходу відповідача не знає.

Відповідач у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги. Зазначив, що він дійсно має сплачувати аліменти на сина, але не у зазначеному останнім розмірі. Повідомив, що він є батьком трьох дітей, одна з яких має інвалідність з дитинства. Дружина не працює, бо знаходиться по догляду за дитиною з інвалідністю. Законодавством встановлені аліменти на трьох дітей у розмірі 1/2 від частки доходів, а отже він погоджується на сплату аліментів на сина у розмірі 1/6 частки. Зазначив, що працює у сфері ремонту побутових приладів та електромонтажних робіт. У 2024 році дохід без вирахування податків склав близько 100 тис. грн, а у 2025 році близько 174 тис. грн. Додав, що всі декларації подає вчасно, тому відомості про його доходи є відомими. Крім того, періодично підробляє кур`єром та отримує близько 2 тис. грн на місяць. Щодо матері позивача зазначив, що ІІ група інвалідності відноситься до працездатної категорії, а, отже, і матір дитини може та має обов`язок утримувати сина.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 04 серпня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 568. Даний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 27 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва.

Від вказаного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 3250).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 18 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва (актовий запис № 488).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року у цивільній справі № 753/7581/22 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки, виданої Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця від 24 квітня 2026 року № 120/70-749 встановлено, що ОСОБА_1 є студентом 1 курсу 2 семестру 15140 групи 2025/2026 навчального року Навчально-наукового інституту медицини денної форми навчання. Термін навчання 6 років (до 30.06.2031). Навчання здійснюється за кошти державного бюджету.

З довідки про доходи, виданої Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця від 22 квітня 2026 року № 120/36-50 вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_1 в період з жовтня 2025 по березень 2026 становить 4 000 грн, яка складається з нарахованої йому стипендії за лютий та березень 2026 року (по 2 000,00 грн в місяць).

Судом також встановлено, що матір позивача - ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи, яка встановлена довічно. Зазначене підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №299200, виданої 20 січня 2022 року.

Розрахунок заборгованості станом на 01.04.2025, виданий Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві від 18.12.2025 № 29345103, з якого вбачається, що на підставі виконавчого листа № 2-1861, виданого 21 квітня 2008 року Солом`янським районним судом м. Києва, з ОСОБА_2 стягувались аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки від його доходів щомісячно, починаючи з 01.02.2008 і до досягнення дитиною повноліття, не впливає на предмет спору у цій справі, оскільки стосується правовідносин щодо стягнення аліментів у період неповоліття позивача, а, отже, не береться судом до уваги.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України)

Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець покладає на батьків обов`язок утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дочки чи сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів останніх, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на день звернення до суду та на день ухвалення рішення не досяг 23 років, продовжує навчання на денній формі навчання, не працює, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Навчання на денній формі в університеті позбавляє ОСОБА_1 можливості працевлаштуватися у зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач навчається за бюджетні кошти та має змогу отримувати стипендію, яка призначається з огляду на рівень та старанність у навчанні останнього. Тобто, позивач самостійно, докладаючи зусиль у навчанні, має можливість одержувати певний дохід.

Щодо матеріального стану відповідача, слід зазначити, що відповідач вказав про можливість надавати допомогу позивачу на час його навчання, проте у меншому ніж заявлено розмірі.

Крім того, судом встановлено, що відповідач також є батьком неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене підтверджується актовим записом про народження № 499, складеного 04 березня 2016 року Відділом державної реєстрації Оболонського районного управління юстиції у місті Києві та актовим записом № 2354, складеного 20 вересня 2019 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Оболонського управління юстиції у місті Києві.

Також, суд враховує, що син відповідача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дитиною з інвалідністю, а його мати - ОСОБА_8 є його законним представником, що встановлено з посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 19 січня 2022 року Управлінням соціального захисту населення у місті Києві.

У той же час, обов`язок утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчатися, після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

Так, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи викладене, виходячи з обов`язку батька, що позбавлений батьківських прав, утримувати дитину, оцінюючи у сукупності зібрані докази, з урахуванням матеріального становища відповідача, зокрема, суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, є фізичною особою-підприємцем, у той же час на утриманні має двох неповнолітніх дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю, беручи до уваги потребу в матеріальній допомозі повнолітнього сина, що продовжує навчатися на денній формі здобуття освіти, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16 грудня 2025 року і до припинення сином навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років, що буде належним способом захисту інтересів дитини.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивач за подання позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16 грудня 2025 року і до припинення сином навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

В іншій частині позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя Р. В. Котенко