Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №635/9051/23 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №635/9051/23

Суддя: Височанська Н. К.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року місто Чернівці справа №635/9051/23

провадження №22-ц/822/1545/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Височанської Н.К.,

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

за участю секретаря судових засідань Паучек І.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ, товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 червня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позову, заяви та рух справи

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та в процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ, товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (далі – ТОВ «Гелексі Фінанс»), про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, повернення сторін в первісний стан шляхом скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та поновлення реєстрації транспортного засобу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року у справі №635/9051/23 забезпечено позов у вигляді накладення заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження транспортного засобу марки та моделі «Nissan Leaf», 2018 року випуску, синього кольору, номер кузова ( шасі, рами) НОМЕР_1 , а саме укладати будь-які договори щодо його відчуження, передачі в заставу, проводити реєстрацію та перереєстрацію права власності.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 липня 2025 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Головний сервісний центр МВС, ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС», про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, повернення сторін в первісний стан шляхом скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та поновлення реєстрації транспортного засобу за позивачем відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29 липня 2025 року, викладено її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Пасашкової Оксани Валеріївни залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29 липня 2025 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року залишити без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» 5 000 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

29 травня 2026 року представник заявника ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» - адвокат Дударенко А.М. звернулась до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову посилаючись на те, що оскільки рішення суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 набрало законної сили, вжиті заходи забезпечення позову втратили свою необхідність, а тому просила їх скасувати.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, що оскаржується

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 червня 2026 року клопотання представника ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, що накладені ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року у справі №635/9051/23 у вигляді накладення заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження транспортного засобу марки та моделі «Nissan Leaf», 2018 року випуску, синього кольору, номер кузова ( шасі, рами) НОМЕР_1 , а саме укладати будь-які договори щодо його відчуження, передачі в заставу, проводити реєстрацію та перереєстрацію права власності.

Повна ухвала складена судом 17 червня 2026 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням норм процесуального права, без належної мотивованої оцінки істотних доводів, доказів, заперечень, заяв і клопотань апелянта, поданих до суду першої інстанції у травні-червні 2026 року.

На підтримку своїх доводів зазначав, що суд першої інстанції фактично звів мотивування до формального посилання на завершення розгляду основної справи та тимчасовий характер забезпечення позову, однак не надав належної оцінки обставинам щодо ухвали від 05 жовтня 2023 року, заборони відчуження, застави, реєстрації та перереєстрації транспортного засобу, матеріалам ДП «СЕТАМ», виконавчому провадженню, заставі на користь ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС», відповіді Міністерства юстиції України, відповіді прокуратури та кримінальному провадженню №42026222130000057.

Також, суд першої інстанції не перевірив належним чином, у чому саме полягає мотивованість клопотання ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС», чому його інтерес у повному скасуванні всіх заборон є добросовісним і пропорційним, а також чому такий інтерес переважає ризики, прямо підтверджені матеріалами щодо СЕТАМ, виконавчого провадження, застави, кримінального провадження та відповідей державних органів.

Суд мав оцінити баланс інтересів: з одного боку - інтерес ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» у скасуванні всіх заборон, з іншого боку - ризик остаточного виведення спірного майна з-під судового та реєстраційного контролю.

Вважає, що оскільки предметом забезпечення був транспортний засіб, реєстраційні та майнові дії щодо якого можуть бути вчинені швидко і можуть істотно ускладнити подальший захист прав, а тому повне скасування забезпечення без належної оцінки ризиків є непропорційним.

На підставі викладеного просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2026 року про скасування заходів забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Щодо розгляду справи за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, про поважність причин неявки суд не повідомили (том 8 а.с.9-12, 75, 76).

Представник головного сервісного центру МВС – Іванущак А.Д. до початку розгляду справи спрямувала до апеляційного суду заяву з проханням справу розглядати у відсутність їх представника (том 8 а.с.52).

Конверти з судовими повістками, направлені ОСОБА_3 повернуті до Чернівецького апеляційного суду з довідкою Укрпошти «Причина повернення: адресат відсутній за вказаною адресою» (том 8 а.с.75, 76).

Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Отже, за наявності відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а тому ОСОБА_3 вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Згідно із статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №755/20287/21.

Також, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та інших.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149–159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті – це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення – ухвали.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Таким чином, законодавцем визначено, що у разі звернення до суду учасника справи із заявою про скасування заходів забезпечення позову, з`ясуванню підлягає питання, який позов забезпечено та як вирішено спір, а саме – задоволено чи відмовлено в задоволенні позову.

З матеріалів справи колегією суддів установлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року у справі №635/9051/23 забезпечено позов у вигляді накладення заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження транспортного засобу марки та моделі «Nissan Leaf», 2018 року випуску, синього кольору, номер кузова ( шасі, рами) НОМЕР_1 , а саме укладати будь-які договори щодо його відчуження, передачі в заставу, проводити реєстрацію та перереєстрацію права власності.

У подальшому, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 липня 2025 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Головний сервісний центр МВС, ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС», про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, повернення сторін в первісний стан шляхом скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та поновлення реєстрації транспортного засобу за позивачем відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29 липня 2025 року, викладено її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Пасашкової О.В. залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29 липня 2025 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року залишено без змін.

Відтак рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 липня 2025 року набрало законної сили 23 грудня 2025 року.

Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Представник третьої особи ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» - адвокат Дударенко А.М., звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що рішення про відмову в задоволенні позову набрало законної сили, але заходи забезпечення позову судом не скасовано.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, дана норма передбачає обов`язок скасувати заходи забезпечення позову при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позову.

Отож, із ухваленням постанови Чернівецьким апеляційним судом від 23 грудня 2025 року, підстави для забезпечення позову, які були застосовані, як гарантія та обставини, які слугували підставою для застосування заходів забезпечення позову – відсутні. У зв`язку із даними обставинами, заявник скористався своїм процесуальним правом, передбаченим приписами статті 158 ЦПК України, на звернення із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський Суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але і щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції скасував заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням сторони, а не з власної ініціативи, таким чином правомірно постановив відповідну ухвалу.

Отож, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову у справі, такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях ОСОБА_1 та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 червня 2026 року – залишити без змін.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повна постанова складена судом 30 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: Н.К. Височанська

Судді: М.І. Кулянда

О.О. Одинак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua