Окрема думка від 17 червня 2026 р. у справі №927/561/21 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

18 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 927/561/21

судді Вронської Г.О.

при розгляді касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022

(суддя Моцьор В. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026

(головуюча - Барсук М. А., судді: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до: 1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_3 ;

4. ОСОБА_4 ;

5. ОСОБА_5 ;

6. ОСОБА_6

про стягання шкоди в розмірі 434 526 950,08 грн,

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Позивач, Фонд, ФГВФО) подав до Господарського суду Чернігівської області позов до ОСОБА_1 (далі - Відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач 3), ОСОБА_4 (далі - Відповідач 4), ОСОБА_5 (далі - Відповідач 5), ОСОБА_6 (далі - Відповідач 6) (разом - Відповідачі) про солідарне стягнення 434 526 950,08 грн шкоди.

2. Позов обґрунтовано тим, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Демарк" (далі - Банк), Фонд виявив факти прийняття пов`язаними особами банку необґрунтованих рішень з кредитування юридичних осіб, без додержання основних принципів кредитування, у тому числі, без перевірки кредитоспроможності позичальників та без перевірки наявності ліквідного забезпечення таких кредитів, за результатом яких здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, які прямо протирічили інтересам Банку та його кредиторам, тим самим було завдано збитків на суму 434 526 950,08 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Справа судами розглядалася неодноразово.

4. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі № 927/561/21 у задоволенні позову відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Позивачем документально не підтверджено жодного елементу цивільно-правової відповідальності, не доведено розмір шкоди (збитків), якими діями Відповідачів спричинена шкода (збитки), причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною Позивачем сумою шкоди (збитків).

6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.12.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у цій справі скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки Позивачем було доведено повний склад цивільного правопорушення зі сторони Відповідачів. Розглядаючи питання щодо строку позовної давності суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Позивачем не пропущено строку позовної давності.

7. Верховний Суд постановою від 12.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 скасував, справу № 927/561/21 передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначивши, зокрема, що судом апеляційної інстанції не перевірено обставин щодо видачі кредитів на значні суми на неринкових умовах, не перевірено обставини правильності визначення Позивачем заявленого до стягнення розміру шкоди, не досліджено результатів проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості за низкою кредитних договорів, не встановлено розміру грошових коштів, стягнутих за відповідними судовими рішеннями та чи включені вони до ліквідаційної маси банку, конкретно не зазначений причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідачів (надання згоди та укладення спірних кредитних договорів) та шкодою у заявленому Позивачем розмірі, а також не досліджено доводів Відповідачів щодо відсутності їх вини. Верховний Суд також зауважив, що зважаючи на те, що у даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог, то, відповідно, вирішення питання щодо застосування інституту позовної давності є також передчасним.

8. Після нового розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення - залишено без змін.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки Позивачем було доведено повний склад цивільного правопорушення Відповідачів, а саме: неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вину заподіювача шкоди, яка презюмується, заявлений позов є вмотивованим та обґрунтованим.

10. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що Відповідачем 2 у суді першої інстанції було заявлено про застосування позовної давності у цій справі і апеляційний господарський суд встановив, що Позивачем пропущена позовна давність, що є самостійною підставою для відмови у позові. При цьому апеляційний господарський суд визнав недоведеними обставини щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, про які зазначав Позивач.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

11. Позивач (Скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

12. Підставами касаційного оскарження Скаржник вказує пункти 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

13. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (щодо моменту початку відліку позовної давності), від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (щодо застосування статті 261 ЦК України); постановах Верховного Суду від 05.02.2024 у справі № 910/4149/21 (щодо встановлення обставин недостатності майна Банку); від 18.03.2024 у справі № 910/12955/20 (щодо розмежування різних видів (випадків) заподіяння шкоди (аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18), та відповідно розмежування моменту початку відліку позовної давності у даній категорії спорів); від 28.05.2025 у справі № 910/8847/23 (щодо розмежування видів позовів Фонду в залежності від того, в чиїх інтересах такий позов подається); від 09.07.2025 у справі № 927/252/21 (щодо необхідності надання правової оцінки письмовій заяві позивача щодо питань захисту його прав та інтересів згідно з главою 19 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо обставин відсутності порушення строків позовної давності або (в разі протилежного висновку суду) поважності причин його пропуску).

14. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України Скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норм статей 541 та 543 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах. Фонд вважає, що в даній категорії спорів позовна давність повинна застосовуватися індивідуально саме щодо вимог до тих осіб, які заявили про її застосування, навіть якщо вимога є солідарною, адже невиконання вимоги одним з боржників не позбавляє права виконати солідарну вимогу іншими відповідачами.

15. Відповідач 2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Зміст та мотиви окремої думки

16. Постановою Верховного Суду від 18.06.2026 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі № 927/561/21 залишено без змін.

17. Ухвалюючи постанову від 18.06.2026 у цій справі, Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків щодо застосування позовної давності, а, отже, щодо наявності підстав для відмови у позові.

18. Я не погоджуюся з такими висновками та вважаю, що касаційну скаргу Позивача необхідно було задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

19. У цій справі суд апеляційної інстанції встановив наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: неправомірність поведінки Відповідачів, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вину заподіювачів шкоди, що є підставою для задоволення позову про відшкодування шкоди.

20. Проте суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки дійшов висновку, що Позивач, звернувшись з відповідним позовом у цій справі 31 травня 2021 року, пропустив строк позовної давності. Оскільки реєстр акцептованих вимог кредиторів банку затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16.04.2015 №088/15 (зміни були внесені рішенням Фонду від 03.06.2019 №1411), оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси банку затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.06.2015 №118/15 (зміни внесені рішенням Фонду від 10.05.2018 №1300), за висновками суду апеляційної інстанції перебіг трирічного строку позовної давності розпочався 03.06.2015 та закінчився 03.06.2018.

21. Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

22. Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

23. Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі) звертала увагу на те, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має змогу оцінити розмір такої шкоди.

25. У постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду навів правові висновки щодо питання визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", поданими після припинення банку. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох документів, а саме реєстру акцептованих вимог кредиторів або акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків.

26. Враховуючи, що відповідно до статті 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд та вкладники банку набувають статусу кредитора банку на день початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, палата вказала, що розмір шкоди (збитків), завданий кредиторам банку (зокрема і Фонду) визначається на підставі затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку, а відтак, Фонд та інші кредитори банку мають змогу оцінити розмір заподіяної їм шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов`язаних із банком осіб саме з моменту затвердження останнього з двох зазначених вище документів.

27. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16.04.2015 № 088/15 та в подальшому до нього вносилися зміни. Останні зміни до реєстру вимог кредиторів були внесені згідно з рішенням Фонду від 03.06.2019 №1411. Оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси Банку затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.06.2015 №118/15, проте в подальшому також змінювалася, зміни внесені рішенням Фонду від 10.05.2018 №1300.

28. За доводами Скаржника останні зміни щодо затвердженої ліквідаційної маси Банку вносилися рішенням Фонду від 17.09.2018 №2541.

29. З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду щодо можливості оцінити розмір заподіяної шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов`язаних із банком осіб та початку перебігу позовної давності, у цій справі остаточно визначити розмір акцептованих вимог кредиторів та вартість ліквідаційної маси банку, і, відповідно, оцінити розмір завданих збитків, Фонд зміг після внесення останніх змін до двох вказаних документів, а саме - з 03 червня 2019 року після ухвалення рішення Фонду від 03.06.2019 № 1411.

30. Таким чином, строк позовної давності у цій справі почав перебіг з 04 червня 2019 року та закінчився відповідно 04 червня 2022 року.

31. Разом з тим Фонд звернувся з позовом 31 травня 2021 року, тобто у межах строку позовної давності.

32. Враховуючи викладене, підтвердилися доводи Скаржника щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції стосовно строків позовної давності та їх невідповідності висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду у наведених у касаційній скарзі справах, тому наявні підстави для задоволення касаційної скарги у цій справі та скасування оскаржуваних судових рішень.

33. З огляду на викладене вважаю, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для відшкодування шкоди, а строк позовної давності у цій справі Позивачем не пропущений, за таких обставин Суд мав ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суддя Г. Вронська