Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №344/4010/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/4010/25

Провадження № 22-ц/4808/1186/26

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Пнівчук О.В.

секретаря Петріва Д.Б.

за участю представника апелянта адвоката Шинкарук А.Я.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – адвоката Палюги Івана Васильовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року, ухвалене в складі судді Антоняка Т. М. в місті Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову зазначав, що 21 лютого 2025 року, повертаючись із відрядження автомобілем, він виявив ознаки його несправності, у зв`язку з чим заїхав до автомайстерні, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на відповідача.

У зазначеній автомайстерні було проведено комп`ютерну діагностику автомобіля, за результатами якої працівники повідомили про необхідність заміни термостата та запропонували придбати його у них за 13000 грн. Однак він відмовився від придбання цієї запчастини, оскільки вважав запропоновану ціну завищеною, та придбав новий термостат у магазині «Автофранц» за 7000 грн. Працівники вказаної автомайстерні виконали роботи по заміні термостата у період з 21 по 25 лютого 2025 року.

25 лютого 2025 року він приїхав в автомайстерню, де йому повідомили, що автомобіль нібито відремонтований та він повинен оплатити вартість виконаних робіт. Через платіжний термінал він сплатив 2 530,00 грн за проведення комп`ютерної діагностики та виконання робіт із заміни термостата. Після здійснення оплати він сів в автомобіль, який знаходився біля СТО, завів двигун та виявив, що несправність автомобіля не була усунута. Тобто автомобіль перебував у тому ж технічному стані, що й до проведення комп`ютерної діагностики та виконання ремонтних робіт.

У зв`язку з цим він повернувся до працівниці приймального відділення, яка прийняла оплату за ремонт, та повідомив, що автомобіль не відремонтований, попросивши або усунути несправність, або повернути сплачені кошти. Однак у задоволенні його вимог було відмовлено та рекомендовано звернутися до директора автомайстерні ОСОБА_2 .

Після того як він пояснив ОСОБА_2 обставини ситуації, що склалася, останній попросив передати ключі від автомобіля, запевнивши, що дасть вказівку працівникам завершити ремонт.

Наприкінці того ж дня він повернувся до автомайстерні та виявив, що жодних додаткових ремонтних робіт щодо його автомобіля проведено не було. Після звернення до майстра, який, за твердженням працівників СТО, здійснював ремонт, останній повідомив, що відмовляється ремонтувати автомобіль.

Повторно звернувшись до працівниці приймального відділення, він почув від неї грубі висловлювання з приводу того, що відмовився придбати у них термостат вартістю 13 000,00 грн. У зв`язку з відмовою працівників автомайстерні усунути несправність автомобіля або повернути сплачені кошти він був змушений забрати ключі та залишити автомайстерню на невідремонтованому автомобілі.

Після цього він звернувся до іншої автомайстерні – ТОВ «Модерн Авто», офіційного дилера Peugeot в Івано-Франківській області. За результатами проведеної діагностики, як зазначає позивач, було встановлено, що насос системи охолодження не створював необхідного тиску, що підтверджується актом виконаних робіт до наряду-замовлення № МА0040968 від 27 лютого 2025 року. На думку позивача, це свідчить про те, що заміна термостата не була необхідною.

Отже, за твердженням позивача, він безпідставно витратив 9 530,00 грн на придбання термостата, охолоджувальної рідини та оплату робіт із заміни термостата, які, на його думку, не були необхідними.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача вартість неякісної послуги та інші витрати, пов`язані з придбанням непотрібної автозапчастини у сумі 9 530,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів відшкодування у розмірі 9 530,00 грн.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, оцінивши наявні у справі докази, виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ФОП ОСОБА_2 – адвокат Палюга І. В. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування судом фактичних обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що твердження позивача про проведення в автомайстерні, яка належить ФОП ОСОБА_2 , некомпетентної комп`ютерної діагностики, яка нібито призвела до матеріальних збитків та придбання непотрібної автозапчастини, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Так само не доведено і несправність заміненого термостата. На думку представника апелянта, це свідчить про недоведеність позивачем факту порушення його прав та відсутність підстав для їх судового захисту.

Крім того, вказує, що після проведення комп`ютерної діагностики позивачу було рекомендовано виконати комплексний ремонт автомобіля, який передбачав, зокрема, заміну насоса системи охолодження, ременя ГРМ та проведення інших необхідних робіт. Однак позивач відмовився від запропонованого ремонту та попросив замінити лише термостат, який придбав самостійно.

Також представник апелянта зазначає, що позивач фактично просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 повну вартість деталі, якою він продовжує користуватися, при цьому сама деталь залишається у його володінні, що, на думку представника апелянта, призведе до безпідставного збагачення позивача та суперечить положенням статті 1212 ЦК України.

За таких обставин, представник апелянта просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позиція інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 – адвокат Фурда К. М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Вказує, що доводи апеляційної скарги про недоведеність факту порушення прав ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки після заміни термостату, яка не призвела до усунення несправності автомобіля, позивач звернувся до іншої автомайстерні, де за результатами комп`ютерної діагностики було зафіксовано помилку перегріву двигуна, що підтверджується актом виконаних робіт до наряду-замовлення № МА0040968 від 27 лютого 2025 року. На думку представника позивача, наведене свідчить про відсутність необхідності у заміні термостату, а відтак витрати на його придбання є збитками, які суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні педставник апелянта вимоги скарги підтримала, просила її задоволити.

Позивач доводи скарги заперечив, просив її відхилити,як безпідставну.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 21.02.2025 позивачем було доставлено транспортний засіб «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 , на СТО ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) для ремонту.

25.02.2025 згідно Акту виконаних робіт підприємцем було виконано заміну термостата, розвоздушку системи, замінено хомут червячний та проведено комп`ютерну діагностику на суму 2530,00 грн, яку ОСОБА_1 оплатив (а.с. 4,5).

Згідно квитанції № 32065342290 від 21.02.2025 позивач перерахував отримувачу:«Автофранц» кошти в сумі 7000,00 грн (а.с. 7).

Згідно Акту виконаних робіт до наряду-замовлення № МА0040968 від 27.02.2025, ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Модерн-Авто», де було проведено ремонт автомобіля: комп`ютерна діагностика, ремінь ГРМ, насос системи охолодження-заміна, промивання системи охолодження, ролик ременя генератора-заміна, діагностика стану ходової частини , гальм та трансмісії, замінено комплект ГРМ, Болт м 14*150-70,вода дистильована, ролик модуля натягувача ременя на загальну суму 23458,88 грн.

Зафіксована помилка перегріву двигуна. Провівши діагностику, виявлено відсутність циркуляції охолоджуючої рідини. Насос системи охолодження не створював тиск (а.с. 11).

Діагностичним актом № 1 від 21.02.2025 року підприємця ОСОБА_2 встановлено, що в автомобілі «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлено несправності : термостату, насосу системи охолодження, порушення системи охолодження, антифриз, ремінь ГРМ. Загальний технічний висновк: у результаті діагностики встановлено, що ключові елементи системи охолодження та приводу ГРМ мають значний знос та перевищений регламентний строк експлуатації. Частина вузлів раніше не змінювалася, що підтверджує необхідність проведення регламентного технічного обслуговування. Для забезпечення стабільної і безпечної роботи двигуна рекомендовано виконати: регламенту заміну термостат, насоса охолодження, комплексну заміну ременя ГРМ та роликів, повну промивку системи охолодження, заливку нового антифризу, огляд і перевірку герметичності всіх патрубків, хомутів, радіатора. На основі даного діагностичного акту може бути сформована комерційна пропозиція з переліком необхідних робіт та матеріалів.

Згідно дефектного акту від 21.02.2025 року складеного підприємцем ОСОБА_2 автомобіля «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 визначено варість робіт 9700грн.(а.с.68,69)

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У справі, що переглядається, суть спору зводиться до того, що внаслідок неналежної діагностики відповідачем автомобіля, що належить позивачу, виявлено не те пошкодження, що призвело до витрат на придбання і ремонт справної деталі.

За змістом оскаржуваного рішення, суд визнав обґрунтованими такі вимоги позивача .

Колегія суддів не погоджується із законністю ухваленого рішення та вважає, що суд дійшов помилкового висновку виходячи з такого.

По-перше, всупереч вимог ст. 263 ЦПК України суд жодним чином не мотивував своє рішення. Судом не викладено, з чого він виходив задовольняючи позов, відсутня мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. По-друге, судом не враховано, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано жодних доказів, що підтверджують як факт спричинення збитків, так і вину відповідача.

Зокрема, як слідує з матеріалів справи, 21.02.2025 позивачем було доставлено транспортний засіб «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 , на СТО ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), що не заперечується сторонами.

Безспірним є і те, що 25.02.2025 згідно Акту виконаних робіт відповідачем було здійснено заміну термостата, розвоздушку системи, замінено хомут червячний та проведено комп`ютерну діагностику на суму 2530,00 грн. Позивач оплатив вказану суму за ремонт автомобіля (а.с. 4).

Також сторони не заперечують, що для ремонту ОСОБА_1 було надано свій термостат яким і було замінено несправний. Іншого судом не встановлено.

Також, як вбачається з Акту виконаних робіт до наряду-замовлення № МА0040968 27.02.2025 ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Модерн-Авто» де було проведено ремонт автомобіля: комп`ютерна діагностика, ремінь ГРМ, насос системи охолодження-заміна, промивання системи охолодження, ролик ременя генератора-заміна, діагностика стану ходової частини , гальм та трансмісії, замінено комплект ГРМ, Болт м 14*150-70, вода дистильована, ролик модуля натягувача ременя на загальну суму 23458,88 грн.

Зафіксована помилка перегріву двигуна. Провівши діагностику, виявлено відсутність циркуляції охолоджуючої рідини. Насос системи охолодження не створював тиск (а.с. 11).

Як зазначалося вище, згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При цьому, встановлення факту спричинення збитків за наведеною нормою вимагає доведення чотирьох обов`язкових елементів: протиправної поведінки, розміру втрат, причинного зв`язку та вини.

Збитки є наслідком неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо. В першу чергу , це майнові втрати внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності.

В спірному випадку, позивачем не доведено належними та допустимими доказами спричинення йому збитків відповідачем.

Зокрема, неправильність проведеної відповідачем діагностики автомобіля не підтверджена жодним належним доказом, як то висновком спеціаліста чи експерта. Сам факт ремонту по заміні деталі термостату та його придбання не підтверджують таку обставину. Щодо справності термостату, який ніби-то помилково замінено відповідачем, позивач доказів також не представив. При цьому, у судовому засіданні останній не заперечував, що не має претензій щодо заміни такого, а вважає, що помилка була не у термостаті. Однак цю обставину також належним чином не доведено.

Посилання його в цьому випадку на проведену діагностику на іншому СТО 27.02.2025 року та виявлення іншої поломки, після якої автомобіль ніби-то було відремонтовано не заслуговують на увагу, оскільки сам по собі акт діагностики тільки підтверджує те, що було фактично зроблено іншим СТО і жодним чином не підтверджує неправильність іншої діагностики. Тоді як інших доказів які б підтверджували факт невиявлення справжньої на думку позивача, помилки в роботі автомобіля під час діагностики відповідачем та виявлення через 2 дні іншим СТО, позивачем не представлено. Не представлено і інших доказів, які б підтведжували як сам факт спричинення збитків в заявленій сумі 9530грн., так і причинний зв`язок та вину відповідача в їх спричиненні.

Також апеляційний суд звертає увагу і на те, що як вбачається з наявного у справі Акту № 1 від 21.02.2025 року, відповідачем при діагноститці було виявлено, що в автомобілі «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлено несправності: термостату, насосу системи охолодження, порушення системи охолодження, антифриз, ремінь ГРМ. Загальний технічний висновок: у результаті діагностики встановлено, що ключові елементи системи охолодження та приводу ГРМ мають значний знос та перевищений регламентний строк експлуатації. Частина вузлів раніше не змінювалася, що підтверджує необхідність проведення регламентного технічного обслуговування. Для забезпечення стабільної і безпечної роботи двигуна рекомендовано виконати: регламенту заміну термостат, насоса охолодження, комплексну заміну ременя ГРМ та роликів, повну промивку системи охолодження, заливку нового антифризу, огляд і перевірку герметичності всіх патрубків, хомутів, радіатора. На основі даного діагностичного акту може бути сформована комерційна пропозиція з переліком необхідних робіт та матеріалів.

Згідно дефектного акту від 21.02.2025 року складеного підприємцем ОСОБА_2 автомобіля «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 визначено варість робіт 9700грн (а.с.68, 69).

Позивачем не представлено свого примірника Акту діагностики проведеної відповідачем 21.02.2025 року. Як пояснив у судовому засіданні останній, йому його не надали. Наяний у справі Акт проведення діагностики № 1 та дефектний акт від 21.02.2025 року ОСОБА_1 не визнає належним доказом в силу відсутності його підпису.

Разом з тим, з огляду на те, що позивачем визнано факт проведення діагностики та ремонт термостату, необхідно прийти висновку про вірогідність пояснень відповідача щодо виявлення діагностуванням автомобіля «PEUGEOT», модель 3008 (Р84Е), реєстраційний номер НОМЕР_1 ряду порушень, які було доведено до позивача та ним обрано тільки заміну термостату. Зазначеної обставини позивач не спростував.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Ним не враховано наведених обставин, внаслідок чого постановлено неправильне рішення. Тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – адвоката Палюги Івана Васильовича задоволити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення вартості неякісно наданої послуги в сумі 9 530,00 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

О. В. Пнівчук