Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №522/19178/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19178/25

Провадження №2-др/522/115/26

№2-др/522/113/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича та заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Орлик Віталія Олеговича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №522/19178/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні онука,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні онука малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2026 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Представником 15.06.2026 року представник ОСОБА_2 - - адвокат Орлик Віталій Олегович через підсистему Електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового рішення про судові витрати. Зазначивши, що під час розгляду даної справи ним було надано послуги з правової допомоги, вартість яких склала 33 7650 грн.. Оскільки, що суд частково задовільнив вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу у вихованні онука – ОСОБА_3 , а тому судові витрати мають бути розподілені між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Адвокат Чернецької Лілії Серафимівни - Тищенко С.Ю. 15.06.2026 року через підсистему Електронний суд надав до суду письмові заперечення на заяву адв. Орлика В.Ю., згідно якої просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати не лише результат розгляду спору, а й поведінку сторін під час розгляду справи, зокрема дії сторони, які призвели до виникнення спору або затягування його розгляду. Вказував, що саме дії відповідача щодо створення перешкод у спілкуванні бабусі з онуком стали причиною звернення позивача до суду та виникнення даного спору. Крім того, під час розгляду справи окремі судові засідання відкладалися за ініціативою сторони відповідача, що призвело до збільшення тривалості розгляду справи. Також частина судових засідань тривала фактично декілька хвилин та була пов`язана виключно з вирішенням процесуальних питань або відкладенням розгляду справи, тому включення їх до розрахунку як повноцінної професійної правничої допомоги є необґрунтованим. Поданий розрахунок витрат не містить жодної деталізації вартості окремих послуг. У ньому лише зазначено: зустрічі з клієнтом; ознайомлення з матеріалами справи; підготовка відзиву; участь у засіданнях органу опіки; участь у чотирьох судових засіданнях.

При цьому не зазначено: кількість годин, витрачених адвокатом; погодинну ставку; вартість кожної окремої послуги; час, витрачений на підготовку документів; обсяг фактично виконаних робіт. Відтак, на думку адвоката, суд позбавлений можливості перевірити співмірність заявленої до відшкодування суми. Крім того, надана платіжна інструкція не підтверджує, що кошти у сумі 33 650 грн були сплачені саме за надання правничої допомоги у даній справі. У призначенні платежу зазначено лише: «Оплата рахунку 10/25». Сам рахунок №10/25 до матеріалів заяви не доданий, що унеможливлює встановлення змісту та підстав здійсненого платежу. Також відсутні акти приймання-передачі послуг, акти виконаних робіт або інші документи, які б підтверджували фактичне надання послуг саме в заявленому обсязі. За викладеного просив відмовити.

Представником ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича 16.06.2026 року через підсистему Електронний суд також подано заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні онук.

В обґрунтування заяви посилався на те, що у позовній заяві залишилось не розглянута вимога про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України. На виконання вимог частини третьої статті 137 ЦПК України надав до заяви детальний опис робіт (наданих послуг професійної правничої допомоги). Зазначив, що загальний обсяг виконаних робіт становить 40 годин професійної правничої допомоги. Вартість наданої професійної правничої допомоги відповідно до договору складає лише 20 000 (двадцять тисяч) гривень та фактично сплачена клієнтом, що підтверджується платіжною інструкцією.

На думку представника заявника, у даній справі саме дії відповідача стали причиною виникнення спору та необхідності звернення позивача до суду. За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу за твердженням представника підлягають покладенню на відповідача.

Матеріали заяв суддя отримала 17.06.2026 року.

Згідно ухвали суду від 06.07.2026 заяви прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 14.07.2026

У зв`язку з неявкою представників сторін судове засідання відкладено на 31.07.2026.

В судове засідання 31.07.2026 представники сторін не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розглянути заяви про стягнення судових витрат без їх присутності на підставі наданих доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви сторін та додані до них докази, дійшов наступних висновків.

Із матеріалів справи судом встановлено.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2026 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Зокрема, Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), не чинити перешкоди бабусі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) у спілкуванні з онуком малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначено такий спосіб участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з онуком наступним чином:

- побачення кожної першої п`ятниці місяця з 17 години 00 хв. до 20 години 00 хвилин з правом відвідування місця проживання бабусі або інших місць за бажанням дитини без присутності матері ОСОБА_2 ;

- побачення кожної третьої неділі місяця з 10 години 00 хв. до 14 години 00 хвилин з правом відвідування місця проживання бабусі або інших місць за бажанням дитини без присутності матері ОСОБА_2 ;

- а також за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 визначити побачення ОСОБА_1 з малолітнім онуком ОСОБА_3 , у святкові дні (Нового року, Різдва Христового, Великодня (Пасха), та інші свята) та день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щороку за бажанням дитини

В іншій частині позову – відмовлено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При цьому обов`язок доведення розміру понесених витрат покладається на сторону, яка заявляє вимогу про їх відшкодування.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи повинен надати детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, значенням справи для сторони та іншими критеріями, визначеними законом.

Так, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності адвокатських витрат, а також оцінювати їх співмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, та значенням справи для сторони.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір визначеного сторонами гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірність заявлених витрат із фактично виконаною роботою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, відповідно до якої саме на сторону, яка заявляє вимогу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, покладається обов`язок доведення їх фактичного понесення, необхідності та розміру шляхом подання належних і допустимих доказів.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що детальний опис робіт має надавати суду можливість перевірити співмірність заявлених витрат. Відсутність належної деталізації виконаних робіт, часу, витраченого на їх виконання, або інших даних, необхідних для оцінки розумності витрат, є підставою для відмови у стягненні таких витрат або для їх зменшення.

Вирішуючи заяву представника відповідача – адвоката Орлика В.О., суд виходить із такого.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги, платіжну інструкцію та перелік виконаних робіт. В даному договору не зазначено суму витрат на правову допомогу.

Разом із тим, поданий розрахунок не містить достатньої деталізації виконаних адвокатом робіт. У ньому не зазначено кількість годин, витрачених на виконання кожної окремої послуги, погодинної ставки, вартості кожної процесуальної дії, часу, витраченого на підготовку процесуальних документів, а також інших відомостей, які б дозволили суду перевірити співмірність заявленої до відшкодування суми вимогам частини четвертої статті 137 ЦПК України.

Крім того, суд погоджується з твердженням адв. Тищенко С.Ю. з приводу того, що платіжна інструкція містить лише призначення платежу «Оплата рахунку №10/25», однак сам рахунок №10/25 до матеріалів справи не додано, що унеможливлює встановлення, що зазначений платіж здійснений саме за надання професійної правничої допомоги у даній цивільній справі.

Також до заяви не додано акта приймання-передачі наданих послуг чи інших документів, які б підтверджували фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи.

Суд також бере до уваги, що окремі заявлені роботи, зокрема участь у засіданнях органу опіки та піклування, не є процесуальними діями під час судового розгляду справи та самі по собі не можуть бути безумовною підставою для покладення відповідних витрат на іншу сторону спору.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року заява № 19336/04, § 268)).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

За таких обставин суд доходить висновку, що представником відповідача адв.Орлик В.О. не доведено належними та допустимими доказами розмір судових витрат, які підлягають компенсації відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, у зв`язку з чим підстав для задоволення його заяви суд не вбачає.

Щодо заяви представника позивача – адвоката Тищенка С.Ю., суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року, відповідно до якого сторонами погоджено фіксований гонорар у сумі 20 000 грн, детальний опис виконаних робіт, який містить перелік наданих послуг, обсяг часу, витрачений на виконання кожної з них, а також платіжну інструкцію, що підтверджує оплату вказаних послуг.

Таким чином, суд вважає доведеними факт надання професійної правничої допомоги та понесення позивачем відповідних витрат.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є неспівмірним із критеріями, визначеними статтею 137 ЦПК України.

Оцінюючи співмірність заявлених до компенсації витрат, суд враховує, що справа не відносилася до категорії особливо складних, не потребувала проведення судових експертиз чи дослідження значного обсягу доказів, а окремі види робіт, зазначені у детальному описі, є взаємопов`язаними та фактично охоплюють один одного, зокрема аналіз законодавства, формування правової позиції, консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами справи та підготовку до судових засідань.

Крім того, до заявленого часу включено участь адвоката у засіданнях органу опіки та піклування, які не є судовими засіданнями та не можуть у повному обсязі покладатися на іншу сторону як судові витрати.

Разом із тим суд враховує, що саме дії відповідача щодо створення перешкод у спілкуванні бабусі з онуком стали підставою для звернення позивача до суду, а рішенням суду відповідача зобов`язано не чинити таких перешкод та визначено порядок участі бабусі у вихованні онука.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, характер спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, тривалість розгляду справи, часткове задоволення позовних вимог, критерії розумності, необхідності та співмірності судових витрат, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Саме такий розмір, на переконання суду, відповідає принципам справедливості, розумності та пропорційності, забезпечує баланс інтересів сторін та узгоджується з вимогами статей 137, 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 259, 263–265, 270 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Орлика Віталія Олеговича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат – залишити без задоволення.

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

У решті вимог заяви представника ОСОБА_1 – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 31.07.2026р.

Суддя Л.В. Домусчі