Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №903/107/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Справа № 903/107/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г. , суддя Василишин А.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” на рішення Господарського суду Волинської області від 31.03.26р. у справі №903/107/26, ухвалене суддею Гарбар І.О., повне рішення складено 31.03.26р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО”

до Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича

про стягнення 2 150,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО» на рішення Господарського суду Волинської області від 31 березня 2026 року у справі № 903/107/26 задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 31 березня 2026 року у справі № 903/107/26 скасовано частково, резолютивну частину викладено у такій редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО» (21001, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Замостянська, будинок 26/58, код ЄДРПОУ 40821518) 1 934,64 грн основного боргу. У решті позовних вимог відмовити».

26.06.2026 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 540,50 грн.

Оскільки головуюча суддя Філіпова Т.Л. та суддя - член колегії Василишин А.Р. у період з 29.06.2026 по 24.07.2026 перебували у відпустці, представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” листом № 903/107/26/3305/26 від 29.06.2026 було повідомлено, що заява про ухвалення додаткової постанови у справі №903/107/26 буде розглянута після виходу зазначених суддів з відпустки.

30.06.2026 до суду апеляційної інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

02.07.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” подав до суду заперечення на зазначене клопотання, в яких просив відмовити у його задоволенні, задовольнити заяву про ухвалення додаткової постанови та стягнути з Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 540,50 грн як документально підтверджені, реальні, необхідні та співмірні складності справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” про ухвалення додаткового рішення. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” про ухвалення додаткового рішення у справі призначено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1, 3 ст.244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що позивач у апеляційній скарзі вказував про те, що у зв`язку з розглядом даної справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в орієнтовному розмірі 10 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані після ухвалення судового рішення апеляційним судом.

Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана представником позивача через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 26.06.2026, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України.

Відтак, апеляційним судом встановлено дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги на зазначену заяву, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025)

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу №б/н від 20.01.2026; Акт №1 приймання-передачі адвокатських послуг (правничої допомоги) від 26.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН №000524 від 24.07.2019.

20.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” (клієнт) та адвокатом Антощук Володимирем Дмитровичем укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п.1.1. якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу та захист інтересів Клієнта у справі про стягнення з Фізичної особи-підприємця «Масляний Едгар Олегович» на користь Клієнта грошових коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що Адвокат, відповідно до узгоджених з Клієнтом доручень уповноважується на: а) підготовку, подання на підписання від імені Клієнта необхідних документів, заяв, запитів, відзиву, пояснень, клопотань, скарг, тощо; б) представлення у встановленому порядку інтересів Клієнта в усіх без виключення судових інстанціях та інших органах і установах, в рамках господарської справи за позовом Клієнта з предметом визначеним у п.1.1. цього Договору; в) виконання інших дій пов`язаних з предметом даного договору без будь-яких обмежень.

Відповідно до п.3.1. договору, за правову допомогу, передбачену даним договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар за домовленістю сторін в розмірі 10 000 грн,. з розрахунку вартості послуг - 1 000 грн. за 1 годину роботи. Остаточна вартість, опис та тривалість наданої правничої допомоги визначаються в актах наданих послуг.

Згідно до п.4.1. договору Клієнт здійснює оплату за Договором в безготівковому порядку, строки погоджені Сторонами але не пізніше ніж 10 (десяти) робочих днів, з дня набрання законної сили судовим рішенням щодо стягнення заборгованості з ФОП «Масляний Е.О.».

Із акта приймання-передачі адвокатських послуг від 26.06.2026 вбачається, що на виконання договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 адвокатом були надані наступні послуги:

- підготовка позовної заяви - 2,5 години;

- підготовка відповіді на відзив по справі №903/107/26 - 1 година:

- підготовка апеляційної скарги по справі №903/107/26 (яка крім згаданого раніше, включала аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції, формування правової позиції, з урахуванням змісту правовідносин) - 4.5 години.

- підготовка відповіді на відзив на апеляційну скаргу по справі №903/107/26 - 1 година.

Відповідно до п.3 Акту приймання-передачі адвокатських послуг вартість наданих послуг (правничої допомоги) згідно даного акту з урахуванням умов Договору, становить 9500 грн. з розрахунку 1000 грн/год * 9.5 год..

У заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 9 500,00 грн. Водночас, враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 89,9 %, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 8 540,50 грн.

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 8 540,50 грн, колегія суддів зазначає таке.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (схожий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Дослідивши подані заявником докази, колегія суддів встановила, що згідно з актом приймання-передачі адвокатських послуг від 26.06.2026 на виконання договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 адвокатом були надані такі послуги: підготовка позовної заяви (2,5 години), підготовка відповіді на відзив у справі №903/107/26 (1 година), підготовка апеляційної скарги (4,5 години), а також підготовка відповіді на відзив на апеляційну скаргу (1 година). Загальна вартість наданих послуг відповідно до акта визначена у розмірі 9 500,00 грн із розрахунку 1 000,00 грн за одну годину роботи.

У заяві про ухвалення додаткової постанови позивач просить стягнути 8 540,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає 89,9 % від загальної вартості наданих послуг з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Разом із тим колегія суддів звертає увагу, що до переліку послуг, вартість яких включена до акта приймання-передачі, віднесено, зокрема, підготовку позовної заяви та відповіді на відзив, тобто процесуальні дії, пов`язані з розглядом справи судом першої інстанції.

Водночас, враховуючи, що рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено, а постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено частково, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

При цьому суд враховує, що у позовній заяві позивач зазначив про намір покласти витрати на професійну правничу допомогу на відповідача, що колегія суддів розцінює як попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розумінні статті 124 Господарського процесуального кодексу України. Отже, відсутні підстави для відмови у вирішенні питання про їх розподіл лише з мотивів неподання окремого попереднього розрахунку.

Разом з тим, перевіривши зміст акта приймання-передачі адвокатських послуг, колегія суддів встановила арифметичну невідповідність між зазначеною в ньому загальною кількістю витраченого часу та фактичним обсягом виконаних робіт. Так, сумарна тривалість наданих послуг становить 9 годин (2,5 + 1 + 4,5 + 1), а не 9,5 годин, як зазначено в акті.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховує критерії, визначені частинами четвертою та п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а саме: складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, значення справи для сторін, а також принципи розумності, співмірності та справедливості.

З огляду на характер спірних правовідносин, незначну ціну позову (2 150,80 грн, з яких задоволено 1 934,64 грн), обсяг підготовлених процесуальних документів, а також часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 540,50 грн не відповідає критерію співмірності, є надмірною порівняно зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Крім того, колегія суддів бере до уваги подане відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 1 500,00 грн.

Враховуючи вимоги статей 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України, керуючись принципами верховенства права, справедливості, пропорційності, а також критеріями реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на складність справи, характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт та результат розгляду спору, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО» та стягнення з Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича на користь позивача 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №903/107/26 - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Масляного Едгара Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ-МАЙБУТНЬОГО” (21001, Вінницький р-н, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Замостянська, будинок 26/58, код ЄДРПОУ 40821518) 1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції. В решті заяви – відмовити.

Господарському суду Волинської області видати наказ.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/107/26 повернути Господарському суду Волинської області.

Повна додаткова постанова складена "31" липня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.