Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №911/836/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. Справа№ 911/836/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чапляна С.Є.

суддів: Іванова В.П.

Крижного О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи,

апеляційну скаргу Громадської організації Садівничо-городнього товариства «Прилісся» на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026

про повернення зустрічної позовної заяви Громадської організації Садівничо-городнього товариства «Прилісся»

до ОСОБА_1

про стягнення 12 608,18 грн

у справі № 911/836/26 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації Садівничо-городнього товариства «Прилісся»

про визнання рішення загальних зборів недійсним

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий зміст первісних позовних вимог та підстав позову

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації Садівничо-городнє товариство «Прилісся» (далі - відповідач, ГО СГТ «Прилісся») про визнання рішення загальних зборів від 23.08.2025 недійсним.

З урахуванням поданої заяви про зміну (уточнення) позовних вимог позивач просив визнати недійсним в цілому рішення загальних зборів членів Громадської організації Садівничо-городнє товариство «Прилісся» від 23.08.2025 з усіх питань порядку денного, які оформлені протоколом № 5 загальних зборів ГО СГТ «Прилісся» від 23.08.2025.

Позов мотивовано тим, що своїми діями голова зборів ОСОБА_2 та переобраний голова правління ОСОБА_3 на загальних зборах порушували законодавчі та статутні норми, зокрема, на загальних зборах не дотримувався порядок денний, звіт голови ревізійної комісії зборами фактично не затверджувався, кошторис ГО СГТ «Прилісся» на 2025-2026 р.р. не затверджувався, розмір членських внесків підвищено безпідставно, вибори членів правління проводилися з порушенням принципу рівноправності, гласності, поваги та гідності з застосуванням погроз, на зборах були присутні 113 членів, натомість у протоколі зазначено 533, протокол зборів не підписаний головою зборів.

2. Стислий зміст зустрічних позовних вимог та підстав позову

ГО СГТ «Прилісся» звернулася до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати їх в одне провадження, а також стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість зі сплати членських внесків у розмірі 11 461,98 грн, пеню у розмірі 1 146,20 грн, а також судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом), будучи членом громадської організації, неналежно виконував обов`язок зі сплати членських внесків у розмірах, визначених рішеннями загальних зборів товариства, унаслідок чого утворилася заборгованість. Також позивач просив відстрочити сплату судового збору та встановити строк для подання додаткових доказів до початку розгляду справи по суті.

3. Стислий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2026 зустрічну позовну заяву Громадської організації Садівничо-городнього товариства «Прилісся» та додані до неї документи у справі №911/836/26 повернуто позивачу за зустрічним позовом.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предмет і підстави первісного і зустрічного позовів є різними. Первісний позов спрямований на оспорення рішення органу управління юридичної особи, тоді як зустрічний позов має майновий характер та стосується виконання грошового зобов`язання. Спірні правовідносини виникли у різний час та ґрунтуються на різних фактичних обставинах. Доказова база за первісним і зустрічним позовами також є відмінною та не має спільного характеру. Також суд першої інстанції виходив з того, що задоволення зустрічного позову про стягнення заборгованості саме по собі не виключає повністю або частково можливість задоволення первісного позову про визнання недійсним рішення загальних зборів, а вимоги за первісним та зустрічним позовами не є однорідними і не можуть бути зараховані.

4. Надходження до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та її узагальнені доводи

ГО СГТ «Прилісся» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі № 911/836/26 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів і безпідставно повернув зустрічну позовну заяву. Скаржник зазначив, що вимоги обох позовів виникли з одних корпоративних правовідносин між сторонами, а вирішення первісного позову щодо дійсності рішення загальних зборів від 23.08.2025 безпосередньо впливає на вирішення зустрічного позову про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, оскільки саме цим рішенням визначено порядок їх нарахування. На думку скаржника, спільний розгляд позовів відповідає вимогам статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та сприятиме процесуальній економії, всебічному встановленню обставин справи та уникненню ухвалення взаємовиключних судових рішень.

Також скаржник послався на неправильне застосування судом першої інстанції ст. ст. 4 та 180 Господарського процесуального кодексу України та неврахування правових висновків Верховного Суду щодо критеріїв взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів, викладені, зокрема, у постановах від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20, від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20, від 02.06.2022 у справі № 922/4409/21 та від 18.04.2025 у справі № 920/815/24, а також безпідставно обмежив право скаржника на доступ до суду.

Крім того, ГО СГТ «Прилісся» просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі № 911/836/26, посилаючись на поважність причин його пропуску, принцип недопустимості надмірного формалізму та практику Верховного Суду і Європейського суду з прав людини щодо забезпечення ефективного доступу до правосуддя.

За подання апеляційної скарги сплачено 2662,40 грн судового збору.

5. Узагальнені доводи позивача на апеляційну скаргу

У поданому на апеляційну скаргу відзиві позивач наголосив, що апеляційна скарга є безпідставною, оскільки позовні вимоги первісного позову та зустрічного позову не є однорідними та не підлягають спільному розгляду.

6. Рух апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 матеріали апеляційної скарги ГО СГТ «Прилісся» у справі № 911/836/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Чапляна С.Є., суддів Іванова В.П., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 апеляційну скаргу ГО СГТ «Прилісся» залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником 18.05.2026 надано суду докази сплати судового збору.

Клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду з огляду на дотримання скаржником строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 256 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 за апеляційною скаргою ГО СГТ «Прилісся» відкрито апеляційне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

7.1. Обставини, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/836/26 за позовом ОСОБА_1 до ГО СГТ «Прилісся» про визнання недійсним рішення загальних зборів громадської організації, які відбулися 23.08.2025.

ГО СГТ «Прилісся» 20.04.2026 звернулася до Господарського суду Київської області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 11 461,98 грн та пені у розмірі 1 146,20 грн.

Дослідивши подану зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд дійшов висновку, що первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними у розумінні ст. 180 ГПК України, оскільки мають різний предмет і підстави, виникли з різних фактичних обставин, ґрунтуються на різній доказовій базі, задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову, вимоги за первісним та зустрічним позовами не є однорідними та не можуть бути зараховані.

З огляду на викладене суд першої інстанції, керуючись ч. 6 ст. 180 ГПК України, постановив ухвалу від 27.04.2026, якою повернув зустрічну позовну заяву ГО СГТ «Прилісся» заявнику, зазначивши, що останній не позбавлений права звернутися з відповідним позовом у загальному порядку.

7.2. Оцінка висновків суду першої інстанції, доводів учасників справи та мотиви, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні рішення

Розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови є взаємопов`язаними та спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може повністю чи частково виключити задоволення первісного позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець визначив декілька самостійних критеріїв прийняття зустрічного позову до спільного розгляду. При цьому наявність лише певного фактичного зв`язку між позовами або участь у справі тих самих осіб не є достатньою підставою для висновку про їх взаємопов`язаність. Вирішальним є встановлення того, що спільний розгляд таких вимог забезпечить ефективне вирішення спору та відповідатиме завданню господарського судочинства.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі №910/6070/21 зазначив, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: обидва позови взаємопов`язані; спільний їх розгляд є доцільним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 вказала, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятися у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі №910/6070/21 вказав, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятися у тому, що (1) повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними; (2) для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні й ті ж самі докази; (3) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень); (4) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; (5) спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору / спорів між сторонами.

Отже, вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову, суд повинен встановити не лише наявність певного зв`язку між сторонами спору, а й те, чи випливають позовні вимоги з одних правовідносин, чи мають вони спільну фактичну та доказову основу, а також чи може вирішення одного спору вплинути на вирішення іншого.

Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ГО СГТ «Прилісся», оформлених протоколом від 23.08.2025.

Натомість предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості зі сплати членських внесків за 2019- 2026 роки та пені за прострочення їх сплати.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначені вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємопов`язаними у розумінні ст. 180 ГПК України.

Так, первісний позов спрямований на перевірку законності рішення вищого органу управління громадської організації, тоді як зустрічний позов стосується виконання членом організації майнового обов`язку щодо сплати членських внесків та є вимогою про стягнення грошових коштів.

Визнання рішення органу управління недійсним не породжує грошової вимоги позивача до відповідача, яка могла б бути припинена зарахуванням відповідно до ст. 601 ЦК України, а тому такі вимоги не можуть бути зараховані одна проти одної.

При цьому підстави заявлених позовів є різними. Для вирішення первісного позову підлягають дослідженню обставини, пов`язані зі скликанням та проведенням загальних зборів, дотриманням вимог законодавства та статуту при прийнятті оспорюваних рішень, наявністю чи відсутністю порушення корпоративних прав позивача.

На противагу цьому під час розгляду зустрічного позову підлягають встановленню факти членства відповідача у громадській організації, наявність обов`язку зі сплати членських внесків, розмір нарахованої заборгованості, періоди її виникнення, правильність здійснених розрахунків та наявність підстав для стягнення пені.

Таким чином, обставини, які підлягають доказуванню у кожному із зазначених спорів, є різними, як і докази, необхідні для їх встановлення.

Відповідно, для вирішення кожного із заявлених спорів суду необхідно встановити різне коло юридично значимих обставин та дослідити різні докази, що також свідчить про відсутність процесуальної доцільності їх спільного розгляду.

За таких обставин спільний розгляд зазначених вимог не забезпечить процесуальної економії, а навпаки призведе до необхідності дослідження різних за характером доказів та встановлення різних юридично значимих обставин, що суперечить меті інституту зустрічного позову.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про те, що рішення загальних зборів від 23.08.2025 впливає на визначення розміру членських внесків, оскільки предметом первісного позову є виключно перевірка законності рішення загальних зборів від 23.08.2025, тоді як зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення заборгованості за тривалий період з 2019 по 2026 роки. Отже, навіть у разі визнання недійсним рішення загальних зборів від 23.08.2025 це саме по собі не вирішує питання щодо наявності або відсутності заборгованості за попередні періоди та не усуває необхідності самостійного дослідження всіх обставин, на яких ґрунтуються вимоги зустрічного позову.

Як убачається зі змісту зустрічного позову, до стягнення заявлено заборгованість за 2019- 2026 роки, тобто переважна частина заявлених вимог виникла до прийняття рішення загальних зборів від 23.08.2025, законність якого є предметом розгляду у первісному позові.

За таких обставин навіть можливе задоволення первісного позову не матиме наслідком автоматичне вирішення питання щодо існування або відсутності всієї заявленої до стягнення заборгованості, оскільки остання охоплює періоди, не пов`язані з дією оспорюваного рішення.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду, що задоволення зустрічного позову жодним чином не виключає можливості задоволення первісного позову, а задоволення первісного позову саме по собі не виключає можливості задоволення зустрічного позову, що свідчить про відсутність між заявленими вимогами такого взаємозв`язку, який передбачений ч. 2 ст. 180 ГПК України.

Крім того, вимоги за первісним та зустрічним позовами не є однорідними, оскільки первісний позов спрямований на захист корпоративних прав шляхом оспорення рішення органу управління громадської організації, тоді як зустрічний позов має майновий характер та спрямований на стягнення грошової заборгованості. За таких обставин зазначені вимоги не можуть бути зараховані одна в рахунок іншої.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції положень ст. 4 ГПК України колегія суддів відхиляє, оскільки повернення зустрічної позовної заяви здійснено на підставі спеціальної процесуальної норми - ч. 6 ст. 180 ГПК України, яка не позбавляє заявника права на судовий захист, а лише визначає процесуальний порядок реалізації такого права. При цьому заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом у загальному порядку, що прямо зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо порушення права на доступ до суду. Застосування положень ст. 180 ГПК України є процесуальним регулюванням порядку пред`явлення зустрічного позову та не позбавляє особу права на судовий захист. Повернення зустрічної позовної заяви у випадку відсутності передбачених законом умов для її спільного розгляду не перешкоджає зверненню до суду з відповідним самостійним позовом, а тому не може розцінюватися як непропорційне обмеження права доступу до правосуддя.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.04.2025 у справі № 920/815/24 не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки у зазначеній справі Верховний Суд лише навів загальні критерії застосування ст. 180 ГПК України. Натомість у цій справі первісний та зустрічний позови мають різний предмет і підстави, не ґрунтуються на спільній доказовій базі, а задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову, що свідчить про відсутність передбачених частиною другою ст. 180 ГПК України умов для їх спільного розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником положень ст. 180 ГПК України та не містять посилань на обставини, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права або неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 180 ГПК України підстав для прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, у зв`язку з чим правомірно повернув її заявнику на підставі частини шостої зазначеної статті.

8. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність сукупності передбачених ч. 2 ст. 180 ГПК України умов для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, а тому повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України є законним та обґрунтованим.

9. Судові витрати

Судові витрати, пов`язані з переглядом справи судом апеляційної інстанції, складаються із судового збору за подання апеляційної скарги.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, понесені скаржником витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника та відшкодуванню за рахунок іншої сторони не підлягають.

10. Право на касаційне оскарження

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені, зокрема, в п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а саме ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), після їх перегляду в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації Садівничо-городнього товариства «Прилісся» на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі № 911/836/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі № 911/836/26 залишити без змін.

3. Покласти на відповідача (скаржника) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 911/836/26 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги на це судове рішення безпосередньо до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. 286 - 291 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.Є. Чаплян

Судді В.П. Іванов

О.М. Крижний