Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №145/622/23 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/622/23

Провадження №3-в/145/16/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 с-ще Тиврів

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Іванець В. Д. , розглянувши подання провідного інспектора Вінницького районного відділу № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області Ольги Соколенко про вирішення питання про давність виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Провідний інспектор Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області Ольга Соколенко звернулася до суду із поданням, в якому вказує, що 21.06.2023 з Тиврівського районного суду Вінницької області за вих. № 145/622/23/5302/2023 від 20.06.2023 до Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.

З метою постановки на облік та ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт останньому 21.06.2023 направлявся виклик до органу пробації, на який він не з`явився. Тому, 30.06.2023 порушнику ОСОБА_1 повторно направлявся виклик до органу пробації, на який він також не з`явився з невідомих причин.

У зв`язку з неявкою на виклики до УОПП, Вінницьким PB № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області відносно останнього було надіслано запити до Гніванської міської ради від 06.07.2023 та ВП №2 Вінницького PУП ГУНП у Вінницькій області від 06.07.2023. Однак, проведеними заходами встановити місце перебування порушника не представилось можливим. Згідно з відповіддю з ВП № 2 від 02.08.2023 ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 не проживає.

02.08.2023 направлено запит до Тиврівського ВДВС з метою отримання інформації про місце знаходження порушника. Згідно з отриманою відповіддю від 24.08.2023 ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі отриманої інформації ОСОБА_1 24.08.2023 повторно направлено виклик, який він отримав особисто, однак, до органу пробації не з`явився та про причини неявки не повідомив.

У зв`язку із цим, 12.09.2023 та 02.11.2023 до ВП № 2 Вінницького PУП ГУНП у Вінницькій області направлено запит з метою перевірки місця проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 . Згідно з відповіддю від 12.10.2023 та від 23.11.2023 порушник за вказаною адресою не проживає вже близько 2-х місяців.

30.11.2023 до Тиврівського районного суду Вінницької області направлено подання про вирішення питання про оголошення розшуку відносно ОСОБА_1 . Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.01.2024 ОСОБА_1 оголошено у розшук.

22.02.2024 працівниками ВП № 2 ВРУП ГУНП Колєсніка В.Б. доставлено до Вінницького РВ № 2, та цього ж дня зазначеного громадянина було поставлено на облік, ознайомлено з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, та останньому було видано на руки направлення для відбування адміністративного стягнення до КП "Гніваньводопостач", в якому було зазначено, що він зобов`язаний приступити до відпрацювання суспільно корисних робіт з 01.03.2024. Проте ОСОБА_1 для відпрацювання суспільно корисних робіт не з`явився. У зв`язку з ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на ОСОБА_1 13.05.2024 було складено протокол № 3 про адміністративне правопорушення та направлено до суду.

У зв`язку з цим, 24.06.2024 постановою Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.183-2 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту строком на 5 діб з моменту затримання.

Після чого, працівниками Вінницького РВ № 2 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 з метою з`ясування його місця знаходження, на що він повідомив, що його мобілізували до лав ЗСУ, тому були здійснені відповідні запити для встановлення місця проходження військової служби ОСОБА_1

13.08.2024 до УОПП з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло повідомлення, відповідно до якого стало відомо, що ОСОБА_1 призваний на військову службу 24.05.2024 у військову частину НОМЕР_1 . Після чого, з військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 вибув до в.ч. НОМЕР_2 для подальшого проходження служби. Також після чого, з військової частини НОМЕР_2 надійшла інформація про те, ОСОБА_1 вибув до нового місця служби, а саме до в.ч. НОМЕР_3 .

У зв`язку з чим, Вінницький РВ № 2 отримав повідомлення з військової частини НОМЕР_3 про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , після чого 11.08.2025 отримано повідомлення про те, що ОСОБА_1 було переведено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 .

На неодноразові запити скеровані Вінницьким РВ № 2 до військової частини НОМЕР_4 з метою встановлення факту проходження військової служби вищезазначеним громадянином, жодної відповіді від військової частини НОМЕР_4 до УОПП не надходило.

У зв`язку з чим, 23.02.2026 Вінницьким РВ № 2 було скеровано запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою встановлення місця проходження військової служби вищезазначеним громадянином. 04.03.2026 до Вінницького РВ № 2 надійшло повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого стало відомо, що ОСОБА_1 був визнаний ВЛК непридатним з виключенням з військового обліку від 06.02.2026.

04.03.2026 провідним інспектором Соколенко О.І. направлено виклик ОСОБА_1 до органу пробації на 16.03.2026, на який він не з`явився. Виклик було повернуто у зв`язку з тим, що адресат відсутній.

Також 04.03.2026 з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_1 . Вінницьким PB № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області відносно останнього було надіслано запити до Гніванської міської ради та ВП № 2 Вінницького PУП ГУНП у Вінницькій області. Згідно з відповіддю з Гніванської міської ради від 06.03.2026, було підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак інша інформація в міській раді відсутня.

22.04.2026 провідним інспектором Соколенко О.І. направлено повторно виклик ОСОБА_1 до органу пробації на 01.05.2026, на який він також не з`явився. В цей самий день, провідним інспектором Вінницького РВ № 2 було здійснено виїзд за місцем проживання правопорушника, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак за місцем проживання ОСОБА_1 відсутній, квартира була зачинена. Згідно з поясненням від сусіда ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , стало відомо, що місце перебування ОСОБА_1 йому не відоме, за вищевказаною адресою правопорушник відсутній та довгий час не з`являвся.

11.05.2026 провідним інспектором Вінницького РВ № 2 Соколенко О.І. скеровано подання до Тиврівського районного суду Вінницької області про вирішення питання про оголошення розшуку. Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026 ОСОБА_1 було оголошено в розшук.

15.06.2026 ОСОБА_1 з`явився до УОПП та у своєму поясненні зазначив, що був звільнений з військової служби за станом здоров`я, та вважав, що застосування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт відносно нього було припинено, оскільки під час проходження військової служби кошти на сплату аліментів стягувались.

23.06.2026 Вінницьким РВ № 2 було скеровано запит до Тиврівського ВДВС у Вінницькому районні з метою перевірки стану виконавчого провадження № 69193095 з примусового виконання виконавчого листа виданого 21.04.2022 Вінницьким міським судом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.

22.07.2026 до Вінницького РВ № 2 з Тиврівського ВДВС у Вінницькому районні надійшло повідомлення про те, що виконавче провадження АСВП 69193095 з примусового виконання виконавчого листа виданого 21.04.2022 Вінницьким міським судом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина закінчено 29.09.2025 на підставі ст. 39 п. 9 ЗУ "Про виконавче провадження", аліменти сплачено боржником у повному обсязі до повноліття дитини.

Постанова суду від 17.05.2023 (набрала законної сили 30.05.2023), якою ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт з об`єктивних причин залишається без виконання більше двох років.

Враховуючи вищевикладене слідує те, що наявні підстави унеможливлюють виконання постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.05.2023 про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт відносно ОСОБА_1 , так як на даний час виконавче провадження закінчено, аліменти сплачено боржником у повному обсязі до повноліття дитини.

Просить вирішити питання щодо подальшого виконання постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.05.2023 відносно ОСОБА_1 та звільнення його від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

У судове засідання провідний інспектор Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області О. Соколенко не з`явилась, надала заяву, у якій просить подання розглянути за її відсутності, подання підтримує, просить його задоволити.

ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд подання за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що подання необхідно задоволити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Системний аналіз основних положень КУпАП, в тому числі і розділу V, дає суду підстави для висновку, що незважаючи на власну назву ст. 303 КУпАП законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладення стягнення, яка скерована судом до виконання, однак не прийнята відповідним органом до виконання, що в свою чергу надає надзвичайно широкі можливості для зловживань у процесі виконання цих судових рішень, необґрунтовано обмежує права, свободи і законні інтереси осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності та взагалі нівелює завдання КУпАП і зводить нанівець певні засади судочинства, які закріплені у ст. 1, 7, 39, 245, 246, 268, 298, 300, 303, 305 і 326 КУпАП; розділ I Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; ст.3,24,55,124,129,129-1 Конституції України.

Разом з тим, відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.

Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄСПЛ.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а "необмежений строк виконання" своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно з яким, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в КК України, а саме, ст. 80, розділ ХІІ "Звільнення від покарання та його відбування" і регламентують звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права - принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Крім того, КСУ у пунктах 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що "не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення", а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним". У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд, вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Дотримання працівником органу пробації законодавчо передбаченого спеціального механізму взаємодії між державними органами, використання якого передусім передбачено з метою виконання судових рішень без невиправданих затримок, та вжиття всіх процесуальних заходів спрямованих на виконання ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, на думку суду, свідчить про обґрунтованість підстав для звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Водночас з часу набрання законної сили постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше двох років.

Виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , відповідно до статей 304 КУпАП та 80 КК України, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 303, 304 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, призначеного постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 травня 2023 року за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Іванець В. Д.