Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №714/256/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Чернівці справа №714/256/26

провадження №22-ц/822/1565/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Височанської Н.К.,

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

за участю секретаря судових засідань Яреми А.-Л.С.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року, головуючий у суді першої інстанції суддя Козловська Л.Д.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позову, заяви та рух справи

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та про поділ спільного майна подружжя.

Також позивачем подана заява про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , квартиру що розташована за адресою АДРЕСА_2 , автомобіль марки Міцубісі Паджеро Спорт, д.н.з. НОМЕР_1 , 2021 року випуску а також на автомобіль марки Нісан Ікстрейл, д.н.з. НОМЕР_2 , 2021 року випуску.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, що оскаржується

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Вівчар Р.Г. про забезпечення позову повернуто заявнику.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Вівчар Р.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання рішення суду, оскільки відповідачі можуть відчужити спірне майно.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Рендюк Н.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Вказала, що апеляційна скарга фактично містить повторний виклад обставин, наведених у позовній заяві, які стосуються предмета спору по суті. Натомість апелянт не навів належних доводів ,які б спростували висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів належності майна відповідачам, відсутності доказів існування реальної загрози невиконання рішення суду та недоведеності обставин, які б виправдовували застосування такого виняткового процесуального заходу, як забезпечення позову.

Розгляд справи просила проводити у її відсутність.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, оскільки позивачем не надані належні докази в обгрунтування заявленого предмета спору.

Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову визначені ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник позивача просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачам на праві власності, а саме, на: квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , квартиру що розташована за адресою АДРЕСА_2 , автомобіль марки Міцубісі Паджеро Спорт, д.н.з. НОМЕР_1 , 2021 року випуску, автомобіль марки Нісан Ікстрейл, д.н.з. НОМЕР_2 , 2021 року випуску.

Позивачем на виконання п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а саме те, що з урахуванням свідомих дій відповідачів є всі підстави вважати, що останніми можуть бути здійснені щодо відчуження спірного майна, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, призведе до порушення права позивача на ефективний захист прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегія суддів зауважує, що учасники судового процесу на власний розсуд обирають як саме їм обґрунтовувати свою правову позицію при подачі до суду тої чи іншої заяви, але знову ж таки це має вирішуватися під час розгляду заяви по суті, а не на стадії вирішення питання про прийняття чи не прийняття такої.

Заявником обґрунтовано необхідність заходів забезпечення позову, наведено мотиви та підстави забезпечення позову у такий спосіб, який він вважав необхідним.

Висновки суду про те, що заявником не дотримано вимог ст.151 ЦПК України, щодо відомостей та доказів, необхідних для забезпечення позову стосуються розгляду заяви про забезпечення позову по суті, а не при вирішенні питання щодо повернення заяви про забезпечення позову заявнику з підстав невідповідності змісту і форми заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до перевірки відповідності зазначеної заяви вимогам ч. 1ст. 151 ЦПК України, що не відповідає визначеній у ст.2 ЦПК України меті цивільного судочинства та принципам верховенства права та пропорційності, ст.ст.10, 11 цього ж Кодексу.

За таких обставин вказана заява про забезпечення позову підлягала вирішенню по суті без застосування наслідків, передбачених ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскільки заява не містить недоліків, при яких суд повинен її повернути заявнику.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.

Разом з тим, вимога апеляційної скарги, щодо розгляду заяви про забезпечення позову по суті задоволенню не підлягає, оскільки дана заява підлягає вирішенню в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. п. 3. 4. ч. 1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Герцаївського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року не відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 379, 382-384 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Вівчар Раду Георгійович, задовольнити частково.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена судом 29 липня 2026 року

Суддя-доповідач: Н.К. Височанська

Судді: М.І. Кулянда

О.О. Одинак