Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №947/27536/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27536/26

Провадження № 3/947/2703/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сержанта, фельдшера (чергового) групи чергових фельдшерів медичного пункту (на 15 ліжок) НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №162623 від 01.07.2026 року, 29.06.2026 року о 09:15 годині, начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підполковником ОСОБА_2 , було виявлено факт неприбуття на підрозділ сержанта ОСОБА_1 , яка відповідно до наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 27.06.2026 №187-ВВ «по особовому складу» з 29.06.2026 року відряджена до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чим своїми діями військовослужбовець здійснила недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнала та зазначила, що провадження підлягає закриттю, так у її діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Також представником ОСОБА_1 – адвокатом Потаповою Ж.Б., було подано відповідне клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що в матеріалах справи відсутні докази належного ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про відрядження та отримання нею посвідчення про відрядження, тому з об`єктивних причин вона не могла виконати наказ, з яким не була ознайомлена, а посадова особа повинна була забезпечити її направлення у відрядження, чого зроблено не було. Тому адвокат просить клопотання задовольнити та не притягати ОСОБА_1 до відповідальності, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суд дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №162623 від 01.07.2026 року, додані до нього матеріали та вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних обставин.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2264-ІХ від 22.03.2022, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст.ст. 106, 112 Конституції України та ст.ст. 4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1952-VIII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.

Відповідно ч.2 ст.172-15 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

У відповідності до вимог ст.ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, кожен військовослужбовець під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов?язаний виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов?язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Крім того, згідно п.п. 1, 2, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов?язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов?язки в повному обсязі.

Матеріалами справи не підтверджується, коли саме до ОСОБА_1 було доведено наказ про відрядження.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об?єктивних і суб?єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Склад правопорушення повинен містити чотири необхідні елементи: об?єкт, об?єктивну сторону, суб?єкта і суб?єктивну сторону правопорушення.

З суб?єктивного боку правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Суб?єктивна сторона визначається як внутрішня сторона правопорушення, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості й волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.

Порядок проходження громадянами України в Державній прикордонної службі визначається «Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» затвердженим Указом Президента України N?1115/2009 від 29.12.2009 (Далі - положення).

Відповідно до п.153 вказаного Положення, військовослужбовці можуть бути направлені у службові відрядження самостійно або у складі підрозділу (команди).

Згідно з п.154 вказаного Положення, військовослужбовцям, які направляються у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження, в якому зазначається маршрут прямування до місця відрядження.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази належного ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про відрядження на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також отримання нею посвідчення про відрядження.

З огляду на вказане, з об?єктивних причин виконати наказ з яким вона не була ознайомлена, та не отримувала посвідчення про відрядження (з зазначення маршруту прямування), ОСОБА_1 не мала можливості.

Разом з тим, при складанні протоколу уповноваженою особою, не враховано вказані обставини, не дотримано норми законодавства щодо вимог направлення у відрядження, що в своїй сукупності виключає відповідальність за правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУПАП.

За таких обставин, дослідивши матеріали провадження та вислухавши учасників справи, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а тому провадження відносно неї підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 172-15, 247, 256, 280, 283, 284 КУпАП ,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невинуватою у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Чаплицький