Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №504/2473/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2473/25

Номер провадження 2-а/504/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник Костинчук Василь Васильович, до Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: сержант поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кірік Іван Андрійович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до сержанта поліції Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кіріка Івана Андрійовича, третя особа: Одеське районне управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1787783 від 05.06.2025 року, винесену сержантом поліції ВП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області Кіріком Іваном Андрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП ОСОБА_1 , та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявленого позову представник позивачки зазначив, що 05.06.2025 року о 21 год 20 хв до будинку позивачки за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Міжлиманське, вул. Зелена, буд. 11 в темну пору доби прийшли невідомі люди та без дозволу позивачки незаконно втрутилися в роботу облікового пристрою (лічильника) з метою перекриття постачання води до приватного будинку позивачки. Оскільки позивачка не могла самостійно припинити вказані неправомірні дії осіб, вона була змушена зателефонувати на лінію 102 та повідомити про відповідну подію.

Разом з тим, як вказує представник позивачки, після прибуття працівників поліції на виклик позивачки сержантом поліції відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області Кіріком Іваном Андрійовичем було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1787783 від 05.06.2025 року, якою накладено на позивачку адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн за порушення вимог ст. 183 КУпАП, яке полягає у скоєнні позивачкою неправдивого виклику поліції шляхом повідомлення про подію, якої насправді не було.

У позовній заяві представник позивачки звертає увагу суду на те, що підтвердженням неправомірних дій осіб є факт відібрання оперативним уповноваженим СКП ВнП2 ОРУП2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Серьогіним Микитою під час цієї події 05.06.2025 року о 21 год 30 хв пояснення у депутата Усатівської сільської ради Тельвака В.М. щодо суті виникнення конфлікту, а саме: незаконного втручання ОСОБА_2 та інших осіб в темну пору доби в роботу облікового пристрою (лічильника) позивачки з метою перекриття постачання води до приватного будинку позивачки.

Зі змісту позовної заяви вбачається заперечення позивачкою наявності своєї вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та умислу на даремний виїзд працівників поліції на місце виклику.

Підсумовуючи, представник позивачки вказав на необхідність скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1787783 від 05.06.2025 року з підстав її незаконності та необґрунтованості.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача звернувся з клопотанням, в якому просив витребувати від:

-ВП №2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів справи та відеозапис з нагрудних камер поліцейських про притягнення ОСОБА_1 , 05.06.2025 року до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн за ст. 183 КУпАП;

-УАЗОР ГУНП в Одеській області аудіозапис звернення ОСОБА_1 від 05.06.2025 року о 21 год 20 хв на тел. 102 про вчинення невідомими особами незаконних дій щодо її приватного майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 року, справу розподілено судді Литвинюк А. В.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 30.06.2025 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали.

14.07.2025 року представник позивачки через систему «Електронний суд» звернувся до суду з уточненою позовною заявою до Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: сержант поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кірік Іван Андрійович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій усунув недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 16.07.2025 року відкрито провадження у справі за уточненою позовною заявою, призначено судове засідання на 18.09.2025 року об 11:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), а також витребувано:

- від відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області (67663, Одеська область, Одеський район, с. Усатове, пров. Урядовий, 65, 095@od.police.gov.ua) належним чином завірені копії матеріалів справи та відеозапис з нагрудних камер поліцейських про притягнення ОСОБА_1 , 05.06.2025 року до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн за ст.183 КУпАП;

- від УАЗОР ГУНП в Одеській області (65080, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, chchgunp@od.police.gov.ua) аудіозапис звернення ОСОБА_1 від 05.06.2025 року о 21 год 20 хв на тел. 102 про вчинення невідомими особами незаконних дій щодо її приватного майна.

17.09.2025 року до суду від УАЗОР ГУНП в Одеській області надійшли докази, витребувані ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 16.07.2025 року, а саме аудіозапис звернення ОСОБА_1 від 05.06.2025 року о 21 год 20 хв на тел. 102 про вчинення невідомими особами незаконних дій щодо її приватного майна.

Судове засідання у справі, призначене на 18.09.2025 року об 11:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладене на 17.11.2025 року о 12:00 годині.

Водночас, 18.09.2025 року представником позивачки було подано до суду заяву, в якій останній просив суд розгляд справи провести без участі сторони позивача, а також розглянути в судовому засіданні клопотання про виклик до суду та допит в якості свідка громадянина ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове засідання у справі, призначене на 17.11.2025 року о 12:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладене на 04.02.2026 року о 14:30 годині.

Судове засідання у справі, призначене на 04.02.2026 року о 14:30 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладене на 16.03.2026 року о 15:30 годині.

В свою чергу, явку третьої особи сержанта поліції відділення поліції № 2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кіріка І.А., а також свідка ОСОБА_2 було визнано обов`язковою.

У судовому засіданні у справі, призначеному на 16.03.2026 року о 15:30 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), розгляд справи було відкладено до 04.05.2026 року о 14:00 годині.

Явку третьої особи сержанта поліції відділення поліції № 2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кіріка І.А., та свідка ОСОБА_2 також було визнано обов`язковою.

У судове засідання у справі, призначене на 04.05.2026 року о 14:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується матеріалами судової справи.

Разом з тим, представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подавав, жодних заперечень проти позову або доказів правомірності оскаржуваної постанови до суду не надавав.

Третя особа причини своєї неявки суду також не повідомила, своїм правом подати до суду пояснення у справі або заперечення проти позову не скористалася.

Таким чином, суд вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними матеріалами, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.06.2025 року о 21 годині 30 хвилин сержантом поліції відділення поліції № 2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кіріком Іваном Андрійовичем внаслідок розгляду матеріалів адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , було винесено постанову серії ЕГА № 1787783 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Зі змісту зазначеної постанови серії ЕГА № 1787783 по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 05.06.2025 року ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За статтею 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із абз. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В свою чергу, відповідальність за ст. 183 КУпАП, настає за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Тож склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень ст. 10 КУпАП особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто в даному випадку для висновку про наявність в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, необхідним є встановлення факту наявності в таких діях умислу позивача щодо свідомого неправдивого (безпідставного) виклику поліції.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд доходить висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивачки вказував на відсутність у позивачки умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції з підстав вчинення групою осіб неправомірних дій на території приватного будинку позивачки, які полягали у втручанні в роботу облікового пристрою (лічильника) позивачки з метою перекриття водопостачання.

На підтвердження зазначених обставин до позовної заяви було долучено копію письмових пояснень ОСОБА_2 , відібраних оперативним уповноваженим СКП ВнП2 ОРУП2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Серьогіним Микитою на місці події за адресою проживання позивачки: АДРЕСА_2 .

Дослідивши зміст наданих суду письмових пояснень ОСОБА_2 , суд приймає до уваги твердження представника позивачки щодо відсутності у її діях умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, оскільки зазначеними письмовими поясненнями підтверджується наявність у позивачки підстав для здійснення відповідного виклику працівників поліції, а саме проникнення групою осіб на територію приватного будинку позивачки та їх втручання в роботу облікового пристрою (лічильника) з водопостачання позивачки.

Також, в матеріалах справи міститься аудіозапис звернення ОСОБА_1 від 05.06.2025 року о 21 год 20 хв на тел. 102 про вчинення невідомими особами незаконних дій щодо її приватного майна, наданий УАЗОР ГУНП в Одеській області на виконання ухвали Доброславського районного суду Одеської області від 16.07.2025 року.

Так, долучений до матеріалів справи аудіозапис звернення ОСОБА_1 від 05.06.2025 року о 21 год 20 хв на тел. 102 з підстав вчинення невідомими особами незаконних дій щодо її приватного майна не підтверджує факту наявності у позивачки прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

Суд враховує, що навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України.

Будь-який працівник поліції, до якого звертається особа, зобов`язаний прийняти заяву або повідомити про правопорушення, незалежно від місця його вчинення чи часу звернення. Це закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» та відповідних інструкціях МВС та доведенню не підлягає.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За змістом ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, серед іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов`язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя та здоров`я.

Кожен має право звернутися до поліції для захисту, а поліція зобов`язана відреагувати на звернення і вжити заходи для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку. При цьому, сам факт виклику поліції не свідчить про те, що виклик неправдивий.

«Повідомлення» на спецлінію «102» не може кваліфікуватися завідомо неправдивим повідомленням (викликом) поліції як адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП, оскільки завданням поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Кожен має право звернутися до поліції для захисту, а поліція зобов`язана відреагувати на звернення і вжити заходи для охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки та порядку (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію»).

Сподівання громадянина на допомогу поліції у конфліктній ситуації не є правопорушенням.

Відповідно до статті 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені статтею 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд зауважує, що відповідачем під час розгляду цієї адміністративної справи не було подано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відзиву або заперечень проти позову.

В свою чергу, сама постанова по справі про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, оскаржувана постанова серії ЕГА № 1787783 від 05.06.2025 року не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, на підставі яких працівником поліції під час складання відповідної постанови було зроблено висновок про вчинення позивачкою інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, а постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Доказів, перелічених у ст. 251 КУпАП, які беззаперечно підтверджують факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачем суду не надано, в оскаржуваній постанові посилання на докази також відсутні.

Також, суд враховує поведінку відповідача під час перебування цієї адміністративної справи у провадженні суду. Відповідач не з`являвся в судові засідання, не приймав участі у розгляді справи та інтересу до судового розгляду, що свідчить про його байдуже ставлення до наслідків розгляду даного спору.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Крім того, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути законним, обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі № 607/7987/17.

У цій справі суду не надано доказів щодо дотримання процедури складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова серії ЕГА № 1787783 від 05.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі має бути закрито.

Керуючись ст. 2, 5, 72, 74, 76, 77, 124, 205, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник Костинчук Василь Васильович, до Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: сержант поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кірік Іван Андрійович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА № 1787783 від 05.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену сержантом поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кіріком Іваном Андрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Литвинюк А. В.