Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: підряду, з них
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №910/13917/25
Суддя: Сітайло Л.Г.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2026 р. Справа №910/13917/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Крижного О.М.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026
у справі №910/13917/25 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 87 364,36 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (далі - ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГС України") 70 355,45 грн інфляційних втрат та 17 008,91 грн трьох процентів річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у справі №910/13917/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ОГС України" на користь ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" 50 944,26 грн інфляційних втрат, 13 953,58 грн трьох процентів річних, 1 799,46 грн судового збору, а також 3 714,21 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ОГС України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у справі №910/13917/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "ОГС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у справі №910/13917/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у справі №910/13917/25 залишено без змін.
21.07.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить стягнути з ТОВ "ОГС України" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним розглядом справи №910/13917/25, у розмірі 15 000,00 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.07.2026 заяву ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" у справі №910/13917/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Крижний О.М., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 розгляд заяви ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13917/25 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
24.07.2026, через систему "Електронний суд", надійшли заперечення ТОВ "ОГС України" на заяву ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Так, на підтвердження понесених позивачем витрат, ним долучено копії: договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.11.2023 №88365-1; додаткової угоди від 16.10.2025 №16/10-3 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.11.2023, акта приймання-передачі по договору від 21.07.2026.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги від 17.10.2023 №88365-1, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Синегор" (об`єднання) та ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" (клієнт), відповідно до пункту 1.1 якого об`єднання зобов`язується надати клієнту правову (професійну правничу) допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти надану правову (професійну правничу) допомогу і оплатити її на погоджених сторонами умовах.
Додатковою угодою №16/10-3 від 16.10.2025 до договору №88365-1 сторони погодили надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги в наступному обсязі: представництво інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді з метою подачі позову до ТОВ "ОГС України" про стягнення інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та збитків (у разі доцільності), за утримання безпідставно набутого майна (грошових коштів) або коли підстава для утримання майна відпала. Нарахування здійснюється на грошові кошти у розмірі 532 500,00 грн, які отримані клієнтом на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 у справі №910/2642/25 (пункт 1 додаткової угоди).
Вартість правової допомоги та її розрахунок в суді апеляційної інстанції: подача апеляційної скарги (за погодженням з клієнтом, у разі ухвалення рішення, яке може спричинити негативні наслідки для клієнта), подача відзиву на апеляційну скаргу (у разі подачі апеляційної скарги з боку ТОВ "ОГС України". Формування та направлення документів по суті спору. Представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді під час здійснення господарського судочинства - 15 000,00 грн (пункт 2 додаткової угоди).
За результатами надання правничої допомоги між сторонами складається акт приймання-передачі, протягом трьох днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції (пункт 3 додаткової угоди).
21.07.2026 між об`єднанням та клієнтом складно та підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого об`єднання надало, а клієнт прийняв належним чином надану правову допомогу, згідно з умовами додаткової угоди від 16.10.2025 №16/10-3 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.11.2023 №88365-1 на суму 15 000,00 грн (Подача відзиву на апеляційну скаргу. Формування та направлення документів по суті спору. Представництво інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суді під час здійснення господарського судочинства).
Частинами 4, 5 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідачем подано заперечення щодо заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, у яких він просить суд вказану заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення, а у разі задоволення заяви позивача та здійснення розподілу судових витрат - зменшити заявлений розмір судових витрат на 90%, посилаючись на завищеність розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Так, враховуючи наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг.
Так, судовою колегією враховано, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), даний спір є спором незначної складності - про стягнення сум відповідальності боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а тому дана справа є звичайним розрахунковим спором. При цьому, всі обставини щодо безпідставності отримання відповідачем коштів в сумі 532 500,00 грн за банківською гарантією від 25.01.2023 №30965/ЮГ встановлені у справі №910/2642/25, а відтак не підлягали доказуванню під час розгляду даної справи.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру до 5 000,00 грн.
За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, ціну позову, обсяг матеріалів, кількість підготовлених документів, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ТОВ "ОГС України" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 5 000,00 грн.
Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13917/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (01042, місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 39, офіс 12; ідентифікаційний код 42936402) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Справу №910/13917/25 передати до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.М. Крижний
В.В. Шапран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua