Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №354/2195/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/2195/24

Провадження № 22-ц/4808/1194/26

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т.Л.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Томин О. О.,

секретаря Петріва Д. Б.,

за участю представника апелянта – адвоката Провоторова Ю. В.,

представника позивача – адвоката Романишина Д. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» – адвоката Рокетської Світлани Володимирівни на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Ваврійчук Т. Л. в місті Яремче, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про припинення іпотечного обтяження земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про припинення іпотечного обтяження земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначав, щоміж ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки в рахунок забезпечення основного кредитного зобов`язання за договором на суму 17000 доларів США.

На підставі вказаного договору було накладено заборону на відчуження земельної ділянки у с. Яблуниця, уч.Погари, кадастровий номер 2611093001170050039, площею 0,9536 га.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2010 року у справі №2-97 за заявою АТ КБ «ПриватБанк» в порядку забезпечення позову накладено арешт на його майно.

Постановою державного виконавця Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31 жовтня 2023 року у зв`язку із повною сплатою ним боргу за кредитним договором закрито виконавче провадження та скасовано арешт, який був накладений державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження.

Проте при зверненні до нотаріуса йому стало відомо, що іпотечне обтяження згідно із договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В. від 09 жовтня 2008 року не припинено. На заяву про зняття обтяження з нерухомості та повернення правовстановлюючих документів відповідач рекомендував йому погасити заборгованість згідно із договором.

Тобто у відповідача досі обліковується заборгованість за ним, яка фактично відсутня у зв`язку з належним виконанням основного боргового зобов`язання. Враховуючи, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, належне виконання такого зобов`язання є правовою підставою для припинення іпотеки.

За таких обставин, позивач просив суд припинити іпотечне обтяження нерухомого майна, виключивши записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про земельну ділянку, що розташована за адресою: с. Яблуниця, участок Погари, кадастровий номер 2611093001170050039, зареєстровану 10 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Могилевич Л. В.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про припинення іпотечного обтяження земельної ділянки задоволено.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження об`єкта земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,9536 га, що розташована за адресою: с. Яблуниця, уч. Погари, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2611093001170050039, реєстраційний номер обтяження: 8056988, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 10.10.2008 реєстратором: приватний нотаріус Могилевич Л.В., підстава обтяження: договір іпотеки від 10.10.2008, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В., за реєстром № 4040.

Виключено з Державного реєстру Іпотек запис про обтяження об`єкта земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,9536 га, що розташована за адресою: с. Яблуниця, уч. Погари, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2611093001170050039, реєстраційний номер обтяження: 8057066, тип обтяження: іпотека, зареєстровано: 10.10.2008 реєстратором: приватний нотаріус Могилевич Л.В., підстава обтяження: договір іпотеки від 10.10.2008, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В., за реєстром № 4040.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.

В обґрунтування оскаржуваного рішення суд зазначив, що повне виконання позивачем рішення суду про дострокове стягнення на користь банку заборгованості за кредитним договором № 14КЕ від 10.10.2008 свідчить про припинення зобов`язань сторін за цим договором у зв`язку з їх належним виконанням.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що іпотека за договором іпотеки від 10.10.2008, зареєстрованим у реєстрі за № 4040, також припинилася, оскільки забезпечене нею основне зобов`язання, зокрема щодо повернення кредиту, сплати процентів та пені, виконано в повному обсязі, що відповідає положенням статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник АТ КБ «ПриватБанк» – адвокат Рокетська С. В. на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повне виконання позивачем умов кредитного договору, оскільки у нього досі наявна заборгованість у сумі 7750,83 Євро, з якої: загальний залишок заборгованості за процентами – 212,40 Євро, загальна сума нарахованої пені – 7538,43 Євро. Позивач наявність такої заборгованості належними та допустимими доказами не спростував.

Водночас висновок суду першої інстанції про те, що АТ КБ «ПриватБанк» не мало права нараховувати відсотки, пеню та інші штрафні санкції після ухвалення рішення про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором є помилковим, оскільки зобов`язання припиняється внаслідок його належного виконання, тоді як ОСОБА_1 виконав рішення суду лише через 12 років після його ухвалення, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження. Отже, нарахування відсотків та пені у період з січня 2011 року по 23 жовтня 2023 року є правомірним і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора.

Враховуючи наведене, представник апелянта просить оскаржуване рішення суду скасувати.

Позиція інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 – адвокат Романишин Д. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для продовження дії договору іпотеки у зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором.

При цьому зазначає, що нарахування банком процентів та пені після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором є неправомірним, оскільки, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості, банк реалізував своє право на дострокове повернення всієї суми кредиту. Отже, своїми діями банк змінив істотну умову кредитного договору щодо строку його дії та, як наслідок, втратив право нараховувати передбачені договором проценти, пеню та інші платежі після ухвалення відповідного судового рішення.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник АТ КБ «Приватбанк» апеляційну скаргу підтримав.

Представник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 10 жовтня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 14КЕ, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 17000 Євро зі сплатою 19,50% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 09 жовтня 2013 року.

Цього ж дня між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Окрім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань позивача за вказаним кредитним договором, сторони 10 жовтня 2008 року уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В., за реєстровим № 4040, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,9536 га, що розташована за адресою: с. Яблуниця, уч. Погари, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2611093001170050039.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 399546099 від 16 жовтня 2024 року, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 10 жовтня 2008 року за реєстраційним номером 8056988 зареєстровано обтяження нерухомого майна - земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,9536 га, що розташована за адресою: с. Яблуниця, уч. Погари, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2611093001170050039, на підставі договору іпотеки від 10 жовтня 2008 року, за реєстровим № 4040, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В. Власником зазначеної ділянки вказаний ОСОБА_1 .

Окрім цього, у Державному реєстрі іпотек 10 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В. за реєстраційним номером 8057066 зареєстровано відомості про іпотеку на підставі договору іпотеки від 10 жовтня 2008 року, за реєстровим № 4040, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В., об`єктом обтяження є нерухоме майно: земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 0,9536 га, що розташована за адресою: с. Яблуниця, участок Погари, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2611093001170050039. Іпотекодержатель ЗАТ КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання 17000,00 Євро, строк виконання – 09 жовтня 2018 року.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2011 року, яке набрало законної сили 16 лютого 2011 року, у справі №2-22/2011 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 221358,82 грн заборгованості за кредитним договором №14КЕ від 10 жовтня 2008 року та 1820,00 грн судових витрат.

У вказаному рішенні зазначено, що заборгованість у розмірі 221358,82 грн еквівалентна 21856,34 Євро, з яких: 127475,72 грн – заборгованість по кредиту, що еквівалентно 12586,59 Євро; 39758,39 грн – прострочена заборгованість по кредиту, що еквівалентно 3925,63 Євро, 44386,03 грн – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що еквівалентно 4382,55 Євро; 9738,68 грн – пеня, що еквівалентно 961,57 Євро.

Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області у відповідь на адвокатський запит представника позивача листом за вих.№59186 від 22 вересня 2025 року повідомив, що згідно даних з АСВП на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк», а саме:

ВП № 13587992, яке було відкрите 07 липня 2009 року на підставі виконавчого напису від 23 червня 2009 року № 1053 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської філії «ПриватБанк» 192362,97 грн боргу. 30 листопада 2010 року державним виконавцем на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу;

ВП № 17413489, яке було відкрите 15 лютого 2010 року згідно з ухвалою від 10 лютого 2010 року № 2-97 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 19 лютого 2010 року державним виконавцем на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження;

ВП № 20807274, яке було відкрите 13 серпня 2010 року згідно з виконавчим листом від 29 липня 2010 року № 2-97 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 338,70 грн судових витрат. 02 вересня 2010 року державним виконавцем на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження;

ВП № 50864399, яке було відкрите 15 квітня 2016 року згідно з виконавчим листом від 29 липня 2010 року № 2-97 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 21870,33 грн заборгованості за кредитним договором № 251700-cred від 22 вересня 2008 року. 29 червня 2016 року державним виконавцем на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу;

ВП № 68300115, яке було відкрите згідно з виконавчим листом від 09 березня 2011 року № 2-22/2011 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 221358,82 грн заборгованості за кредитним договором № 14КЕ від 10 жовтня 2008 року та 1820,00 грн судових витрат. 31 жовтня 2023 року державним виконавцем на підставі п.8 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до постанови заступника начальника відділу Надвірнянського відділу державної виконавчої лужби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуменюка В. В. про закінчення виконавчого провадження ВП №68300115 від 31 жовтня 2023 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-22/2011, виданого Яремчанським міським судом 09 березня 2011 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 221358,82 грн заборгованості за кредитним договором №14КЕ від 10 жовтня 2008 року та 1820,00 грн судових витрат закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі сплатою боргу згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк». Одночасно припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Листом за вих. №20.1.0.0.0/7-240902/49487 від 04 вересня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомило адвоката Говзана М. М. про відмову у задоволенні вимоги щодо зняття обтяження з нерухомості та повернення правовстановлюючих документів.

Відповідно до наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 14КЕ від 10 жовтня 2008 року, станом на 23 жовтня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає: 212,40 Євро – прострочені проценти за користування кредитом та 7538,43 Євро – нарахована пеня.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Встановивши, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за Кредитним договором шляхом повного виконання судового рішення про дострокове стягнення з нього всієї суми заборгованості за цим договором, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов`язання за Кредитним договором припинилися.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3Закону України «Про іпотеку»).

Абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

З огляду на викладене, оскільки основне зобов`язання припинилося, також обґрунтованим є висновок місцевого суду про припинення іпотеки за договором від 10.10.2008 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів про обтяження земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,9536 га, що розташована за адресою: с. Яблуниця уч. Погари, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2611093001170050039, на підставі договору іпотеки від 10.10.2008, за реєстровим №4040, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність у АТ КБ «ПриватБанк» права на нарахування процентів за договором та пені за період із січня 2011 року по 23 жовтня 2023 року, оскільки у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про стягнення заборгованості у ОСОБА_1 не виникає будь-яких інших зобов`язань за Кредитним договором.

При цьому, кредитор не порушував і не порушує питання про стягнення з ОСОБА_1 коштів на підставі статті 625 ЦК України за період невиконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2011 року у справі № 2-22/2011.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то апеляційний суд не здійснює перерозподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» – адвоката Рокетської Світлани Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

О. О. Томин