Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №947/31419/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/31419/26

провадження №1-кп/947/1273/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

31 липня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026167480000095 від 01.06.2026 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, раніше судимого, військовослужбовця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Одеса, громадянки України, раніше не судимої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. До Київського районного суду міста Одеси з Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167480000095 від 01.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України.

2. Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом з`ясовано, що органом досудового розслідування були встановлені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: 22.05.2026 року приблизно о 12:30 год., між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували у дворі будинку АДРЕСА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт.

3. Під час конфлікту, ОСОБА_3 діючи умисно, утримуючи потерпілу ОСОБА_4 обома руками за волосся, п`ять разів вдарила голову потерпілої об лавочку.

4. Надалі, у продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_3 тримаючи у своїй правій руці сумку, умисно нанесла нею ще три удари в область голови ОСОБА_4 та завдала поштовху обома руками в область тулубу потрепілої, внаслідок чого остання втратила рівновагу та спиною назад впала у клумбу.

5. Після того, як ОСОБА_4 підвелася із клумби, ОСОБА_2 діючи без попередньої змови з ОСОБА_3 , діючи умисно, підійшов до клумби та завдав одного удару правою ногою в область тулубу ОСОБА_4 , в результаті чого остання впала спиною назад у клумбу.

6. Після цього, ОСОБА_2 продовжуючи свої протиправні дії, підійшовши з іншого боку клумби та завдав правою рукою зігнутою в кулак два удари в область голови ОСОБА_4 , в цей момент ОСОБА_3 підтримуючи протиправні дії ОСОБА_2 , підбігла до клумби, де лажала ОСОБА_4 , та правою ногою завдала три удари в область тулубу потерпілої та один удар правою рукою, після чого, через декілька хвилин, ОСОБА_2 знову повернувся до клумби та завдав два удари долонею правої руки в область голови ОСОБА_4 .

7. У подальшому, в цей же день, через незначний проміжок часу, ОСОБА_2 повернувся до клумби, де лежала ОСОБА_4 , схопив потерпілу за одяг, перетягнув її через паркан та кинув на землю поруч, після чого ОСОБА_2 обома руками взявши ОСОБА_4 за одяг перетягнув її на лавочку. У момент коли потерпіла підвелась на ноги та попрямувала у бік клумби, ОСОБА_2 рухаючись позаду неї, обома руками штовхнув потерпілу в область тулубу та своєю правою рукою завдав одного удару в область лівої частини голови ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_2 схопив потерпілу за волосся обома руками, притиснув її до лавочки та правою рукою, тримаючи за голову, наніс ще три удари лівою рукою в область голови потерпілої.

8. У подальшому, не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 перебуваючи біля ОСОБА_4 , яка вже сиділа на лавочці, діючи умисно намотав на свою праву руку волосся потерпілої та посмикуванням намагався стягнути останню з лавочки, а після того, як ОСОБА_4 підвелась на ноги та почала рух у бік дверей підвалу будинку, ОСОБА_2 рухаючись позаду неї, завдав одного удару правою ногою в область сідниць потерпілої.

9. Внаслідок спільних умисних протиправних дій, без попередньої змови, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 діючи групою осіб спричинили ОСОБА_4 наступні тілесні ушкодження: синець - на верхній повіці лівого ока; забійна рана - в області спинки носу у середній третині; синці тім`яної та потиличної ділянок; садна спини.

10. Забійна рана в області спинки носу у середній третині, відповідно до п.п.2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. А синець на верхній повіці ока, забійна рана, синці тім`яної та потиличної ділянок, садна спини, як окремо так і разом, згідно з п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

11. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, тобто в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

12. Відповідно до заяви підозрюваної ОСОБА_3 від 28.07.2026 року, складеної в присутності захисника ОСОБА_5 , та заяви підозрюваного ОСОБА_2 від 28.07.2026 року, складеної в присутності захисника ОСОБА_6 , підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 беззаперечно визнали свою винуватість, згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодні із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

13. Згідно із заявою потерпілого ОСОБА_4 , остання також згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

14. Відповідно до ч.2 ст.125 КК України, кримінальна відповідальність настає за умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

15. Згідно з ч.1 ст.28 КК України, кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. А відповідно до ч.2 ст.28 КК України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

16. Згідно висновку експерта №562 від 09.06.2026 року, тілесне ушкодження у ОСОБА_4 у виді забійної рани в області спинки носу у середній третині відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

17. Таким чином, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України доведена поза розумним сумнівом, а їх дії кваліфіковано правильно, оскільки вони діючи групою осіб без попередньої змови між собою, заподіяли ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

18. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.66 КК України суд вважає визнання нею своєї вини, а обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

19. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.66 КК України суд вважає визнання ним своєї вини, а обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

20. При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їм покарання.

21. ОСОБА_3 , відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинила кримінальне правопорушення, яке класифікується як кримінальний проступок, раніше не судима, на обліку в медичних установах не перебуває.

22. ОСОБА_2 відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як кримінальний проступок, на обліку в медичних установах не перебуває, раніше судимий, а саме: вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 25.10.2024 року за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, але на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

23. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особи обвинувачених, їх ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, у виді пробаційного нагляду у мінімальному розмірі, а обвинуваченому ОСОБА_2 призначити покарання у виді обмеження волі у мінімальному розмірі, яке на думку суду є необхідним й достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

24. Призначаючи обвинувачений ОСОБА_3 вищевказаний вид та розмір покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 було вчинено у складі групи осіб, а відомості, що обвинувачена працює та має можливість сплатити штраф у суду відсутні.

25. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вищевказаний вид та розмір покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено у складі групи осіб, відносно особи жіночої статі, шляхом завдання обвинуваченим потерпілій численних ударів руками та ногами, у тому числі коли потерпіла лежала. При цьому, ОСОБА_2 не є військовослужбовцем строкової служби.

26. При цьому, суд враховує, що вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 25.10.2024 року по справі №523/11477/24, ОСОБА_2 був засуджений за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді чотирьох (4) років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України, був звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки. Вказаний вирок набрав законної сили 25.11.2024 року.

27. Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

28. Згідно з ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

29. Частиною 4 ст.71 КК України передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

30. Відповідно до правових позиції Верховного Суду, викладених у постановах від 07.05.2025 року по справі №522/15810/22, від 14.09.2021 року по справі №127/25037/17, від 30.09.2021 року №641/5122/19, від 21.05.2019 року по справі №266/3940/16-к, від 14.08.2019 року №127/4760/18, у випадку вчинення особою кримінального правопорушення під час іспитового строку, покарання, від якого вона була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Тобто звільнення від покарання з випробуванням не вважається невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового кримінального правопорушення під час іспитового строку.

31. Таким чином, суд вважає на підставі ч.1 ст.71 КК України, за необхідне призначити ОСОБА_2 , із застосуванням п.1 ч.1 ст.72 КК України, покарання за сукупністю вироків, приєднавши до покарання за цим вироком, повністю невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

32. Речові доказі та процесуальні витрати не заявлені, цивільний позов не пред`явлений, відомості про застосування заходів забезпечення кримінального провадження суду не надані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один (1) рік.

2. Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом строку пробаційного нагляду, такі обов`язки: 2.1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2.2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; 2.3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 2.4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу).

3. Строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.

4. Роз`яснити ОСОБА_3 , що за ухилення засудженої від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, передбачена кримінальна відповідальність за ч.3 ст.389 КК України.

5. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один (1) рік.

6. На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком у виді обмеження волі на строк один (1) рік, з урахуванням ч.1 ст.72 КК України, приєднати повністю невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 25.10.2024 року у виді позбавлення волі на строк чотири (4) роки, та остаточно призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк один (1) рік один (1) місяць.

7. Строк відбування покарання за цим вироком рахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту фактичного звернення цього вироку до виконання.

8. Цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, з інших підстав цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього вироку.

9. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1