Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №918/190/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Справа № 918/190/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Кульчій І.М. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 у справі №918/190/26, ухвалене суддею Політикою Н.А., повний текст рішення складено 27.04.2026 р.

за позовом Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Рівненській області

про стягнення коштів у сумі 157 987,77 грн

До Господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром", в якій міська рада просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на користь Рівненської міської ради 157 987,77 грн. боргу за оренду земельної ділянки на рахунок UA298999980334179812000017527, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012494, отримувач ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/18010600).

Обґрунтовуючи позовну заяву Рівненська міська рада посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" умов договору оренди земельної ділянки від 1 вересня 2015 року в частині сплати орендної плати, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 157 987 грн 77 коп.

В подальшому від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на користь Рівненської міської ради 139 947,39 грн. боргу за оренду земельної ділянки на рахунок UA298999980334179812000017527, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012494, отримувач ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/18010600). В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідно до пояснень третьої особи Головного управління ДПС у Рівненській області станом на 09.03.2026 року за даними інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління ДПС у Рівненській області згідно інтегрованої картки платника ТОВ "Хліб-Пром" (ЄДРПОУ 39161214) наявний податковий борг в загальній суму 139 947,39 грн. з орендної плати з юридичних осіб. Вказана заява прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі від 23 березня 2026 року.

Крім того, 17 квітня 2026 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на користь Рівненської міської ради 118 410,22 грн. боргу за оренду земельної ділянки на рахунок UA298999980334179812000017527, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012494, отримувач ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/18010600). В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.04.2026 № 2536/5/17-00-13-03-05 та наданої копії інтегрованої картки платника податків ТОВ "Хліб-Пром" (код ЄДРПОУ 39161214) стало відомо, що 31.03.2026 відповідачем сплачено 30 000,00 грн. до бюджету заборгованості зі сплати орендної плати. За даними ІКС "Податковий Блок" по інтегрованій картці платника податків ТОВ "Хліб-Пром" (код ЄДРПОУ 39161214) станом на 15.04.2026 обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код доходів 18010600) у розмірі 118 410,22 грн..

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №918/190/26 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на користь Рівненської міської ради 118 410,22 грн боргу за оренду земельної ділянки та на користь Виконавчого комітету Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 2 494,30 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/190/26 у складі: головуючий суддя Хабарова М.В., суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

04.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" надійшла заява про усунення недоліків, а саме подано належні докази сплати судового збору в розмірі 3993,60 грн.

Як вбачається з табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуючий суддя Хабарова М.В. у період з 01.06.2026 по 22.06.2026 включно та суддя-член колегії Мамченко Ю.А. у період з 01.06.2026 по 22.06.2026 включно перебувають у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 р. №01-05/414, з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/190/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №918/190/26 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Кульчій І.М., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 у справі №918/190/26. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 у справі №918/190/26 призначено в порядку письмового провадження. Запропоновано Рівненській міській раді та Головному управлінню ДПС у Рівненській області у строк до 29.06.26р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

26.06.2026 р. до суду апеляційної інстанції від Рівненської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, міська рада просила апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-Пром» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 року у справі № 918/190/26 залишити без змін.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 у справі №918/190/26 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором оренди землі в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 118 410,22 грн. Оскільки наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи, а відповідач не надав доказів її погашення чи заперечень щодо її розміру, суд визнав позовні вимоги в цій частині законними та обґрунтованими.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншим учасників по справі

В апеляційній скарзі ТОВ «ХЛІБ-ПРОМ» зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи та недоведення обставин, які суд визнав встановленими.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача та його представника, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, незважаючи на надані докази тимчасової непрацездатності представника.

Крім того, скаржник не погоджується з висновком суду про наявність заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 118 410,22 грн, зазначаючи, що позивач не надав належного та обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми. На думку апелянта, матеріали справи містять лише договір оренди землі та лист Головного управління ДПС у Рівненській області, які самі по собі не підтверджують розмір заборгованості, оскільки не містять відомостей про період її виникнення, порядок нарахування, здійснені платежі та залишок несплаченої суми.

У зв`язку з цим апелянт вважає помилковим висновок суду про недоведеність факту погашення заборгованості відповідачем та просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 у справі №918/190/26, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Рівненська міська рада у відзиві зазначає, що твердження апелянта про відсутність обґрунтованого розрахунку суми заборгованості є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Позивач наголошує, що вимоги пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зобов`язують подавати розрахунок заборгованості у вигляді окремого документа, а передбачають лише необхідність наведення обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню, який може підтверджуватися сукупністю поданих до позовної заяви доказів.

Рівненська міська рада зазначає, що до позовної заяви були долучені договір оренди земельної ділянки, додаткова угода до нього, лист Головного управління ДПС у Рівненській області та інтегрована картка платника податків, які підтверджують підстави виникнення заборгованості та її розмір. На думку позивача, зазначені докази були належним чином досліджені судом першої інстанції, а відповідач не надав жодних доказів на спростування визначеної суми боргу або її погашення.

У зв`язку з цим позивач вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на формальному тлумаченні положень статті 162 ГПК України та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

1 вересня 2015 року між Рівненською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" укладено договір оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 11048533 від 04.09.2015) щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 8 637 м2 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для реконструкції офісних приміщень під багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями громадського призначення), з кадастровим номером 5610100000:01:015:0061, яка знаходиться умісті Рівному на вулиці Небесної Сотні 66.

Договір оренди землі укладений строком на 50 років, містить всі істотні умови та зареєстрований в установленому законом порядку.

Пунктом 9 Договору сторони погодили, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі, розмір орендної плати в рік складає 86 100,45 грн.

22 жовтня 2021 року керуючись рішенням Рівненської міської ради від 2 липня 2020 року № 7565 на підставі розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-04/786 сторони домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 1 вересня 2015 року (номер запису про інше речове право 11048533 від 04.09.2015) та викласти окремі його пункти у наступній редакції:

"п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21 травня 2021 року становить: кадастровий номер 5610100000:01:015:0061 - 4 752 901,58 грн., витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5383 від 24 травня 2021 року, виданий Відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Абзац 2 п. 9. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 142 587,05 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-04/786, виданий Відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Листом Головного управління ДПС у Рівненській області від 02.12.2025 № 7592/5/17-00-13-01-08 повідомлено позивача про наявність податкового боргу за відповідачем по орендній платі за землю. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи ГУ ДПС у Рівненській області та інтегрованих карток платників з орендної плати за землю та поданих податкових декларацій станом на 29.11.2025 року за ТОВ "Хліб-Пром" (код ЄДРПОУ 39161214) обліковується податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 157 987,77 грн.

Відповідно до пояснень Головного управління ДПС у Рівненській області станом на 09.03.2026 року за даними інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління ДПС у Рівненській області згідно інтегрованої картки платника ТОВ "Хліб-Пром" (код ЄДРПОУ 39161214) наявний податковий борг в загальній сумі 139 947,39 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.04.2026 № 2536/5/17-00-13-03-05 та наданої копії інтегрованої картки платника податків ТОВ "Хліб-Пром" (код ЄДРПОУ 39161214) за даними ІКС "Податковий Блок" по інтегрованій картці платника податків ТОВ "Хліб-Пром" (код ЄДРПОУ 39161214) станом на 15.04.2026 року обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код доходів 18010600) у розмірі 118 410,22 грн.

Позивачем з врахуванням поданих заяв про зменшення розміру позовних вимог заявлено до стягнення 118 410 грн 22 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб.

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №918/190/26 позов задоволено.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 648 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 6, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Підпункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ЗК України і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб`єкта права власності на землю.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, і пункт "а" передбачає розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Норми Закону України "Про оренду землі" та ЗК України передбачають обов`язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права користування земельною ділянкою.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих в межах населених пунктів проводиться незалежно від їх цільового призначення - не раніше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із Законом України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

У відповідності до ч. 3 та ч. 5 ст. 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 271.1.1. ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, суб`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено колегією суддів, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, листом Головного управління ДПС у Рівненській області від 02.12.2025 №7592/5/17-00-13-01-08 позивача повідомлено про наявність у ТОВ «Хліб-Пром» податкового боргу зі сплати орендної плати за землю. Згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ГУ ДПС у Рівненській області, інтегрованої картки платника податків та поданих відповідачем податкових декларацій станом на 29.11.2025 за ТОВ «Хліб-Пром» (код ЄДРПОУ 39161214) обліковувався податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 157 987,77 грн.

Надалі, відповідно до пояснень Головного управління ДПС у Рівненській області, станом на 09.03.2026 за даними інтегрованої картки платника податків заборгованість відповідача зі сплати орендної плати з юридичних осіб становила 139 947,39 грн.

Крім того, листом Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.04.2026 № 2536/5/17-00-13-03-05 та наданою копією інтегрованої картки платника податків підтверджено, що станом на 15.04.2026 за ТОВ «Хліб-Пром» обліковувався податковий борг з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) у розмірі 118 410,22 грн.

У зв`язку зі зменшенням позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість саме у зазначеному розмірі.

Таким чином, заявлена до стягнення сума 118 410,22 грн підтверджується листами Головного управління ДПС у Рівненській області від 02.12.2025 № 7592/5/17-00-13-01-08 та від 16.04.2026 № 2536/5/17-00-13-03-05, даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, інтегрованою карткою платника податків ТОВ «Хліб-Пром».

Водночас відповідач не надав належних і допустимих доказів погашення заборгованості, не спростував правильності її розрахунку та не довів наявності обставин, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку зі сплати орендної плати. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 118 410,22 грн заборгованості зі сплати орендної плати.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за відсутності відповідача та його представника, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, незважаючи на надані докази тимчасової непрацездатності представника, колегія суддів зазначає, що такі доводи є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Сам по собі факт тимчасової непрацездатності представника не свідчить про неможливість розгляду справи, оскільки юридична особа не позбавлена можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника або здійснювати самопредставництво через свого керівника. Крім того, відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і вирішується з урахуванням конкретних обставин справи, необхідності дотримання розумних строків її розгляду та забезпечення балансу процесуальних прав усіх учасників судового процесу.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про відкладення розгляду справи, а тому зазначені доводи апеляційної скарги відхиляє як безпідставні.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи апелянта як безпідставні, оскільки сама по собі відсутність окремого розрахунку заборгованості не є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, якщо розмір заявлених вимог підтверджується іншими належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Як встановлено судом, сума заборгованості підтверджується листами Головного управління ДПС у Рівненській області, даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, інтегрованою карткою платника податків відповідача.

При цьому відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували розмір заявленої до стягнення заборгованості, свідчили про її погашення або підтверджували неправильність визначення її розміру. За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Водночас відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок або підтверджували погашення спірної заборгованості. Отже, твердження апелянта про відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2026 у справі №918/190/26 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №918/190/26 повернути Господарському суду Рівненська області.

Повна постанова складена "31" липня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Кульчій І.М.

Суддя Бучинська Г.Б.